Коронакриза істотно вплинула на сферу авіації у 2020 році. Упродовж січня — жовтня 2020 українськими авіакомпаніями було виконано 37 800 комерційних рейсів (скорочення складає 57,2%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року), у т.ч. міжнародних — 30 000 (скорочення — на 59,8%). 

Згідно з даними ДАСУ пасажиропотоки аеропортів України скоротилися на 63,1%, а міжнародні рейси на 63,9%.

Але, незважаючи на безпрецедентний спад попиту на повітряні перевезення, спричинений обмеженнями COVID-19, авіасполучення залишається найважливішим засобом зв’язку для світу.

Згідно з нещодавнім опитуванням, проведеним нашими партнерами — Leslie Jones Architecture, 71% респондентів збираються активно подорожувати, як тільки це стане можливим, 60% людей, як і раніше вважають авіатранспорт найважливішим засобом подорожування. 

Тому, цікавість до аеропортів із боку бізнесу і, особливо, торгової комерції, зберігається, адже до періоду пандемії, ринок рітейлу в аеропортах демонстрував двозначні цифри зростання щорічно, перебуваючи на чолі динаміки світових торгових ринків. 

Прогнози відновлення ситуації оптимістичні — після терактів 2005 року, аеропорту Хітроу передрікали 4-річний період відновлення, у реальності ж знадобилося 6 тижнів, щоби повернутися на рівень до трагічних подій.

Стан аеропортів в Україні

На фоні загальносвітової тенденції до відновлення динаміки розвитку комерційних успіхів аеропортів, і пристосуванню до нової реальності, перед Україною поки що стоять більш базові питання розвитку авіації.

Згідно з індексом глобальної конкурентоспроможності, у 2019 Україна зайняла тільки 93 місце з 102 країн у світі за направленням авіаційної інфраструктури.

Програма реконструкції аеропортів була затверджена ще у 2016. Проєкт передбачає реконструкцію аеродромних і термінальних комплексів 10 регіональних аеропортів: "Бориспіль", "Одеса", "Київ" (Жуляни), "Запоріжжя", аеропорт "Івано-Франківськ", "Ужгород", "Чернівці", "Миколаїв", "Херсон", "Дніпро". 

У 2020 році було прийнято рішення про проєктування та будівництво аеропорту "Мукачево".

Станом на 2020 рік, із 20 діючих аеропортів, 50% потребують реконструкції та істотного переоснащення. 

У тому числі ремонт і модернізацію злітно-посадкових смуг (ЗПС), терміналів, обладнання, інфраструктури, а також реконцепцію, особливо комерційної складової.

Чому для України важливо реалізувати план реконструкції аеропортів?

Сучасні та комфортні аеропорти можуть стати плацдармом для розвитку економіки країни й регіону, але успіх їхньої діяльності та економічна доцільність існування безпосередньо залежить від сучасності й оснащення, комфорту простору й сервісу, й останнє, але не менш важливе — комерційної концепції. 

Річний роздрібний обіг топ-10 аеропортів світу у 2019 році склав 12,6 млрд дол, і збільшується на 10-15% в рік. 

Великі аеропорти можуть максимізувати свій комерційний потенціал, отримуючи від роздрібної торгівлі, кафе й ресторанів, офісів/коворкінгів та інших супутніх функцій 40-80% їхнього прибутку. 

Навіть невеликі регіональні аеропорти сильно залежать від роздрібної торгівлі: об’єкти, які обслуговують 5-25 мільйонів пасажирів на рік, можуть генерувати приблизно 40% прибутку на пасажира від безмитної торгівлі.

Адаптуючи себе під розвиток бізнесу, аеропорт створює win-win стратегію, максимізуючи свої доходи, задовольняючи потреби своїх користувачів, стимулює соціальні, екологічні та економічні умови для розвитку бізнесів та економік.

Але, для залучення достатнього потоку пасажирів необхідне створення аеропорту, що відповідає міжнародним вимогам технічного оснащення, а також соціальним і екологічним викликам сучасності. 

Так, для створення авіаційного хаба, як мінімум необхідно відповідати міжнародним вимогам ІCАО/EASA. 

Окрім того, для того, щоби відповідати програмі сталого розвитку Міжнародної Ради Аеропортів важливо розуміти, що аеронавігаційна інфраструктура аеропорту має бути призначена на довгострокову перспективу. 

Наприклад, база злітно-посадкової смуги може мати профіль амортизації понад 50 років. 

Бізнес-плани аеропортів і авіаційну інфраструктуру необхідно оновити з урахуванням довгострокових оцінок і їхніх можливих змін у майбутньому, у тому числі спричинених соціальними, а також екологічними тенденціями, такі, як зміна клімату. 

163 європейських аеропорти уже запровадили програму щодо запобігання кліматичних наслідків своєї діяльності.

Як створити бренд аеропорту й залучати клієнтів

Пасажиропотік аеропортів швидше за все знизиться в найближчому майбутньому, однак, це не означає зниження доходів: завдання номер один — адаптуватися під "нову нормальність". 

Тобто, потрібно змусити пасажира проводити в аеропорту якомога більше часу, пропонуючи новий досвід дозвілля, який відрізняється від "звичайного/домашнього".

Серед цікавих ідей, які зараз тестують аеропорти по всьому світу:

— Модульність. Необхідність бути гнучкими. У тренді рішення "білого ящика" й адаптивні системи роздрібної торгівлі;

— Модні товари та бренди лімітованих колекцій;

— Дитячі зони;

— Ритейл-інкубатор для нових і міжнародних брендів;

— Реорганізація недостатньо використовуваних приміщень;

— Різноманітні рішення для різних профілів клієнтів (наприклад, нічний клуб для тих, хто подорожує вечірніми рейсами або заняття йогою для ранкових рейсів);

— Коворкінг та індивідуальні офісні рішення, що відповідають посиленим санітарно-гігієнічних нормам;

— Спортивні та культурні простори.

78% заявили, що вони витратили менше під час карантину, і прогнозоване зростання витрат після локдауна в сукупності сприятиме збільшенню витрат на поїздки в майбутньому. 

Тому це гарний шанс для аеропортів запропонувати нові цікаві формати для мандрівників, у тому числі в Україні.