Про приватизацію АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" почали говорити відразу після її створення.

Початково йшлося про проведення підготовчого процесу до 2017 року, згодом влада перенесла дедлайн на 2018 рік.

У 2020 році ми перебуваємо у вирішальній точці: до кінця року Фонд державного майна повинен оголосити аукціон з приватизації ОГХК. Таке зобов'язання є частиною нової програми співпраці України та МВФ.

Ніби відчуваючи "початок кінця", представники олігархічних кіл, що завжди проявляли інтерес до діяльності ОГХК, пожвавішали в провокаціях, головною метою яких є дестабілізація внутрішньої атмосфери в компанії, та в намаганнях заплямувати імідж державного підприємства в публічному просторі.

Нинішнє керівництво "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" відчуває нагальну потребу вести відкриту й прозору комунікацію та широко висвітлювати для громадськості випадки посягання на матеріальні блага державного підприємства, поширення фейків та організації диверсій проти ОГХК.

Диверсії проти держави

Днями проти ОГХК була здійснена низка диверсій. Уночі 4 серпня ми отримали інформацію, що на залізничній станції "Верхівцеве" на десятьох вагонах-хоперах, що направлялися до Одеського морського торгового порту, зірвані пломбування та відкриті захисні люки.

Специфіка вагонів-хоперів передбачає саморозвантаження за умови відкриття засувів, тож ільменітовий концентрат висипався просто на залізничні рейки.

Вочевидь, цей умисний злочин мав на меті зрив поставки продукції нашому міжнародному контрагенту – американському промисловому холдингу Chemours, що входить до складу корпорації DuPont.

Наче за збігом обставин, у той же день на залізничних коліях, якими мав би повертатися для перевантаження ільменіт, тепловоз розрізав стрілку – пристрій, що служить для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу. Це миттєво заблокувало рух транспорту в обидва боки.

Головне в цій історії те, що про можливі диверсії з метою невиконання умов контракту ОГХК та Chemours нас та широкий загал повідомили до того.

За кілька днів до інциденту попередній менеджмент ОГХК поширив у ЗМІ інформацію про нібито зрив контракту підприємства з DuPont. Тоді ми лише здивувалися поширенню відвертих фейків, адже жодних загроз невиконання контракту не було. 4 серпня ми дізналися, що фейки слугували попередженням.

Очевидно, наклеп своєї мети не досягнув, тож зловмисники не зупинилися. Ця диверсія є черговою спробою влаштувати хаос в ОГХК. Щоб перешкодити нормальній роботі, зловмисники викручують болти з рейок, підпалюють труби. Влада й гроші вислизають з рук тіньових бенефіціарів, от вони й бісяться.

У квітні була спроба рейдерського захоплення ОГХК з боку попередніх керівників, а в ніч з 16 на 17 травня невідомі незаконно проникнули до помешкання члена правління ОГХК Юрія Кияшка, який відповідає за фінансовий напрям у компанії, і викрали звідти ноутбук та робочу документацію.

На цьому злодії не зупинилися: 19 травня вони підпалили автомобіль керівника відділу економіки та фінансів ОГХК Олени Кириченко.

Напередодні приватизації підприємств завжди випливає багато того, що раніше ховалося за сімома печатями. Наприклад, в ОГХК процвітали корупційні схеми, які ми взялися викоренити за будь-яку ціну. Звичайно ж, ми наперед оцінили всі перепони на шляху ліквідації застарілої радянської моделі ведення бізнесу.

Наші опоненти ведуть заборонену гру: намагаються викрасти документи, вдаються до підпалів автомобілів, роблять спроби у судовому порядку скасовувати рішення Кабміну, через фірми-одноденки пропонують викупити продукцію ОГХК, аби потім зникнути, не розрахувавшись.

Наша ж позиція у цьому проста: нехай у кожного буде своя зона відповідальності, усіма справами займаються правоохоронні органи.

Ми відкриті до співпраці

ОГХК має повну підтримку Фонду держмайна. Ми успішно співпрацюємо з правоохоронцями НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в питаннях повернення викрадених коштів компанії та попередження завдання збитків державі – наші попередники залишили ОГХК чималий "багаж".

