Питання, чи потрібно платити за контент ставлять собі багато людей, зважаючи на те, що інтернет це нібито територія безкоштовного контенту. 

Відповідь на це питання знаходиться швидше в практичній площині. Адже ми вже давно платимо за весь "безкоштовний" контент. Але давайте все по порядку.

Чому ми платимо за хліб, а за музику — ні?

Уявіть, що ми заходимо в супермаркет купити хліб. Адже і в думках немає, щоб вийти, не сплативши за товар. Ми розуміємо, що є завод, на якому люди його виробляють і отримують за це гроші. 

Але чому це не так працює з контентом? Адже процес той же: люди виробляють продукт. Все, що ми зустрічаємо в мережі, найчастіше створено руками людини. 

На це витрачено ресурси: час, сили і навички. Часто над невеликим роликом працює ціла команда: режисери, сценаристи, оператори, актори і т.д. Всі ці люди створенням контенту заробляють на життя. 

Єдина відмінність контенту від будь-якого FMCG продукту — контент не можна помацати, він цифровий. Чому тоді за хліб ми платимо, а за написану музикантом пісню або знятий режисером фільм — не хочемо?

Цифровий етикет

Так вийшло, що нам ніколи не пояснювали, як себе вести в інтернеті. Не було в школі такого предмету, не було і в університеті. В епоху цифровізації суспільства запит на це буде тільки рости. 

Зараз важко уявити людину без смартфона і доступу до всесвітньої мережі. Люди все більше часу проводять в інтернеті. 

За даними звіту про стан цифрової сфери Digital 2020, кількість інтернет-користувачів у світі зросла до 4,54 мільярда, що на 7% більше минулорічного значення (+298 мільйонів нових користувачів).

Епідемія Covid-19 занурила нас у просто колосальний обсяг контенту, при якому, згідно з дослідженнями Global Video Index Entertainment and Media Edition, ріст споживання новинного і розважального контенту на ОТТ-сервісах (Netflix і тд.) майже подвоївся в другому кварталі, склавши 40%, в порівнянні з 23% в першому. 

Основна проблема в тому, що інтернет з'явився і зростає, а правил поведінки в ньому немає. Адже не потрібно забивати жорсткі диски піратськими аудіо/відео, щоб просто полежало. 

І якщо спочатку у нас елементарно не було зручних платформ для споживання, то зараз вони є. 

Купівля контенту дає дисципліну і відповідальність. Ми використовуємо виключно необхідний, каталогізований і зручно складений контент, який можна дивитися з будь-якого пристрою, як то Smart TV, планшет або телефон.

Кому ми платимо?

Почнемо з того, що ми платимо за контент вже досить давно, і не завжди банківською картою. Навіть умовно безкоштовний контент, ми "оплачуємо" переглядом реклами. Тут важливо розуміти, кому йдуть гроші:

1. Сервісу, який ділиться далі з правовласником, а той в свою чергу платить податки і вкладає у створення нового контенту.
2. Сервісу, який поцупив контент — в такому випадку правовласник ніколи не отримає оплату за свій продукт, а держава недоотримає податків.

Якщо в першому випадку рекламні бюджети так чи інакше, не рахуючи прибутку сервісу-посередника, потрапляють далі в виробництво для створення контенту, то в другому, правовласник залишається ні з чим. 

Крім того, у користувачів є ризики крадіжки особистих даних, зараження шкідливим програмним забезпеченням і т.д. А тепер згадайте, скільки показів реклами ми бачимо. 

Це ціна, яку ми платимо своїми переглядами, а не з гаманця. Але кому ми заплатимо переглядами реклами, тим хто створює контент або краде?

За прогнозом digital TV research, в період між 2019 і 2025 роками буде приріст глобальної абонентської бази ОТТ-платформ на 34 млн додаткових абонентів. 

Таким чином, загальна кількість в світі досягне 1,06 млрд (Pay TV перевищив рубіж 1 млрд передплатників в 2018 році). Стрімке зростання абонентів показує, що все більше людей обирає зручність та безпеку у споживанні контенту. 

Зараз ЗМІ, ОТТ-платформи, книжкові та інтернет-магазини пропонують безліч варіантів підписок. Це плата за працю.

Ми хочемо насолоджуватися музикою, кіно та книгами в цифрі? Тоді давайте почнемо цінувати працю, вкладену в ці продукти, а не збагачувати піратів.