Роками працюючи в лісопереробній сфері, маючи чималий досвід і знання процесів лісопереробки, не можу зрозуміти елементарного: чому так затято чиновники лісової сфери захищають власну переробку лісоматеріалів?

Пересічні громадяни, можливо, й не зможуть розібратися в математичних операціях і побачити, як природні ресурси стають джерелом збагачення, але чому це не можуть чи не хочуть побачити відповідні фахівці?

Нагадаю, що державні лісгоспи є постійними лісокористувачами, які доглядають, охороняють ліси, здійснюють заготівлю круглих лісоматеріалів, які згодом реалізують на ринку та займаються власною переробкою сировини. 

Координують таку діяльність обласні управління лісового та мисливського господарства, а на загальнонаціональному рівні – Державне агентство лісових ресурсів України.

Міністерство охорони довкілля та природних ресурсів України здійснює загальну координацією галуззю. До слова, команда Міністерства Роман Абрамовський Богдан Боруховський та інші працюють над концепцією реалізації детінізації ринку лісопродукції та впровадження методів стимулювання ефективного господарювання кожного державного підприємства.

Нещодавно Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства публічно хизувалося досягненнями власної переробки лісопродуктів на прикладі конкретного лісгоспу та оприлюднило дані щодо процесу і результатів власної переробки по області в цілому.

Чому власна переробка лісоматеріалів державними лісгоспами є збитковою і корупційною складовою, що дозволяє збагачуватися недобросовісним чиновникам на мільярди гривень?

Примітно те, що ми, підприємці-лісопереробники, відчуваємо труднощі з придбаннями необробленої деревини, часто стикаючись з штучними, іноді формальними, надуманими перешкодами зі сторони лісгоспів. 

Натомість – державні підприємства з великим ентузіазмом замовляють у приватного лісопереробного бізнесу давальницькі послуги щодо розпиловки лісу для власної переробки. Парадокс, чи не так?

Пропоную провести елементарні математичні операції розрахунків доцільності власної лісопереробки (виготовлення палетної заготовки для європіддонів) у Волинській області, яка є лідером власної переробки. 

З 1 м3 кругляка в державних лісогосподарських підприємств, які виготовляють палетну заготовку, виходять такі продукти: 38% - І сорт продукції, 25% - дрова (обрізки), 27% - тирса, 4% - ІІ сорту продукції, 6% - безповоротні відходи (кора та інші).

Загальні дані державних лісгоспів, якими ми можемо оперувати:

Отже, щоб зробити 1 м3 готової продукції – палетної заготовки з необробленої деревини лісгоспу, – необхідно використати 2,6 м3 круглих лісоматеріалів (1100 грн. * 2,6 = 2860 грн). До цих витрат додаємо логістику (150 грн * 2,6 коефіцієнт = 390 грн) та розпилювання круглого лісу (291 грн * 2,6 коефіцієнт = 756 грн).

Уже до виготовленої продукції необхідно додати перекладку/упаковку (+26 грн за 1 м3), сушіння (+243 грн за 1 м3) та замитнення (+50 грн за 1 м3), інші супутні витрати (+200 грн за 1 м3).

Разом всіх витрат для виготовлення 1 м3 готової продукції з круглого лісу назбирається орієнтовно на суму (2860 грн+390 грн+756 грн +243 грн+26 грн+50 грн+200 грн) = 4525 гривень.

Експортують готову продукцію державні лісгоспи за ціною орієнтовно 93 євро за 1м3.

Відповідно до курсу 1 євро = 33,3 грн, вартість продажу готової продукції лісгоспами за 1 м3 = 3096,9 грн.

Якщо порівняти собівартість виготовлення 1 м3 готової продукції з ціною продажу, то виходить, що кожен лісгосп втрачає 1192 грн з кожного 1 м3 (4525 грн - 3096 грн = 1428,1 грн).

Отже, собівартість продукції державних лісгоспів набагато вища за ціни, згідно яких така продукція експортується за кордон.

Подивимося на масштаби втрат та збитків лісгоспів на прикладі Волинської області!