У травні завдяки взаємодії з НАБУ і САП ми попередили безоплатне вивезення ільменітового концентрату з підприємства на 80 млн грн. Маловідома компанія-посередник за контрактом, підписаним екскерівниками ОГХК, намагалася вивезти з Одеського порту 20 тис тонн титановмісної сировини.

Фірма з ОАЕ на цей момент вже мала дебіторську заборгованість перед ОГХК близько 400 млн грн. Якби не співпраця з правоохоронцями, ми б мали чергову неоплачену операцію на рахунку ОГХК.

Разом з НАБУ і САП ми також попередили вивезення 1 845 тонн рутилового концентрату на 52 млн грн. За угодою, укладеною попереднім керівництвом, концентрат міг бути безоплатно переданий компанії-прокладці з Австрії. Ця фірма має вже близько 600 млн грн боргів перед ОГХК.

Щоб розслідувати факт викрадення коштів (компанія відмовилася платити за попередньо отриману продукцію), наші юристи звернулися до правоохоронних органів, а ті допомогли нам уникнути й наступного викрадення майна ОГХК.

Фейки, фейки, фейки

Паралельно проти ОГХК ведеться війна на інформаційному фронті. У засобах масової інформації платно тиражуються новини про ведення господарської діяльності ОГХК з окупованим Кримом, про невиконання контракту державного підприємства перед американською Chemours та про збитковість компанії.

На це ми категорично відповідаємо: з Кримом не працюємо, умови за контрактами з міжнародними контрагентами виконуємо, усім співробітникам філій, Вільногірського ГМК та Іршанського ГЗК, зарплату на 20% підвищили.

План дій

ОГКХ – неймовірно потужна компанія, лідер з виробництва титанової сировини у Європі. Проте стан, у якому існувало підприємство до переходу під управління ФДМ, можна без перебільшення назвати "авгієвими стайнями".

Позиція екскерівництва ОГХК про те, що зміни в компанії відбудуться, як тільки її приватизує міжнародний інвестор, дала збій. Ми маємо інший курс: максимально швидко і безболісно налагодити операційне управління компанією, ліквідувати прояви корупції, оновити політики з продажів та закупівель, що збільшить вартість компанії на момент приватизації.

З позиції "інвестор прийде і все модернізує" ми свідомо перейшли до дій: розробили програму модернізації виробництва для обох філій.

Проєкт, передбачений для Вільногірського ГМК, дасть змогу здійснювати додаткове збагачення титано-цирконієвих руд, що зараз розміщуються на складах. Для цих цілей на ВГМК закуплене обладнання компанії з ПАР на понад 27 млн грн. На Іршанському ГЗК повністю зміниться підхід до виробництва. За два роки там повинен початися видобуток більш складної сировини.

На момент проведення ознайомлення з виробничими потужностями для потенційних інвесторів ми вже маємо кейс, який можемо презентувати.

Ми змінюємо підхід і до використання ресурсів. Раціональний підхід до виробництва та комплексне використання потужностей родовищ не менш важливі, ніж отримання максимальних прибуткових показників.

Так, за перше півріччя 2020 року у нас більш ніж на 30% зросло виробництво дистен-силіманітових концентратів (загалом вироблено понад 3,5 тис тонн). У понад чотири рази зросло виробництво кварцового піску – з 7,4 тис тонн у 2019 році до 32,4 тис тонн у 2020 році. Це продукція, яка раніше, можливо, вважалася не такою привабливою і часто лише складувалася на підприємстві.

На титановому ринку не можна рухатися за залишковим принципом – треба мати чітку стратегію, наперед розуміти, скільки доречно продати зараз, а що варто "притримати" і пізніше продати за вищою ціною. Так і з ОГХК: ми успішно проходимо всі перешкоди і готуємо підприємство до чогось масштабнішого.

Від приватизації ОГХК виграють усі. Працівники підприємства отримають підвищення заробітних плат і розширення соціального пакета. З'являться нові робочі місця. Податкові надходження до держбюджету зростуть.

Аукціон з продажу ОГХК повинен бути оголошений до кінця 2020 року. Не маю сумнівів, що це відбудеться, і ніякі злочинці нам не завадять.