На світовому ринку природного газу відбувається глобальна гра на підвищення цін. І ми з вами вже відчули це на собі. 

Опалювальний сезон тільки почався, обсяги виробництва і споживання в Європі і в Україні ще не вийшли на рівень "до карантину", а середньозважена вартість ресурсу на кінець жовтня перевищила показник 6700 грн за 1 тис. куб. м з ПДВ. 

Це вдвічі вище рівня, який ми спостерігали в кінці літа. І є підстави вважати, що в листопаді вартість ресурсу перестрибне позначку 7 тис. грн за 1 тис. куб. м.

Хоча ще в серпні жодних передумов до серйозного здорожчання газу не було: запаси газу в сховищах (ПСГ) в Україні були достатніми для легкого проходження опалювального сезону. 

Зараз вони ростуть і будуть заповнені на 90% своєї потужності. За останніми даними, в ПСГ України знаходиться 28,4 млрд куб. м газу при необхідних для безболісного проходження опалювального сезону 17-21 млрд. 

Я б сказав, що це історичні показники накопичення запасів газу в нашій країні. І вони повинні впливати на відпускні ціни для населення.

Хто і як "підігріває" ціни

Чому не спрацьовує фактор профіциту газу в Україні? В даному випадку на ситуацію впливають інші, глобальні фактори. 

Підштовхнули ціни до зростання в Євросоюзі, а потім і у нас, дві причини. Перша — страйк профспілок працівників нафтогазової промисловості в Норвегії. 

Вони почалися на початку жовтня і призвели до того, що норвежці знизили щоденний видобуток газу на платформах в Північному морі. 

Були побоювання, що сторони не домовляться і ринок Європи втратить до 20% поставок норвезького газу за підсумками жовтня. Страйки знизили пропозицію ресурсу на газових хабах ЄС. Це підтримало сезонне зростання цін.

Друга причина — США зменшили поставки скрапленого газу (LNG) в Європу. Європейці, приголомшені карантинними заходами, знизили споживання газу і стали відмовлятися від американських обсягів. 

За оцінками експертів, з початку введення протиковідних заходів, 147 поставок з США не відбулося.

Тенденція відмови від американських поставок зрідженого газу в Європу зберігається. На жовтень відмову отримали 10 партій поставок з США, приблизно 7 з яких припали на два американських термінали, оператором яких є Cheniere Energy — великий американський експортер СПГ. 

Зниження закупівель американського LNG також підштовхнуло ціни до зростання.

Зазначу, що регулювання пропозиції нафти і газу країнами ОПЕК також зіграло не на користь здешевлення газу. 

Після річного обвалу цін на ці ресурси, ОПЕК стала жорсткіше підходити до тих виробників, які створюють надлишки нафти і газу на ринку. 

Озвучені штрафи окремим гравцям стримували інших від перевиробництва. Це створило глобальний привід для зниження пропозиції і подорожчання енергоресурсів.

Як гра "велетнів" відбивається на українських котируваннях

Україна, на жаль, не є незалежною від імпортних поставок газу. Рівень власного видобутку практично не впливає на ціноутворення в нашій країні з ряду причин. 

Імпорт газу здійснюється переважно з Євросоюзу. Тому ціни на внутрішньому ринку для споживачів формуються за принципом "імпортний паритет +" від вартості європейського хабу TTF. 

Збільшення цін на цих біржах автоматично призводить до зростання відпускних цін на газ в Україні з тимчасовим лагом.

Це і сталося. Скажімо, якщо ціна для населення в серпні від ETG.UA не перевищувала 3728 грн/1 тис. куб. м газу. Під впливом практично "ручного" зниження пропозиції газу в ЄС вже у жовтні наша компанія змушена була виставити своїм споживачам вартість на рівні 5898 грн / 1 тис. куб. м. У листопаді вона перевищить 6500/1 тис. куб. м.

Що могло б здешевити газ для українців?

Україна щорічно споживає близько 30 млрд куб. м газу. Близько половини цієї потреби здатна покрити державна компанія — "Укргазвидобування". 

Її потужності дозволяють щорічно видобувати 13,5 млрд куб. м газу. Половина обсягу поставляється на підприємства ТеплоКомунЕнерго, друга половина реалізується трейдерам НАК "Нафтогаз України" для подальшого продажу на ринку.

Якщо ці обсяги (близько 8 млрд куб. м) продавати на українській біржі всім бажаючим постачальникам, вони стануть серйозною альтернативою імпорту та інструментом стримування цін — наш газ обходиться дешевше. 

Україна щорічно імпортує приблизно 10 млрд куб. м газу на рік. 8 проти 10 — вагомий аргумент для зниження середньозважених цін на відкритому ринку поставок газу.

Але поки ці обсяги залишаються тільки в розпорядженні трейдерів НАК "Нафтогаз України", вони не спрацьовують, як інструмент здешевлення газу для українців. 

Вигода залишається тільки у цих компаній, а споживачам доводиться миритися з тим, що навіть на газ власного видобутку в Україні діють ціни "імпорт + доставка" з Європи.

Я б сказав, що монопольне володіння газом "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" обеззброює українців в боротьбі за енергонезалежність і здешевлення енергоресурсів. Це можуть виправити регулятори ринку.

Не панікувати, а правильно спланувати закупівлю

І все ж! Незважаючи на ігри світових учасників ринку на підвищення цін, панікувати і скуповувати газ у великих обсягах не раджу. 

Ресурс вже почав стабілізуватися в ціні — страйки в Норвегії закінчилися, світ хоче і буде відновлювати виробництво енергоресурсів.

Вважаю, що в поточному опалювальному сезоні вартість природного газу на європейських хабах не перевищить 200 євро/ 1 тис. куб. м газу. 

Насмілюся припустити, що ресурс буде дешевшати і ось чому. Перше — Європа і Україна знову опинилася перед необхідністю введення карантинних заходів. 

Вони спричинять зниження споживання енергії і змусять кожного з нас економити, як це вже було, коли вступили в силу обмеження в цьому році. 

Друге — синоптики знову прогнозують теплу зиму. У минулому році погода "опустила" споживання природного газу в мінус більш ніж на 2 млрд куб. м газу на поточний рік (споживання знизилося з 32 до 29,8 млрд куб. м газу). 

Ця тенденція може повторитися і в поточному сезоні. Третє — нагадую, що сховища газу в Україні переповнені ресурсом. А за законами ринку, знижений попит, накладений на профіцит продукту, народжує зниження цін. Цю аксіому ніхто не відміняв.

Підсумую. Всім споживачам рекомендую купувати природний газ не більше ніж на квартал. 

Так ви зможете зафіксувати ціни на період їх нестабільності на європейських ринках, поки вони прагнуть до зростання взимку. І підготуватися до прогнозованого їх зниження в весняний період.