Волинське ОУЛМГ оприлюднило дані про власну переробку державними підприємствами про що ми вказували вище.

Оперуючи ними, не складно підрахувати, що за 2020 року збитки від власної переробки складають 319 894 400 гривень (224 000 м3 переробленої сировини * 1428,1 грн втрат з 1 м3).

За 2019 рік – рівень прямих збитків сягає 554 245 610 (388 100 м3 об’єм перероблених круглих лісоматеріалів *1428,1 грн втрат з 1 м3) гривень.

В цілому, за 2 роки рівень збитків тільки від власної переробки сягає 874 140 010 гривень – майже мільярд гривень.

Зазвичай фактично для власної переробки використовують сировину вищої якості, ніж вказано у документах.

Цікаво, які втрати держлісгоспів у загальнонаціональних масштабах? Напевне, обраховують десятками чи сотнями мільярдів гривень?

Інша дуже важлива сторона, що потребує уваги це – втрачена вигода державних підприємств в результаті неефективної збиткової власної переробки. 

Середня ціна продажу палетної заготовки становить 115 євро за 1 м3, а державні підприємства експортують її за ціною 93 євро. Отже, 28 євро з 1 м3 може осідати в чиїхось кишенях. 

Існує висока ймовірність, що ці "брудні" кошти в подальшому використовують у корупційній складовій лісової сфери: купують посади, торгують впливом, розробляють "схеми" освоєння лісових ресурсів тощо. 

За 9 місяців 2020 рік втрачена вигода всіх лісгоспів Волинської області становить орієнтовно 6 272 000 євро (224 000 м3 — об’єми переробленої сировини * 28 євро різниці у цінах).

За 2019 рік втрачена вигода всіх лісгоспів Волинської області становить 10 866 800 євро (388 100 м3 об’єми сировини *28 євро різниці у цінах).

В цілому, за 2 роки державні підприємства Волині упустили вигоду на загальну суму орієнтовно 570 722 040 грн (17 138 800 євро * 33,3 грн).

Отже, загальні втрати (збитки + втрачена вигода) всіх лісгоспів Волинської області за останні 2 роки від власної переробки становить майже півтора мільярда гривень = 1 444 862 050 грн (570 722 040 грн упущеної вигоди + 874 140 010 грн збитків). Знову ж таки, ймовірно, що такі великі суми кешу осідають в кишенях недобросовісних чиновників лісової галузі. 

Ці "брудні" кошти чинять неймовірний тиск і є джерелом дестабілізації економіки і поширення корупції в системі державного управління галуззю.

Окремо варто згадати і про втрати, які штучно створюються під час замитнення, шляхом заниження залікових розмірів готової продукції. В чому ж проблема? 

Зменшення в документах розмірів хоча б на 3-4 мм утворює багатомільйонні збитки для державних підприємств. Адже, при об’ємах у сотні тисяч кубічних метрів експорту продукції декілька міліметрів занижених залікових розмірів перетворюється у реальні десятки тисяч фактичної сировини, кошти від якої у вигляді корупційної складової, знову ж таки, опиняються у недоброчесних чиновників галузі.

То чим хизуються чиновники-лісівники? Не зрозуміло!

Хто ж за це все понесе відповідальність? Коли ця безгосподарність і хаос у веденні збиткової господарської діяльності серед державних підприємств припиниться?

Зі своєї сторони пропоную відмовитися від практики власної збиткової переробки на базі державних лісгоспів або змінити адміністративно-організаційний підхід до їх функціонування. 

Адже, ні менеджмент, ні матеріально-технічна база неспроможна забезпечити ефективність використання природних ресурсів. Слушною може бути позиція Першого заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Богдана Боруховського, що лісопереробку можна лишити в сфері державного управління, але тільки, як окремий напрямок і лише за умови придбання сировини для переробки на загальних умовах.

На мою думку, набагато вигідніше і своєчасно всю сировину реалізовувати через аукціони, що моментально наповнить всі лісгоспи області і України грошима. Тоді не матиме значення, чи державні, чи приватні підприємства набуватимуть статус покупця деревини, кожен займатиметься ефективно своєю ланкою.