На п'ятому місяці реформування системи архітектурно-будівельного контролю та нагляду народні обранці нарешті спромоглися зареєструвати відповідні законопроєкти, що мали б покласти край тотальній корупції в будівництві.

Проте депутати або через незнання, або цілком свідомо повторили часто вживаний деякими монархами хитрий прийом з комою. Здається, усі слова правильні, але… Став кому, де хочеш, і трактуй закон, як заманеться.

Утім, якщо вчитатися в запропоновані зміни, можна зрозуміти, де законотворці мають намір поставити оту невидиму поки що кому. Під гаслом боротьби з корупцією законодавчі зміни дають поштовх ще більшому хаосу та хабарництву.

Про це свідчать законопроєкти, які з'явилися напередодні закриття сесії Верховної Ради: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування" №3875 та "Про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування" №3876.

Створюються два центральні органи виконавчої влади: Державна сервісна служба містобудування (Держсервісбуд), яка виконуватиме реєстраційні функції, та Державна інспекція містобудування (ДІМ), яка здійснюватиме нагляд і контроль.

Документи на будівництво і прийняття в експлуатацію об'єктів будуть оформляти виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, підрозділи Київської, Севастопольської міських адміністрацій з питань містобудування та архітектури.

Контрольні функції на місцях покладаються на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та структурні підрозділи Київської та Севастопольської міських адміністрацій з питань державного містобудівного контролю.

Одним з головних нововведень є запровадження декларативного принципу будівництва об'єктів класу СС2 та СС3 – найбільш ризикових, до яких належать житлові і торговельні комплекси, об'єкти підвищеної небезпеки.

Це матиме катастрофічні наслідки. Пригадаймо численні будівельні скандали 2012-2016 років, коли під виглядом приватних будинків зводилися багатоповерхівки на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт.

Ці схеми, судячи з нових законопроєктів, хочуть повернути.

Замість дозволу на виконання будівельних робіт буде повідомлення, і є лише дві підстави для відмови: недостовірність поданих документів та неподання документів, визначених відповідною нормою законопроєкту. Тобто відповідність поданих документів вимогам законодавства перевірятися не буде.

Дані можуть бути достовірні, проте не узгоджуватимуться між собою. Наприклад, технічні умови видані після затвердження проєкту, експертиза проведена раніше, ніж затверджене завдання на проєктування, перевищена висотність об'єкта.

Щодо таких об'єктів навіть не здійснюватиметься запроваджений форматологічний контроль: автоматизована перевірка правильності заповнення форм (полів), повноти та достовірності інформації шляхом електронної інформаційної взаємодії електронної системи з іншими електронними інформаційними системами.

Вважаю, що ця норма передчасна, оскільки в умовах винятково судового анулювання документів, що дають право на початок виконання будівельних робіт, вона неминуче призведе до виникнення проблемних об'єктів будівництва.

Прийняття в експлуатацію об'єктів класу СС2 та СС3 здійснюватиметься на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації. Документ підписується посадовою особою органу містобудівного контролю за результатами підсумкової перевірки.

Однак повноваження органу з питань надання адміністративних послуг у сфері будівництва щодо здійснення підсумкової перевірки не передбачені. Виникає питання: чи зможе Держсервісбуд відмовити в прийнятті об'єкта в експлуатацію, якщо там вже є підпис посадової особи ДІМ – органу, який здійснює нагляд?

Взагалі, ідея розмежування дозвільних та реєстраційних функцій у сфері будівництва і контрольних та наглядових реалізована сумнівним чином.

Внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності в частині засвідчення факту набуття права на виконання підготовчих, будівельних робіт та готовності об'єкта до експлуатації здійснюється за територіальним принципом.

Держсервісбудом – щодо об'єктів класу СС3 (крім житлових, громадських, багатофункціональних будівель), виконавчими органами місцевих рад – щодо об'єктів класів СС1, СС2 та СС3 (щодо житлових, громадських або багатофункціональних будівель) в межах територій відповідних населених пунктів.

Норма щодо місцевих органів з питань містобудування та архітектури виписана з порушенням принципів правової визначеності. Тут навіть не зрозуміло, щодо яких об'єктів вони наділяються відповідними повноваженнями. Запитання виникають не лише до змісту законопроєкту, а й до депутатів: чи розуміють вони, що роблять?

