Рік тому український бізнес презентував правлячій коаліції Верховної Ради десять пріоритетів для розвитку української економіки.

Вони стосувалися основних кроків, необхідних для припливу інвестицій, стимулювання національного виробника, захисту і розвитку бізнесу, детінізації та мінімізації корупційних проявів, зниження податкового тиску.

Уже можна підбити проміжні підсумки і зробити огляд успіхів та провалів.

Скасування "соєвих правок"

Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних "соєвих правок", одного з положень законопроєкту №1210.

Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції.

Завдяки цьому з'явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення "соєвих правок".

Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції

Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України.

У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19-69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6-22 млрд грн на рік.

Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт.

Податок на виведений капітал

Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень.

Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду – немає і результату.

Електронна товарно-транспортна накладна

Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері "бананів" на "пшеницю" та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток.

Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із "скрутками", а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків.

Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів.

При цьому досі немає головного – урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з'явиться – незрозуміло.

Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти "скрутки" та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди.

Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень.

Приватна тяга

Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги.

Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати.

У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців.

Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар "зеленого" тарифу в енергетиці.

Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід – це шлях до катастрофи.

Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім – і загальний дефолт.