Відповідні зміни, які стосуються лібералізації вимог до потенційних позичальників, уряд ухвалив 9 жовтня. Однак є чималий ризик того, що цим шансом скористаються тільки середні підприємства, натомість малий бізнес залишиться осторонь державної підтримки.

"Доступні кредити 5-7-9%" та чергові новації від уряду

Ось, що говорить про новації прес-служба КМУ: "Внесені зміни до програми стосуються лібералізації низки вимог до суб’єктів підприємництва в частині підвищення максимального рівня їх річного доходу до еквіваленту 10 млн євро та виключення з Порядку вимоги до обов’язкової прибутковості діючого бізнесу – рішення прийматимуть банки-кредитори.

Також змінами розширені цілі використання кредитних коштів можливістю придбання земельних ділянок як окремо, так і разом з нежитловою нерухомістю".

Голова Мінфіну Сергій Марченко в коментарі на урядовому сайті зазначив, що лібералізація вимог залучить до програми малих і великих сільгоспвиробників, які зазнали збитків унаслідок посухи. "Програма вже показала свою ефективність в кризових умовах.

Адже, як показує статистика, більше 70% гривневих кредитів, які були видані банками з лютого по серпень цього року, були видані в рамках програми "Доступні кредити 5-7-9%", – зауважив міністр.

У своїх виступах і коментарях я постійно говорю про важливість системної підтримки мікро- й малого бізнесу, зокрема, й за допомогою доступних кредитів. Адже саме ці категорії підприємців зазнали найбільших втрат через карантинні обмеження. Запроваджена на початку року з наступними змінами програма "Доступні кредити 5-7-9%" мала стати одним із шляхів до порятунку наших підприємців.

Але це в теорії. На практиці, як завжди, перемогла декларативність. Попри оптимістичні заяви та звіти уряду отримати пільгові кредити пересічному підприємцю виявилось напрочуд складно. Насамперед, через висування банками-учасниками державної програми непомірних і обтяжливих вимог до потенційних позичальників. Згадаймо пункти про дохідність, заставу, оборот, ділову репутацію тощо.

Раніше я вже зазначав, що на початок червня (вже в період карантину), банки-учасники отримали від підприємців 24 720 заявок на участь в програмі. Однак лише 3500 клієнтів сформували і передали відповідний пакет документів.

Практично кожну другу заявку банки відхилили з тих чи інших підстав. До речі, нещодавно в уряді відзвітували, що станом на 5 жовтня в рамках програми банки-учасники уклали 4127 кредитних договорів з позичальниками на загальну суму 9,82 млрд грн.

Як на мене, це дуже й дуже мало. А отже, програма поки що не виконує своїх цілей. Що ж до основних причин відмов у наданні кредиту, то подивімося на статистику:

- Погана ділова репутація - 60% відмов;

- Необгрунтованість бізнес-плану - 11%;

- Невідповідність мети кредитування - 12%;

- Невідповідність Закону про державну підтримку малого й середнього бізнесу - 4%;

- Збиткова діяльність підприємців - 4%;

- Перевищення обсягу виручки - 3%;

- Перевищення ліміту держпідтримки - 1%

Малий бізнес знову обійшли увагою?

Як бачимо, через наявні чи умовні ризики банки не поспішають кредитувати малі підприємства на пільгових умовах. Найчастіше відмовляють на тій підставі, що у бізнеса, буцімто, сумнівна ділова репутація. І ось уряд анонсує чергову "лібералізацію" критеріїв доступу бізнесу до "доступних" кредитів.

В очі впадає пункт про необов’язковість прибутковості в діяльності підприємства. І це цілком логічно, адже в період дії карантинних обмежень і загальної економічної кризи, отримувати прибутки більшості категорій бізнесу надзвичайно складно.

Рішення про розширення цільового використання кредитів в частині придбання земельної ділянки, радше за все, пов’язане із запуском анонсованого ринку землі. На мою думку, це слушний крок, який дасть змогу вітчизняним малим підприємцям брати участь у майбутній приватизації.

Натомість пункт про підвищення граничного порогу річного доходу до еквіваленту 10 млн євро мене дивує.

Нагадаю, що Закон України від 16 листопада 2018 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" чітко визначає критерії, за якими підприємство може вважатись "мікропідприємством" та "малим" підприємством.

У першому випадку його чистий дохід не має перевищувати 700 тис євро, у другому - 8 млн. євро.

Отже, підприємства з доходом понад 8 млн. євро не можуть належати до цих категорій, що автоматично зменшує шанси на отримання пільгових кредитів малим бізнесом.

Складається враження, що уряд вважає цілком задоволеним попит на пільгові кредити з боку малого та мікро-бізнесу. І тепер він вирішив розширити діє програми на середні підприємства.

Але хочу звернути вашу увагу на ще одну цікаву деталь новацій Кабміну. Вона стосується регулятивної частини оновленої програми. Відтепер рішення по вказаним критеріям прийматимуть банки-кредитори.

Тобто, всі задекларовані пом’якшення насправді є звичайнісінькими рекомендаціями банкам. Саме останні будуть вирішувати – давати тому чи іншому підприємцю пільговий кредит чи ні. А як діють наші банки в таких випадках, ми добре знаємо.

Наостанок скажу: годі нам бавитися в декларативність і популізм, слід нарешті звернути увагу на тих, хто постраждав за час карантину найбільше – малих підприємців. Не забуваймо, що їхня частка у виробництві ВВП складає 15%!