Кейс Житомирщини: як боротися з "чорними лісорубами"

Кейс Житомирщини: як боротися з "чорними лісорубами"

Мобільні рейди, електронний облік деревини, кадрові чистки — досвід Житомирщини у боротьбі з незаконною вирубкою лісу.
Четвер, 3 вересня 2020, 08:17
голова Житомирської обласної державної адміністрації

Лісистість Житомирської області складає 33,6%. Тобто понад третину території регіону. Від легальності лісового бізнесу невідворотно залежить обласний бюджет та добробут людей.

Знаходимо та блокуємо

В області створено 75 мобільних рейдових груп з 226 працівників лісової охорони та 61 поліцейського. За статистикою, що ми ведемо, ці загони у сукупності провели 10 172 рейди – по понад 130 кожний.

Крім того, з того часу мобільні групи виявили 1,7 тис. куб. м. незаконно зрубаної деревини. За скромними підрахунками, це 10,9 млн грн шкоди (і, відповідно, не виплачені податки). Від нас поліція отримала 96 матеріалів.

Оптимізму додає той факт, що кількість випадків незаконних порубок лісу на землях наших дочірніх підприємств системно зменшується — з 49 у 2019 році до 22 у 2020 (падіння на 44,9 %). 

Реклама:

Якщо користуватись іншою системою оцінки, то, якщо торік незаконно зрубали 643,96 куб. м. на суму 3,7 млн грн, то у цьому році — 296,46 куб. м. (46%) на суму 2,19 млн грн (59%).

Однак виявлення фактів порубок, арешт знарядь, інструментів і техніки, а також затримання горе-лісорубів – це лише початок. 

Впродовж 7 місяців цього року слідчі підрозділи Головного управління Нацполіції в Житомирській області розслідували 351 кримінальне провадження за фактами незаконних порубок лісу (протягом 7 місяців 2019 року — 216). У той самий період вони завершили 75 (торік — 22) кримінальних проваджень.

Еволюція досудового слідства очевидна: до суду з обвинувальними актами правоохоронці направили 10 (упродовж 7 місяців 2019 року — 5) кримінальних проваджень.

Окрема проблема для лісів Житомирської області – це їх внутрішні "шкідники". Йдеться про чиновників лісових господарств, які замість розвитку підприємств грабують ресурси. 

Трохи статистики: державний аудит, що проводився Держаудитслужбою з серпня 2019 у 9 державних підприємства лісового профілю, виявив зайві витрати на суму 28 млн 350 тис. грн. 

Звісно, результати перевірок направлені до Нацполіції, а матеріали перевірок у двох дочірніх підприємствах вже долучені до кримінальної справи.

Цього року Держлісагентство перевірило ще три лісгоспи. Як наслідок, їхні керівники вже звільнені, а правоохоронні органи розслідують кримінальну справу, яка об’єднує матеріали по всіх трьох лісгоспах.

Що ми робимо для попередження нелегальної вирубки лісів? З початку цього року в державних лісових підприємствах Житомирської області вводиться електронний облік деревини. 

Це означає, що відтепер про рух, залишки, зберігання та продаж лісових ресурсів інформує не лісник, який може бути зацікавленою особою, а спеціалізоване програмне забезпечення. 

Ми тепер набагато більше знаємо про те, звідки дерева, хто їх вирубує та куди вони продаються. Вікно можливостей для корупціонерів суттєво звузилося.

Фінансові вигоди

Те, що лісовий бізнес Житомирської області "відбілюється", видно по позитивній динаміці сплати профільних податків.

У абсолютному вимірі за 7 місяців цього року підприємства сплатили майже 400 млн грн. Відрахування щонайменше 3 державних лісгоспів збільшились від 8 до 13%. 

Ще два лісгоспи дають податків майже вдвічі більше, ніж будь-коли. Наприклад, ДП "Олевський лісгосп АПК" сплатив 7,6 млн грн, що у 1,8 рази більше, ніж минулого року.

ДП "Лугинський держлісгосп АПК" — вдвічі більше (9,8 млн грн). У сукупності всі ці підприємства забезпечують роботою понад 5 700 людей із середньою зарплатою близько 9000 грн.

У найближчих планах керівництва області – не тільки зробити незаконну вирубку лісів неможливою, але й створити найкомфортніші умови для легалізації лісового приватного бізнесу. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: