Україна розпочала експорт електроенергії до Білорусі. Для нас це – перша перемога на шляху до заявленої мети – безперебійного експорту. 

Чому це так важливо – і не тільки для для НАЕК "Енергоатом", чотири атомні станції якої мають встановлену потужність майже 14 тисяч МВт (проти задіяних наразі 7,855 МВт), а й в цілому для держави?

По-перше, тому, що в умовах, коли внутрішнього споживання електроенергії недостатньо, аби завантажити всю вітчизняну генерацію, включаючи атомну, вихід на зовнішні ринки та конкурентна боротьба за гідне місце на них – це розумне вирішення проблеми. 

Особливо якщо взяти до уваги, що енергосистема України історично орієнтована на експорт, бо проектувалася й будувалася саме таким чином – насамперед, АЕС, які розташовані на західних та південних кордонах України. 

А тут раптом ми опинилися в дивній ситуації, адже ніде в світі енергосистема країни не працює відокремлено від загальних мереж, ринків сусідніх країн та тенденцій на міжнародних біржах.

По-друге, експорт якісної, безпечної та дешевої атомної енергії, торгівля нею з доданою вартістю, можливість для держпідприємства укладати міжнародні контракти – це додаткові валютні надходження в бюджет компанії, а відтак – і в бюджет держави.

На які ринки ми можемо виходити прямо зараз? Ми починаємо з Білорусі, оскільки у цієї країни є потреба в українській електроенергії. 

До того ж, це відбувається в межах домовленостей, досягнутих президентами двох країн в жовтні минулого року про співпрацю у галузі паливно-енергетичного комплексу.

Тож наразі є всі підстави сподіватися, що цей контракт стане першим кроком до тривалого експорту електроенергії з України до Білорусі.

При цьому нам дуже цікаві ринки країн Балтії, оскільки паралельно вони досі мають лінії постійного струму з Європою, і саме через них можна було б виходити на подібні програми експорту електроенергії. І не тільки. 

Українська атомна енергія цілком конкурентоспроможна, тож ій давно слід було б зайняти гідне місце на величезній біржі Nord Pool Spot – одному з найбільших ринків електроенергії в світі. 

На початку нульових країни Балтії долучились до нього в межах програми Єврокомісії з інтеграції до ринків електроенергії країн Північної Європи та посилення конкуренції на локальних ринках скандинавських країн.

Вихід на біржу Nord Pool Spot – гідна мета, оскільки це не просто найбільший ринок у світі, а й уніфіковані правила торгівлі, відсутність транскордонного мита на купівлю й продаж, можливість сплачувати за електроенергію у валюті будь-якої країни – члена цього ринку, 70% купівлі й продажу на ринку двосторонніх договорів. 

Ми впевнені, що зможемо досягнути цієї мети вже у найближчому майбутньому.

І тут ми підходимо до ключового питання: а що ж заважало "Енергоатому" виходити із своєю електроенергією на зовнішні ринки раніше? Адже станом на сьогодні експорту української атомної енергії не існує. 

Це при тому, що "Енергоатом" покриває не тільки базові внутрішні потреби – в рамках чинної моделі ПСО (покладання спецобов’язків), коли на нас покладено місію забезпечувати населення дешевою електроенергією, українські атомні станції можуть генерувати гарантовані 500 МВт-год на експорт.

Не можна сказати, що до 1 липня 2019 року, відколи запрацював новий ринок електроенергії, існували законодавчі обмеження для торгівлі електроенергією на експорт. 

Їх майже не було, окрім того, що закон зобов’язував регулятора встановлювати ціну, з якою енергогенеруюча компанія мала б виходити на зовнішні ринки. 

Але спроби експорту обмежилися 2004-2005 роками, та й регулятор за всі роки незалежності подібних рішень на себе не брав, отже, експорту електроенергії з тих пір не існувало.

Сьогодні, коли ринок працює за новими правилами, такого регуляторного обмеження більше не існує. 

Закуповувати в Україні та продавати на ринках інших країн нібито ніхто не забороняє, однак експорту все одно немає. 

Чому? Відповідно до Закону "Про ринок електроенергії", державні підприємства можуть продавати електроенергію у сегменті двосторонніх договорів виключно на майданчику Української енергетичної біржі в межах аукціонів. 

А в них можуть брати участь тільки резиденти України. Тобто, процес експорту не має правової визначеності.

В березні цього року на розгляд парламенту було подано законопроект № 3199 — про внесення змін до чинного Закону, які дозволять робити виключення для окремих виробників щодо продажу окремих обсягів електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах. 

НАЕК "Енергоатом" очікує схвалення народними депутатами цих змін, які дозволять нам бути більш гнучкими при виході на зовнішні ринки. 

Стабільно виконуючи покладене на нас державою завдання в рамках ПСО, ми маємо рухатися на світові біржі. 

Це означатиме стабільність постачання населення дешевою та безпечною електроенергією, валютних надходжень до держбюджету та економіки в цілому. 

За таких умов ми сподіваємося до завершення наступного опалювального сезону наростити об’єми експорту нашої електроенергії на ринок Білорусі, аби після того здійснювати перші кроки на ринках країн Балтії. А там – і до Nord Pool Spot недалеко.