Відповідно до даних Всесвітньої ради подорожей та туризму (WTTC), туризм щороку приносить глобальній економіці 8,8 млрд доларів, що становить близько 10,4% світового ВВП. Кожен 10-й працівник світу зайнятий у сфері туризму.

Більше того, якщо в 1980 році 75% мешканців світу потребували візи для подорожі за кордон, то в 2018 цей показник знизився до 53%. Переваги прозорих кордонів оцінили й українці – після початку дії безвізу з ЄС кількість виїздів щороку зростала. 

Аналогічні процеси відбувались і в інших країнах – лібералізація доступу стимулювала подорожі. Закриті кордони стали справжнім шоком – падіння галузі немає прецедентів за останні 100 років. Проте важливо, хто і як із шокового стану виходить. 

Країни обирають стратегії відповідно до власних можливостей. Звичайно, що не всі вони можуть бути скопійовані на інші території, тому Україні так важливо детально розібрати досвід інших, аби знайти справді корисні шляхи подолання кризи.

Внутрішній туризм рятує?

Найбільше надій від самого початку пандемії було саме на внутрішній туризм. Кордони зачинені, але ж ми можемо відкривати країну. Проте зараз уже можна сказати, що цей план мало де спрацював. 

В Україні значним фактором стримування стала надія на відкриття кордонів з Європою до кінця літа. Однак навіть без цього можна сказати, що внутрішній туризм потребує значних інвестицій, щоб справді стати конкурентом виїзному. 

Люди вже звикли до інших стандартів якості. І якщо вихідні у Києві, Львові чи Одесі здаються цілком звичайними, то до більш тривалого відпочинку люди ставляться переважно скептично. 

З іншого боку, відкриття кордонів у майбутньому не повинно стати причиною знову відкласти подалі плани розвитку туристичної інфраструктури всередині країни. Навпаки, потрібно зробити ривок, щоб зіграти на пост-ковідному бумі, який очікується після всесвітньої вакцинації.

Кордони під замком

Людське життя – найбільша цінність. Таке твердження немає жодних "але", і це справедливо. Інша справа, що загрозу несе не тільки вірус, але й кардинальне падіння рівня життя. 

Сумним прикладом цього твердження є Іспанія. Країна, де туристична галузь номінально складає 13% ВВП, а разом із прибутками суміжних індустрій – цілих 25%, влада може не помічати проблем. Єдиним рішенням називають локдаун та закликають підтримати внутрішній туризм.

Проте це не допомагає: за даними аналітиків, навіть за умови, що до кінця року всі іспанці, які планували подорож, відпочиватимуть на території своєї країни, це становить лише 9% від доходів попереднього року. 

Громадяни це розуміють, тому постійно відбуваються протести з вимогами відмовитись від карантинних обмежень. Так, це теж погано. Неетично рятувати індустрію таким чином, але й просто зупинити бізнес – катастрофічна помилка. 

Вкрай важливо, щоб українська влада не намагалась повторити іспанський сценарій, де кількість хворих зростає майже так само швидко, як банкрутує бізнес.

Відкривай та контролюй

Найцікавішу стратегію наразі демонструє Дубай. Цей технологічний центр туризму приймає туристів, але ввів доволі суворі вимоги контролю: від ПЛР-тестів до спеціальних мобільних застосунків і, звичайно, масок у всіх публічних місцях. 

Тут слід додати, що мова йде не просто про популярний напрямок, а про одне з п’яти найпопулярніших міст світу протягом останніх п’яти років. У 2019 тут побували 15,93 млн туристів. І цього року, після відкриття кордону, напрямок знову серед лідерів.

Що доводить приклад Дубаю? Просто закривати кордони немає сенсу, адже не це впливає на захворюваність. Куди важливіше ставлення до проблеми. 

Там, де розроблена система тестування та просто підтримується практика соціального дистанціювання та носіння масок – проблем значно менше. В жодному бізнесі зупинка ніколи не була виходом. Тому потрібно адаптуватись, а не зачинятися від усього світу.

Краще, ніж раніше

Сьогодні всі з надією дивляться на нові вакцини. Реєстрація ще не почалась, але вже говорять про розподілення та логістику. За прогнозами вже до початку літа відбудеться хоча б перший етап вакцинації. 

Після цього світ поступово повертатиметься до нормального життя. Однак не можна повернутись до ситуації "як раніше", адже це означає зіткнутись із тими ж самими проблемами в майбутньому. 

Зараз потрібно аналізувати досвід нашої та інших країн та розробляти інструменти дій, які у разі чого допоможуть уникнути важких локдаунів у майбутньому. Це той шлях, який дозволить поступово відновити туристичну галузь та захистити її від ризиків значних потрясінь.