А ви завжди дочитуєте закони до прикінцевих та перехідних положень? Це як з кредитними договорами: найважливіше викладене дрібним шрифтом.

Так і з законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №361-ІХ від 6 грудня 2019 року.

Якщо прочитати його прикінцеві та перехідні положення, то можна дізнатися про внесення змін до низки нормативно-правових актів.

Йдеться про зміни до закону про державну реєстрацію юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, Кодексу про адміністративні правопорушення, впровадження деяких новел у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

У прикінцевих та перехідних положеннях закону зазначено, що юридичні особи, зареєстровані до набуття ним чинності, повинні подати державному реєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та структуру власності протягом трьох місяців з дня набуття чинності нормативно-правовим актом, яким будуть затверджені форма та зміст структури власності.

Хто такі КБВ і чому ними цікавиться Держфінмоніторинг

Поняття КБВ юридичної особи зародилося в Україні разом із впровадженням в наше законодавство положень про здійснення фінансового моніторингу.

У теперішній редакції закону КБВ – будь-яка фізична особа, яка має вирішальний вплив на діяльність клієнта або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (володіє часткою у розмірі не менше 25% статутного (складеного) капіталу або прав голосу).

Основними цілями при визначенні КБВ є попередження незаконного використання юридичних осіб у цілях відмивання коштів та фінансування тероризму, а також вжиття заходів для зниження таких ризиків.

Проблемою є ймовірність того, що КБВ виявиться політично значущою особою, з якою можуть бути пов'язані протизаконні фінансові операції.

Такі особи можуть відкривати рахунки і засновувати юридичні особи через третіх осіб. Таким способом, використовуючи інших фізичних осіб (підставних директорів та засновників), КБВ приховують свою справжню особу і, відповідно, мають безпосередній непомітний доступ до фінансової системи.

Саме тому одним з основних обов'язків банків, страхових компаній, адвокатів, бухгалтерів є необхідність перевірки та встановлення особи КБВ.

Якщо під час перевірки встановлюється, що клієнт не є КБВ, то надавачі фінпослуг мусять встановити особу КБВ. Вони повинні вимагати структуру власності юридичної особи і документи, що підтверджують особу КБВ.

Якщо засновником юридичної особи є інші юридичні особи або інші правові утворення, то перевірку потрібно здійснювати доти, доки не стане зрозуміло, хто є фізичною особою, яка має значний вплив на діяльність такої компанії.

У разі виявлення розбіжностей між офіційними реєстрами та поданими клієнтом документами в ході перевірки інформації про КБВ потрібно обов'язково інформувати Держфінмоніторинг.

Як і коли подавати відомості про КБВ

Для проведення реєстраційних дій юридичні особи повинні подавати державному реєстратору такі документи для встановлення інформації про КБВ.

* Структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

* Витяг чи виписку з торговельного, банківського або судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента в країні її перебування (якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент).

* Нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи – для фізичної особи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента.

Зазначені документи потрібно подавати у таких випадках.

* При створенні юридичної особи.

* При включенні відомостей про юридичну особу, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі.

* При зміні відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі: про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі, склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

* При переході юридичної особи на роботу на підставі модельного статуту або з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа.

* При припиненні діяльності юридичної особи в результаті її реорганізації.

* При створенні, внесенні змін до відомостей та припиненні роботи відокремленого підрозділу юридичної особи.

В інших випадках надання таких документів не вимагається.

Також потрібно буде підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її, повідомляти державному реєстратору про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення і подавати йому документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни відсутні, треба буде повідомляти і про відсутність таких змін. Відповідні форми ще розробляються.

Відповідальність за невиконання вимог щодо КБВ

Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає такі штрафи.

* За приховування відомостей про КБВ, несвоєчасне чи неповне подання документів державному реєстратору – від 17 тис грн до 51 тис грн, застосовуються до керівника юридичної особи або уповноваженої особи.

* За порушення вимог виявлення належності КБВ до політично значущих осіб, несвоєчасне подання інформації про фінансові операції – від 5 100 грн до 34 тис грн, застосовуються до посадовців, які здійснюють фінансовий моніторинг.

Як бачимо, нові правила фінансового моніторингу мають на меті сприяти вдосконаленню процедури виявлення кінцевих бенефіціарних власників.

На перший погляд, законодавець передбачив для цього все: обов'язки, права, порядок проведення перевірок, штрафи, але оновлені форми заяв та структури власності досі не затверджені. Про схвалення таких нормативно-правових актів Міністерство юстиції поінформує окремо.

Наразі юридичним особам варто уважно вивчати зміни до законодавства і починати готувати документи, а державним реєстраторам – готуватися до напливу добросовісних керівників, які поспішатимуть подати інформацію про своїх КБВ задля уникнення застосування до них таких великих штрафів.