Проєкт постанови про реорганізацію Держпродспоживслужби (ДПСС) вже набув публічного розголосу.

Проблема, яку покликаний вирішити документ, більше ніж серйозна: різке збільшення захворюваності на COVID-19.

Спробуймо розібратися, що робиться, для чого, і чи отримаємо ми бажаний результат.

Що пропонується

Документ пропонує реорганізувати ДПСС в Державну службу з контролю захворювань, передавши туди не лише функції дотримання санітарного законодавства, а й контроль безпечності харчової продукції.

Очевидно, джерелом захворювань можуть бути і зоонози, тому, скоріш за все, мова йде і про ветеринарну медицину. Залишається загадкою, у рамках якої служби буде здійснюватися фітосанітарний контроль (контроль хвороб рослин).

Він є невід'ємною складовою санітарних та фітосанітарних заходів, де Україна прозвітувала перед торговельними партнерами про адаптацію до міжнародних стандартів. Можу припустити, що про це ніхто серйозно не замислювався.

Навіть на перший погляд зрозуміло, що перелік сфер контролю набагато ширший, ніж необхідно для боротьби з коронавірусом. Отже, навіть якщо метою є боротьба з COVID-19, запропонований шлях – непропорційний.

Оскільки назва служби навряд чи спроможна впливати на ефективність контролю, можливо, ДПСС необхідно підпорядкувати МОЗ, і все зміниться на краще, але поки що через невідповідність мети і засобів рахунок – 0:1.

Хто спрямовує

У світі немає загальновизнаної уніфікованої моделі. Наприклад, в Італії та Австрії ветеринарний контроль підпорядковується системі охорони здоров'я. Однак це виняток. Крім того, Італія – не найкращий приклад для наслідування в контексті боротьби з COVID-19. Автоматично такі історії не працюють.

Більш типовий приклад для Євросоюзу – поєднання харчового сегмента і ветеринарії з трендом до об'єднання з карантином рослин. Там навіть регламент з контролю один – 2017/625.

Інституційно це те, що Україна зробила через створення ДПСС. Хоча кодифікація законодавства з контролю ще не завершена, але вона відбувається через доповнення до закону №2042.

Існує умовна англосаксонська модель, де є FDA і CDC (Агентство з контролю харчів та ліків і Центр контролю та профілактики захворювань). Проте навіть у цій моделі харчова безпечність і хвороби людей інституційно відокремлені.

Можливо, питання в тому, що МОЗ зможе більш ефективно координувати діяльність новоствореної служби (зараз це Мінекономіки, раніше було Мінагрополітики)? На жаль, досвід говорить про інше.

Після того, як уряд уповноважив МОЗ реєструвати дезінфікуючі засоби, міністерству знадобилося близько року для запуску процесу. Повірте, це набагато простіше, ніж запустити кілька сфер контролю. Рахунок – 0:2.

Благими намірами

Усе написане вище стосується теорії, на практиці ж усе складніше. Реорганізація – не такий жорсткий інструмент, як ліквідація, але навіть при реорганізації персонал попереджають про звільнення, і навряд чи це той стан, у якому можна очікувати високої ефективності роботи.

Нормативну базу треба переписувати, бюджет і майно – ділити. Емпірично доведено, що ефективність контролю під час реорганізації знижується, і це під час очікуваного піку захворюваності на COVID-19. Рахунок – 0:3.

Легальність

Було б смішно, якби не було так сумно, але рішення в запропонованій редакції не вирішує питання легальності контролю. Закон про санітарно-епідеміологічне благополуччя виписаний під СЕС, і ні назва служби, ні зміна підпорядкування не посилять правовий статус посадових осіб і рішень, які ухвалюються.

Можна було б затвердити базові вимоги у вигляді санітарних норм і правил (юстованим наказом), затвердити під них уніфіковану форму акта і дати можливість контролювати виконання вимог реально, а не на папері.

Це дозволило б ввести систему контролю в рамки закону "Про основи державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності".

Досвід, коли постанови уряду змінюються за два-три дні, показує, що це можна зробити оперативно. Цього, на жаль, не зроблено, і це пряма компетенція МОЗ, адже мова йде про формування політики. Рахунок – 0:4.

Легітимність

Велюр бюрократичних ігор може спрацювати там, де суспільство розуміє доцільність, обґрунтованість і транспарентність заходів, які вживаються.

З легальністю бувають проблеми не лише в Україні. Згадайте хоча б рішення судів окремих країн ЄС щодо скасування обмежувальних заходів або погрози великих корпорацій у США не виконувати рішення деяких штатів.

В основі успішних кейсів боротьби з COVID-19 – готовність суспільства дотримуватися обмежувальних заходів. Для цього, наприклад, власник ресторану повинен мати впевненість, що в сусідньому ресторані не влаштують депутатську приймальню, а посадовці нестимуть політичну відповідальність у разі порушення запроваджених обмежень. Рахунок – 0:5.

Захворюваність на COVID-19 піде на спад не тоді, коли змінять назву органу контролю і його підпорядкування, а коли зміниться рахунок на табло.