Цю колонку хотілося б почати з чогось надихаючого, з прогнозами про чудовий 2021 рік, але не вийде. 

Потрібно бути ще більш пильними та обачливими, готовими прийняти нові виклики. Тренди, що добре закріпилися у 2020 році, посиляться і в 2021 – це комплаєнс та всебічний захист активів.

Незважаючи на гучні заяви про те, що "епоха рейдерів" закінчилася, рейдерство у всіх його проявах нікуди не зникло, а навіть збільшилося – кількість рейдерських атак на бізнес у 2020 році на 30% більше, ніж у попередньому.

І це при тому, що ми маємо великий обсяг нововведень, після яких були великі надії, що з рейдерством в нас буде покінчено:

•   новий і більш жорсткий порядок проведення державної реєстрації зміни власника;
•   профільтрований та просіяний ринок державних реєстраторів;
•   новий функціонал Єдиного державного реєстру;
•   повернуто принцип територіальності проведення державної реєстрації в межах однієї області, обов’язкова вимога друку нотаріально посвідчених документів на нотаріальних бланках та багато іншого.

Виникає одвічне питання – хто винен і що робити? Є коротка відповідь – самі винуваті, і треба діяти. 

Потрібно усвідомити, що принаймні на наступні десять років держава не буде в змозі забезпечити на 100% недоторканість приватної  власності. Тому покладати власну безпеку і цілісність активів на державу – це як ховатись від дощу на вулиці.

Отже, беремо лопату в руки, і починаємо рити окопи, і чим більший масштаб бізнесу – тим глибше.

Статут - ключовий документ

На що звернути увагу в першу чергу? Звичайно, на статут. Пошукайте його десь у папочці бухгалтера з назвою вашої компанії, він не далеко. 

Ідеальний статут компанії дійсно здатний вберегти від багатьох проблем. Маніпуляції з проведенням загальних зборів, голосування на загальних зборах без присутності учасника – це і є сіра методика роботи недобросовісних партнерів у 2020 році.   

Положення статуту повинні містити як мінімум:

•   вимогу підписувати протоколи усіма учасниками;
•   механізм належного повідомлення учасника про скликання загальних зборів – особистий підпис на повідомленні про скликання зборів;
•   заборона на проведення зборів в режимі відеоконференції;
•   фіксація точного місця проведення зборів;
•   обмежений вибір нотаріусів та реєстраторів, та багато іншого.

Головний секрет успіху – попередити та завадити. Це набагато краще, ніж героїчно виправляти власні помилки.

Повноваження директора

Наскільки обмежені повноваження вашого директора та наскільки добре про це повідомлені всі ваші контрагенти? 

Тільки в одному випадку директор компанії може мати безлімітні повноваження – коли він є одноосібним власником компанії, у всіх інших випадках обмеження обов’язкові на вчинення правочинів та інші юридично значимих дій.

До речі, ваш директор знає про те, що в нього є обмеження повноважень за статутом? А чим доведете? 

В нашій практиці був дуже показовий випадок, коли заздалегідь підготовлена та підписана нотаріально-посвідчена заява від директора про те, що він обізнаний з умовами статуту про власні обмеження, зберегла клієнту дуже багато нервів та коштів. 

Отже, якщо директор безлімітний в повноваженнях – їх треба обмежити, а після цього забезпечити, щоб всі зацікавлені сторони були про це поінформовані, як мінімум шляхом віднесення відповідного запису в ЄДР, і як максимум – шляхом отримання нотаріального афідевіту від самого директора.   

Безсоромно неприкриті активи

Безпека активів залежить від ступеня їх неприкритості. Обтяження активів є класичними профілактичними інструментами, які дозволяють власнику спати трохи спокійнішим, і не чекати смс- маяк про зміну власника в реєстрі речових прав.

Обтяжувати активи, а в першу чергу це – нерухомість, цілісні майнові комплекси, корпоративні права, можна за програмою мінімум – передача в заставу, або за програмою максимум – арешт та судова заборона на проведення реєстраційних дій з майном. 

Також можливо взагалі вбити двох зайців одним пострілом і взяти банківський кредит під заставу, тоді ви будете щонайменше певні, що ніхто, крім банку, вашу власність у вас не відніме. 

Корпоративний договір

Корпоративний договір – це інструмент, який можна і потрібно використовувати бізнес-партнерам, і, в першу чергу, не для того, щоб моделювати сценарії, як нам діяти, коли у нас все добре, а, навпаки, як ми будемо діяти, коли в нас буде все погано. 

Корпоративний договір покликаний саме письмово затвердити найболючіші питання партнерства. Наприклад:

•   розподіл  ролей в бізнесі, зон компетенції та відповідальності;
•   локап період – період заборони виплати дивідендів, зміни керівництва, виходу зі складу учасників, продажу часток та інше;
•   захисту від зливу – учасники беруть на себе зобов'язання не відчужувати свої частки на період повернення фінансової допомоги одному з учасників або афілійованим з ним особам;
•   перехід права власності на частку одного з учасників на фіксованих умовах;
•   заборона на голосування з окремих питань порядку денного;
•   відчуження частки шляхом застави, дарування, внесення в статутний капітал іншого товариства.

Прогнозуючи, що у наступному році буде проголосований законопроект № 4338 від 06.11.2020 року, яким планується позбавити реєстраторів районних адміністрацій права проводити зміни в реєстрах, а також ліквідувати Колегію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України з 01.01.2022 року, 2021 рік буде останнім роком, коли бізнес зможе ґрунтовно та комплексно налагодити власну корпоративну безпеку, адже в більшості випадків. 

Колегія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації швидко та ефективно вирішує питання протидії рейдерству. І тим більше уваги варто приділити тим аспектам корпоративної безпеки, які описані у цьому матеріалі.