З 2010 року більшість учасників аграрного ринку на питання, чи є в Україні монополія на ринку азотних добрив, відповідає однозначно.

Відтоді аграрії та оператори ринку не раз вказували на диктування умов постачання добрив вітчизняного виробництва.

Однак Антимонопольний комітет звернув на це увагу лише у 2017 році, ініціювавши розслідування фактів зловживань домінуючим положенням.

Антимонопольне розслідування

5 вересня 2019 року АМКУ вирішив примусово поділити азотний бізнес групи компаній Ostchem у зв'язку із зловживанням монопольним становищем.

АМКУ встановив, що група компаній у складі заводів-виробників ПАТ "Азот", ПрАТ "Рівнеазот", ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" і торговельної компанії ТОВ "НФ трейдинг Україна" упродовж 2014-2017 років зловживали монопольним становищем на ринку азотних мінеральних добрив.

Порушенням законодавства визнали систематичний перепродаж усередині групи за завищеними цінами газу – основної сировини для виробництва добрив. Це спричинило встановлення необґрунтованої собівартості їх виробництва та, як наслідок, завищення вартості реалізації добрив.

Окремим пунктом зловживань визнано обман аграріїв навесні 2017 року. Тоді, напередодні сезону, група зібрала попередню плату від споживачів добрив, а у березні, у сезон весняно-польових робіт, зупинила виробництво на заводах.

"Підставою" для зупинки заводів стала свідома відмова від проведення розрахунків за газ і навіть від витребування оплаченого групою газу із сховищ.

Систематичність порушень з боку Ostchem підштовхнула АМКУ до сміливого рішення: застосування санкції у вигляді примусового поділу групи в частині азотних заводів. На виконання такого рішення Ostchem дали дев'ять місяців. Натомість представники групи пішли оскаржувати припис до суду.

Судовий позов Ostchem

За результатами розгляду позовних вимог компаній Ostchem 29 липня 2020 року Господарський суд Києва визнав рішення АМКУ недійсним. Підставами є доводи позивачів, що АМКУ неправильно проводив обрахунки частки Ostchem на ринку мінеральних добрив, а також припустився низки інших помилок.

Зокрема, вказується на те, що АМКУ під час обрахунку частки повинен був рахувати не у фізичних тоннах, а в тоннах діючої речовини азоту. У цьому випадку показовим є те, що на сайті холдингової компанії Ostchem усі дані про виробництво азотних добрив заводами вказуються якраз у фізичних тоннах.

Також, на думку позивачів, комплексні добрива, у яких міститься азот, слід було враховувати як товари-замінники азотних добрив. Утім, за такою логікою, будь-які продукти харчування можна вважати замінними за поживними цінностями.

Ще одним важливим доводом у судовій справі є твердження про неможливість поділу групи з огляду на те, що жоден інвестор не купить окремий завод. Так, був наведений висновок швейцарської групи SalesCapital AG про те, що окремий завод не зможе працювати на умовах самостійного господарювання.

За такою логікою, "Дніпроазот" вже давно мав би зупинитися, а на купівлю Одеського припортового заводу не мало бути жодного охочого. Однак таких доводів для суду було недостатньо, тому АМКУ вже готує апеляцію.

Апеляція АМКУ

Скаргу АМКУ з вимогою скасувати рішення попередньої інстанції з вересня розглядає Північний апеляційний господарський суд. Черговий розгляд справи було призначено на 2 грудня, втім рішення так і не було прийнято.

Для Ostchem це питання бізнес-інтересу, для АМКУ – питання авторитетності державного органу, доведення справедливості і ґрунтовності власних рішень.

Зрештою, яким би не було рішення суду, сам факт активізації роботи Антимонопольного комітету щодо контролю за доброчесністю конкуренції викликає повагу. Хочеться вірити, що такі кейси стануть пересторогою для майбутніх можливих зловживань та обмеження конкуренції.