У всьому світі концесії успішно використовують для розбудови інфраструктури. Це форма державно-приватного партнерства.

Завдяки такому механізму держава чи місцева громада надають приватному інвестору за плату права на створення, будівництво та управління об'єктом концесії на певний строк.

У країнах Євросоюзу на умовах концесії було побудовано та експлуатується понад 50 тис км доріг. Одним з відомих концесійних проєктів є тунель під протокою Ла Манш.

В Україні законодавство про концесії існує з 1999 року, але жодного інфраструктурного проєкту на умовах концесії реалізовано не було.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій нарешті наблизив Україну до світу і передав в концесію перший об'єкт – Херсонський морський торговельний порт.

Міжнародний досвід показує, що серед багатьох джерел фінансування, модернізації та оновлення об'єктів портової інфраструктури концесія є найбільш привабливим інструментом залучення коштів. Зі ста найбільших портів світу 94 перебувають в концесії та отримують приватні інвестиції для розвитку.

Наприклад, у 2006 році адміністрація порту Барселони уклала договір концесії з компаніями Hutchison Port Holdings і Grupo Mestre щодо розвитку контейнерного терміналу BEST. У модернізацію терміналу вже інвестували 500 млн євро.

Фірма Private BMF Port Burgas у 2013 році уклала договір концесії з міністерством транспорту Болгарії щодо управління трьома терміналами порту Бургаса. Угоду підписали на 35 років. Наразі в обладнання, потужності та модернізацію інфраструктури порту інвестували 127 млн євро.

Херсонський морський торговельний порт передали в концесію на 30 років грузинсько-швейцарському ТОВ "Рисоіл-Херсон". Воно отримало майно ДП "Херсонський морський торговельний порт", ДП "Адміністрація морських портів України", а також об'єкти, збудовані відповідно до умов договору.

Крім того, концесіонеру для ведення діяльності за рішенням облдержадміністрації здають в оренду земельні ділянки. Важливо, що все майно, яке надається в рамках концесії, залишається в державній власності.

Надає концесію Мінінфраструктури. Проєкт готували ЄБРР та Міжнародна фінансова корпорація за фінансування фонду Global Infrastructure Facility.

За договором, концесієдавець надає концесіонеру виняткове право на будівництво портових об'єктів й управління ними протягом строку концесії за умови сплати концесійного платежу та виконання інших умов договору.

Це значить, що після закінчення строку договору побудоване і модернізоване майно залишається державі. Інвестор отримує дохід від своєї діяльності, але також зобов'язується щорічно платити концесійний платіж – щонайменше 12 млн грн з урахуванням індексації та 7% від чистого доходу.

Концесія вигідна для інвестора. Вона дозволяє не проходити процедуру державної приватизації та вкладати кошти траншами. В інвестора також є зобов'язання перед державою, що гарантує розвиток інфраструктури.

"Рисоіл-Херсон" повинне забезпечити безперервну роботу Херсонського порту. Через десять років перевалка вантажів в порту мусить становити мінімум 1,36 млн тонн за рік. Концесіонер також повинен інвестувати в порт 216 млн грн протягом перших 3,5 років і 62 млн грн – протягом десяти років.

Концесіонер зобов'язаний дотримуватися вимог природоохоронного законодавства та виконувати заходи з охорони навколишнього середовища.

Від передавання Херсонського порту в концесію виграють і місцеві мешканці, адже компанія мусить вкладати гроші в місцеву інфраструктуру. Вона частково фінансуватиме капітальний ремонт доріг, по яких вантажівки їздять до порту, та будівництво майданчика для стоянки фур за межами Херсона.

Зроблять це для мінімізації незручностей через хаотичні перевезення містом. Інвестує компанія щонайменше 18 млн грн. Вона також сприятиме тому, щоб 80% вантажів перевозили залізницею, водним та іншими видами транспорту.

Працівники порту працюватимуть там і надалі. Кількість робочих місць лише збільшуватиметься. Концесіонер прийме на роботу шляхом переведення всіх працівників Херсонського порту та частину працівників АМПУ.

Також "Рисоіл-Херсон" повинне укласти новий колективний договір на п'ять років з первинною профспілковою організацією Херсонського порту.

Умови мусять бути не гіршими, ніж зараз: не допускати зменшення зарплат протягом трьох років, підвищувати їх відповідно до українського законодавства з урахуванням вимог галузевої угоди у сфері морського транспорту, не допускати звільнення працівників з ініціативи компанії протягом десяти років.

Коли відбувається концесія, країна не витрачає гроші з держбюджету і має змогу розвивати інфраструктуру за кошти інвесторів. Витрати на підготовку проєкту концесії, зокрема розробку техніко-економічного обґрунтування та проєкту конкурсної документації, компенсує компанія-концесіонер.

Наразі міністерство на чолі з Криклієм продовжує роботу щодо концесії важливих об'єктів дорожнього будівництва, аеропортів і залізничних вокзалів.

Наступним передадуть в концесію на 35 років порт "Ольвія". Договір буде підписано вже найближчим часом, запевняють в профільному відомстві. Також до концесії готується Чорноморський морський торговельний порт.

У концесію можна віддавати різні інфраструктурні об'єкти.

Я працювала в керівництві міжнародного фонду, який за принципом концесії за свій кошт відремонтував шість шкіл у Таллінні. Населений пункт тоді не мав ресурсів для проведення ремонту. Задоволені були і інвестор, і місто. Інвестор отримав гарантований прибуток, а мешканці – відремонтовані школи.

Завдяки концесіям Україна зможе повною мірою використовувати свій потенціал і нарешті відновити об'єкти, які були в занепаді багато років.