Світовий космічний ринок оцінюється 400 млрд дол і в середньому зростає на 5% на рік. На кожен вкладений долар можна отримати 7 дол прибутку.

Сектор пусків космічних ракет, у яких наша країна може брати участь, становить 10%. Завдяки патентам на деякі технології ракетобудування та наявності кваліфікованих кадрів Україна інтегрується в сучасний світ New Space.

Так називають еру розквіту SpaceX Ілона Маска і Blue Origin Джефрі Безоса, які успішно конкурують в освоєнні світового простору з державними гігантами.

Приватна ініціатива зробила космічні технології дешевшими та доступнішими. Україна також може виростити власні приватні аерокосмічні компанії.

Україна є батьківщиною кількох передових аерокосмічних конструкторських бюро та виробничих потужностей, які беруть витоки ще з початкового етапу ракетобудування та розвитку авіаційних технологій.

Країна має 60-річний досвід у галузі. Наші інженери залучені до всіх великих космічних проєктів світу, і ця тенденція набиратиме обертів. Можливо, прапора України не буде на Місяці або Марсі, але там буде праця українських інженерів.

Головна перевага України – її належність до десяти країн, які можуть мати повний цикл виробництва космічних продуктів. З 2014 року Україна відмовилася від одного з головних замовників – Росії – і втратила велику частку ринку. Утім, за останні роки країні вдалося змінити вектор своєї космічної діяльності.

Тепер держава активно співпрацює з NASA і прагне отримати членство в Європейському космічному агентстві. Результатом співпраці з NASA став запуск ракети Antares з двигуном, виробленим на українському заводі "Південмаш".

У США відбувся запуск ракетоносія Antares, зібраного за участю фахівців українського КБ "Південне". Він доставить до Міжнародної космічної станції вантаж. Пуск був здійснений з космодрому на острові Уоллопс, штат Вірджинія.

У 2019 році Україна реалізувала космічної продукції на понад 2 млрд грн, з яких 80% – на експорт. У світі нас знають і цінують, а залучення приватних інвестицій у сектор відкриває шлях у космос для українських астронавтів.

Яскравим прикладом є українсько-американська компанія Firefly Aerospace, яка наприкінці 2020 року готує запуск власної космічної ракети. Firefly – приватна аерокосмічна компанія, зареєстрована в США. У 2016 році її викупив і перезапустив виходець із Запоріжжя Максим Поляков.

Firefly Aerospace увійшла до списку з дев'яти компаній програми NASA CLPS, отримала право запускати ракети з мису Канаверал та з бази Ванденберг, уклала низку угод, зокрема з Airbus. Вартість запуску Alfa порівняно з пропозиціями конкурентів виглядає привабливо – 15 млн дол.

Хоча головний офіс Firefly Aerospace – у США, більшість її співробітників – вихідці з України. Команда розробників працює в R&D-офісі в Дніпрі.

На початку червня 2018 року Firefly уклала угоду про надання послуг (LSA) з Surrey Satellite Technology Limited (SSTL), відповідно до якої з 2020 року по 2022 рік Firefly виконає для SSTL близько шести запусків Alpha.

Також в Україні працює команда розробників компанії Skyrora, що спеціалізується на наданні пускових послуг з доставки вантажів на орбіту. Дослідницький центр компанії розташований у Дніпрі, а пусковий майданчик – у Шотландії. Скоро Skyrora зможе запускати ракетоносії з британської території.

Серед перспективних починань – український проєкт VRD-space. Це абсолютно новий тип вакуумно-реактивних рушіїв для космічних апаратів. Вони працюють тільки на електричній енергії і мають дуже великий ресурс.

Наведені приклади успішних космічних R&D-центрів з вітчизняної пропискою та іноземним фінансуванням – це лише кілька пазлів із строкатої картини величезного потенціалу українських розробників космічної техніки.

Перед нашою країною стоїть складний виклик – не втратити досягнення і перезапустити галузь. Світові тенденції свідчать, що майбутнє – за "приватним" космосом. Це не лише престиж держави, а й надзвичайно прибутковий бізнес.

Потенціал є, Україна цікава для іноземних інвесторів, і ми очікуємо на подальше нарощування обсягу приватних інвестицій в аерокосмічну галузь.