За прогнозом МВФ, падіння економіки України у 2020 році становитиме 7,7% ВВП.

У таких умовах прискорене зростання українського експорту – необхідність.

У Центрі аналітики зовнішньої торгівлі Trade+, що працює у складі Київської школи економіки, визначили найбільш перспективні країни для нарощування українського експорту.

Коронавірус – не єдина проблема

Українському експорту заважає не тільки глобальна пандемія. З початком війни з Росією та підписанням угоди про асоціацію з Євросоюзом географія української торгівлі зазнала значних змін. Експорт до Росії впав утричі, тоді як до ЄС – зріс на 20% навіть попри всі економічні проблеми 2014-2015 років.

Щоб компенсувати втрату російського ринку, Україна почала розвивати торгівлю не тільки з ЄС, а й з іншими країнами. За підсумками 2019 року найбільшим торговельним партнером України став Китай, незважаючи на торгову війну між Китаєм і США. Далі були коронавірус та всесвітній карантин.

У таких умовах важливо сфокусуватися на найбільш перспективних напрямках для торгівлі. Це допоможе підтримати український експорт в складні часи та дасть можливість значно збільшити його обсяги після кризи.

Торгівля впливає не лише на ВВП, вона допомагає розвивати дипломатичні відносини. Економічні угоди сприяють політичній співпраці, тому торгівлю треба використовувати для посилення і економічних, і політичних позицій України.

Країни у фокусі

Дослідження Trade+ містить рейтинг перспективності країн з точки зору розвитку торгівлі. Він сформований на базі даних до 2017 року та описує зміни, що відбулися до 2019 року. Перелік двадцяти провідних країн виглядає так.

США, Ірландія, Катар, Німеччина, Японія, Швейцарія, Китай, Швеція, Словенія, Велика Британія, Мексика, Франція, Південна Корея, Данія, Фінляндія, Канада, В'єтнам, Норвегія, Гонконг ОАР КНР, Сінгапур.

Для побудови індексу дослідники звертали увагу на потенціал до зростання експорту за результатами економетричного моделювання, фактичне зростання експорту, ріст сукупного імпорту в країнах призначення. Виявилося, що Україна могла б експортувати в ці країни товарів та послуг на 13 млрд дол більше.

У рейтингу є країни Євросоюзу, а також великі економіки – США та Китай. Трапляються і деякі неочікувані ринки, наприклад, Катар або Мексика.

Статистика свідчить, що в Катарі – один з найвищих ВВП на душу населення (понад 60 тис дол), також протягом останніх років у цю країну стрімко зростає український експорт. Мексика значною мірою нарощує сукупний імпорт – на 21,4% за п'ять років, а також має високу чисельність населення.

Деякі країни потрапили до рейтингу завдяки високій різниці між потенційним експортом, який експерти змоделювали статистично, та фактичним. Зокрема, це США (різниця – 4,2 млрд дол), Німеччина (1,4 млрд дол), Франція (1,1 млрд дол), Велика Британія (0,9 млрд дол) та Японія (0,7 млрд дол).

Це економіки з великими ринками, на які Україна ще недостатньо проникла. У деякі інші країни з рейтингу Україна швидко нарощувала фактичний експорт. Зокрема, протягом 2013-2019 років найбільше зростання показали Катар (у 9,7 разу), Словенія (утричі), Гонконг (у 2,6 разу), Канада та ФРН (у півтора разу).

Катар, Словенія і Гонконг – ринки, на які Україна у 2013 році експортувала товарів на 8 млн дол, 13 млн дол і 24 млн дол відповідно. З низькою базою для порівняння було легко наростити свою присутність на ринку.

Також в рейтингу є група країн, яка у 2013-2018 роках значно наростила свій сукупний імпорт. Це Ірландія (на 85,2%), В'єтнам (на 79,1%), Словенія (на 25,7%), Мексика (на 21,4%) та Китай (на 20,2%). Якщо в цих країнах швидко зростає сукупний імпорт, то ринок стає ширшим і для українських товарів.

Політичні можливості

У міжнародній торгівлі є не тільки економічна, а й політична складова. Підписання угоди про асоціацію з ЄС дає Україні перспективи щодо політичної інтеграції, євроінтеграція записана у Конституції України як стратегічний курс.

Китай своєю ініціативою "Один пояс – один шлях" намагається розширити свій політичний вплив. Уряди деяких країн побоюються, що це сприяє нарощенню боргів неплатоспроможних держав перед КНР і посиленню впливу Пекіна.

Україні важливо брати участь у цій ініціативі таким чином, щоб отримати економічні вигоди, але не піддатися політичним загрозам. Це можливо, оскільки Україна не є ключовою державою в ініціативі, але бере в ній участь.

Що слід робити

Щоб розширити українську торгівлю з перспективними країнами, варто визначити їх пріоритетними при організації торгових місій та проведенні виставок продуктів, інформувати виробників про можливості для експорту.

Україна не має зони вільної торгівлі з дев'ятьма з двадцяти перспективних країн з рейтингу, тому необхідно дослідити необхідність створення таких зон з цими державами. У разі позитивної оцінки можна почати відповідні переговори.

Поряд з економічними заходами можна сформувати групи дружби в парламентах, які допомагатимуть Україні посилювати міжнародні позиції. Торгівля може стати основою для їх формування.

Центр Trade+ створений при Київській школі економіки в рамках проєкту "Покращення рамкових умов для торгівлі в Україні", що впроваджується через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH на замовлення уряду Німеччини.