Чому необхідно відновити українське вагонобудування
В Україні зареєстровано 190 тис вантажних вагонів, з них 42 тис давно не використовуються.
Щодня залізничними коліями країни курсують 148 тис вагонів, нормативний термін експлуатації значної їх частини, 64 тис, вичерпаний.
При цьому вагонний парк майже не оновлюється.
В Україні поки що працюють великі вагонобудівні заводи, проте відсутність внутрішнього замовлення і закриті зовнішні ринки збуту поставили на межу виживання всіх учасників ринку: самих вагонобудівників та їх суміжників.
За даними Держстату, у першому півріччі 2020 року в Україні було виготовлено 1 611 вантажних вагонів, тоді як за 2019 рік – майже 11 тис. Таке падіння виробництва загрожує тотальним знищенням залізничного машинобудування.
Виробництво вантажних вагонів, тис
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
52,7 |
47,8 |
25,3 |
6,2 |
1,4 |
2,9 |
6,9 |
11,5 |
10,8 |
Джерело: Держстат
Основні причини спаду виробництва
Профіцит вантажних вагонів утворився значною мірою через ввезення на митну територію України вживаних і списаних у РФ вантажних вагонів, термін експлуатації яких закінчився. За червень 2020 року профіцит найбільш затребуваних вантажних вагонів – піввагонів – становить 20 тис одиниць.
У Росії вантажні вагони після досягнення нормативного терміну експлуатації списуються і відправляються на брухт або в Україну. Саме завдяки цим вагонам, близько 18 тис протягом 2015-2019 років, зріс вагонний парк України, який і без них на 90% складався з вагонів, термін служби яких давно закінчився. Так бізнес України інвестував у Росію близько 300 млн дол.
Чому українські оператори купували такі вагони?
По-перше, в Україні, на відміну від більшості інших країн, діє введена колись як тимчасова процедура продовження терміну служби вагонів. Вона була покликана зняти гострий дефіцит вагонів, які використовуються для перевезення вантажів гірничо-металургійного комплексу, зерна, будматеріалів.
Завдяки цій процедурі термін служби вагонів в Україні продовжується понад нормативний на півтора-два строки, що дозволяє "непотребу на колесах" курсувати залізничними коліями країни 35-40 років.
По-друге, підприємцям вигідніше купити списаний вагон за 10-15 тис дол і експлуатувати його ще 15-20 років.
Наслідки профіциту вагонів
Використання "трун на колесах" негативно впливає на залізничні колії. Це підтвердила експертиза, проведена Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна та Українським державним університетом залізничного транспорту.
Фахівці стверджують, що використання вживаних вагонів майже втричі збільшує витрати на експлуатацію порівняно з нормативними. У випадку з інвентарним парком УЗ це призводить до неефективного управління державним майном.
Також утричі збільшується кількість позапланових ремонтів і простою парку, що знижує конкурентоспроможність залізничних перевезень.
Штучний профіцит вагонного парку позбавив замовлень вагонобудівні заводи і підприємства-суміжники. Дискримінованими виявилися власники нових вагонів, які купували їх за свої та кредитні кошти і за лізинговими програмами.
Що необхідно зробити
Слід заборонити продовження терміну служби вагонів і впровадити "Державну програму оновлення парку вантажних вагонів на 2021-2025 роки".
Документ передбачає поетапне виведення з експлуатації вантажних вагонів, що вичерпали нормативний термін експлуатації, та залучення фінансування у державних банках на пільгових умовах для закупівлі нових вітчизняних вагонів.
Економічний ефект для України
Виробництво одного вантажного вагона національним виробником підвищує ВВП України на суму, яка приблизно в 3,5 рази більша за ціну самого вагона. У виробничому процесі кожної одиниці задіяні українські суміжні підприємства, що випускають литво, колісні пари та інші деталі.
Таким чином, якщо новий вагон в середньому коштує 50 тис дол, то його виробництво збільшує внутрішній валовий продукт України на 175 тис дол.
Якщо Україна не запровадить вказані заходи, то протягом п'яти років економіка може втратити близько 150 підприємств, 120 тис робочих місць, а також не отримає 350 млрд грн мультиплікаційного зростання ВВП, 150 млрд грн інвестицій у залізничну галузь і понад 45 млрд грн податків до бюджетів.