Пандемія Covid-19 і карантин у різних його проявах суттєво позначаються на нашому з вами житті. І йдеться зараз не лише про страх перед подорожами чи перед великими скупченнями людей, а й про втрату звичного рівня доходу та відчуття непевності щодо майбутнього.

Загалом наразі люди інакше витрачають і заощаджують гроші. Це призводить до комплексних наслідків для економіки. І Україна — не виняток.

Що змінилося?

Влітку цього року (Незалежна асоціація банків України) НАБУ спільно з компанією CBR організовували дослідження, під час якого було проведено тисячу інтерв’ю з представниками різних верств населення: жителями міст і сіл. 

Дослідження стосувалося доходів і звичок людей заощаджувати. Так от, за час карантину 34% опитаних втратили частину регулярного доходу, 8% — увесь дохід і лише 1% респондентів відзначив зростання доходу.

Через тотальну нестабільність люди почали менше витрачати та намагаються більше заощаджувати, якщо є така можливість. Саме тому частка тих, хто робить заощадження, цьогоріч зросла.

Як саме заощаджують українці? Основна частина зберігає гроші на поточних банківських рахунках.

За 9 місяців 2020 року гривневі кошти українців у банках збільшилися на 54 мільярди гривень, або на 17%, порівняно з минулим роком. 

Співвідношення приросту залишків коштів населення на гривневих рахунках між строковими і поточними вкладами становить 80 на 20. Тобто на 1 гривню приросту строкових вкладів припадає понад 4 гривні приросту коштів на поточних рахунках.

Це й зрозуміло. В нинішніх реаліях люди хочуть мати оперативний доступ до своїх грошей, тому й надають перевагу саме такому способу заощадження. Цим аргументом також пояснюється збільшення рівня готівки в обігу.

Отже, гривневі депозитні заощадження відходять у минуле? Ні. Однак є одне важливе "але".

Наші люди звикли жити в умовах двознакової інфляції й таких самих ставок за депозитами (тобто понад 10%). За останній рік на ринку банківських послуг спостерігається стрімке зниження відсоткових ставок за депозитами. 

Вкладники ще не пристосувалися до нових обставин і, безумовно, стали менш мотивованими.

Надалі збільшення депозитних вкладів у гривні дуже залежать від сталості політики інфляційного таргетування. І того, чи повірить населення, що однознакова інфляція з нами назавжди, і нинішні ставки за гривневими депозитами цілком нормальні.

Загалом у сегменті строкових депозитів найбільшим попитом серед вкладників користуються короткострокові класичні депозити на 1-6 місяців.

А що з валютою?

Ситуація з вкладами в іноземній валюті менш однозначна. Загалом від початку року їх приріст практично нульовий: плюс 48 мільйонів доларів, що дорівнюють 0,5%.

Якщо ж розглядати ситуацію більш детально, то можна звернути увагу, що строкові вклади скорочуються, а поточні — зростають. 

Так, за 9 місяців українці скоротили строкові валютні депозити майже на мільярд доларів і, відповідно, наростили поточні вклади на таку саму суму.

Основна причина — дуже низька ставка за вкладами в іноземній валюті. Цілком раціонально: якщо дохідність коштів на поточному та строковому рахунку приблизно однакова, то який сенс тримати кошти на депозитному рахунку? 

Правильно, жодної. А банки й досі мають надлишкову ліквідність в іноземній валюті з обмеженими можливостями її розміщення. Саме тому така ситуація зберігається.

Ситуація в сегменті купівлі-продажу іноземної валюти ще більш неоднозначна.

Як демонструє досвід останніх років, курс гривні може суттєво змінюватися як у бік ослаблення, так і в бік зміцнення. І навіть кращі експерти часто не можуть передбачити динаміку цих коливань на місяці вперед. 

Водночас різниця між цінами купівлі та продажу валюти в обмінних пунктах майже завжди не на користь клієнтів.

Іноземна валюта зараз приносить прибутковість, близьку до нуля. Купувати актив, що не приносить доходу, – не дуже вдале інвестиційне рішення. До того ж у гривні можна отримувати дохід, який перекриває помірне ослаблення курсу.

Що ще цікаво: за даними досліджень, проведених НАБУ, основними критеріями вибору фінансової установи для відкриття депозиту є можливість постійного доступу до коштів і гарантія збереження заощаджень.

Отже, для більшості людей важливі безпека та доступність власних грошей. Вони орієнтуються на надійність банку та гнучкість умов. Дохідність вкладу, як правило, має вторинне значення. Але все ж є вкладники, які передусім шукають більш вигідні умови.

То як заощаджувати краще? 

Знизити ризики в сьогоднішніх реаліях можна, якщо диверсифікувати заощадження: зберігати їх на банківських рахунках або вкладах частково в гривні та в одній-двох іноземних валютах. 

Водночас можна підтримувати структуру заощаджень і докуповувати валюту, якщо її частка в заощадженнях із якихось причин скоротилася.

У будь-якому випадку планування особистого або сімейного бюджету та заощаджень — хороша звичка, що принесе значно більше користі, ніж хаотичні валютообмінні операції чи заощадження на поточних рахунках.

Пам'ятайте, все минає. І пандемія також. А от звичка заощаджувати та примножувати активи — завжди актуальна!