Звертають на себе увагу два нововведення.

По-перше, органами з питань надання адміністративних послуг стають місцеві архітектури, однак орган містобудівного контролю та орган архітектури підпорядковані очільнику відповідного населеного пункту.

По-друге, не всі органи місцевого самоврядування мають власні органи містобудування та архітектури. Багато з них діють при місцевих державних адміністраціях, які не хочуть віддавати повноваження місцевим громадам.

На фоні реформи адміністративно-територіального устрою країни виникає ще одне запитання: хто, як і коли буде здійснювати відповідні повноваження?

Головне – прикінцевими положеннями законопроєкту передбачено, що новостворені органи здійснюють повноваження лише органів містобудівного контролю. Тобто 101 новий місцевий орган не зможе видавати документи на будівництво та приймати в експлуатацію готові об'єкти. Винятком стануть хіба що населені пункти, де є власні органи містобудування та архітектури.

Загалом повноваження органів з питань надання адміністративних послуг зводяться до автоматичного внесення інформації до Реєстру будівельної діяльності щодо початку будівництва і щодо готовності об'єкта до експлуатації.

За таких умов ніякого розділення функцій не буде, а необхідність утворення Держсервісбуду як центрального органу виконавчої влади стає сумнівним.

Законопроєкт передбачає самостійний вибір замовником органу, який буде контролювати будівництво. Це дозволить керманичам тіньових схем Держархбудінспекції сконцентрувати повноваження в нових підконтрольних Держсервісбуді та ДІМ, що остаточно зведе нанівець реформу децентралізації.

Проєкт також запроваджує експертизу містобудівної документації та відповідальність за порушення встановлених вимог її проведення.

Наміри благі, але містобудівна документація затверджується рішеннями місцевих рад, а місцеві органи містобудівного контролю підпорядковані їх очільникам. Отже, вказані функції необхідно здійснювати лише в порядку нагляду.

Крім того, не визначені повноваження щодо подальших дій, якщо містобудівна документація розроблена з порушеннями, пройшла експертизу та реалізується.

Законопроєкт закладає можливість безпроблемного оскарження результатів здійснення заходів містобудівного контролю.

Так, за результатами перевірки передбачається складання довідки про відсутність порушень законодавства, будівельних норм, нормативних документів, обов'язковість застосування яких встановлена законодавством, або видачу припису про їх усунення без застосування штрафних санкцій.

Це суперечить закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким керуються органи містобудівного контролю. Згідно з ним, за результатами перевірки складаються винятково уніфіковані форми актів із затвердженим переліком питань, що підлягають перевірці.

Архітектурно-будівельний нагляд буде здійснювати апарат ДІМ у Києві, а накладати штрафи за його результатами має право лише голова цього органу.

Це законодавчий саботаж важливої державної функції, оскільки центральний апарат ДІМ не здатен виконати таке широке коло повноважень на території всієї країни. Для чого тоді утворені його міжрегіональні територіальні органи?

Однак і це ще не всі нововведення реформаторів. Ліцензування в будівництві скасовується без запровадження перехідного періоду, про необхідність якого не раз наголошував бізнес. Ліцензію отримати вже не можна, а коли почнеться сертифікація виконробів, можна лише здогадуватися. Усе це унеможливлює розвиток господарської діяльності в умовах економічної кризи.

Крім того, одна особа не може контролювати все. У такому разі будь-яка компанія зможе будувати що завгодно і як завгодно, а це погіршить якість новобудов.

Не можу не сказати і про надмірну кримінальну відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачає нове законодавство.

Здавалося б, ідея правильна, але можна без вагань прогнозувати, що це призведе до масштабного зростання корупції та створення нових важелів тиску на бізнес. За незначні та поширені порушення може здійснюватися кримінальне переслідування. Я багато про це говорив і продовжую на цьому наполягати.

Також відсутня диференціація санкцій за видами порушень. Такий підхід до покарань поглибить хаос в галузі і закладе нові фундаменти для корупційних схем.

Стратити, не можна помилувати. Судячи з усього, народні обранці були свідомі того, де ставити кому, коли писали законопроєкти. Вони мали змінити ситуацію в галузі на краще і зробили це, але лише для хабарників та корупціонерів. Ми ж повинні змусити слуг народу виправити помилки. Чим швидше, тим краще.