Недавно Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) оприлюднила презентацію "Сплата відрахувань з техніки та носіїв" і результати дослідження практики споживання цифрового контенту, проведеного компанією GFK.

Подання матеріалу в презентації скомбіноване таким чином, що складається гнітюче враження: держава вводить податок на кожний смартфон, і збирати цей податок доручено якимсь приватним компаніям. Чим не "схема"?

Не дивно, що засоби масової інформації опублікували матеріали з промовистими назвами, як, наприклад, "Економічна правда".

Очевидно, така ситуація вимагає пояснення. Нижче я поясню, що таке приватна копія, чи платить за неї власник смартфону, наскільки подорожчає техніка через новий збір і хто вигодонабувач відрахувань за приватне копіювання.

Що таке приватна копія і за що сплачуються відрахування

Ще в 19 столітті провідні держави поставили завдання: забезпечити охорону прав інтелектуальної власності, передусім авторського права й суміжних прав.

Для цього вони уклали низку міжнародних договорів. Серед них – Бернська конвенція, до якої приєдналися 178 країн включно з Україною, та Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, до якої приєдналися 94 країни включно з Україною.

Ці угоди надали авторам, виконавцям, виробникам фонограм та організаціям мовлення виняткові права, першим і головним з яких стало право на відтворення. Спочатку відтворенням вважалося звичайне копіювання об'єкта, скажімо, запис аудіокасети або ксерокопіювання книжки.

Однак з розвитком технологій договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 1996 року доповнив поняття "відтворення". До нього включили норму про зберігання твору в електронному засобі, що було відображено і в законі України "Про авторське право і суміжні права".

У законі зазначається, що відтворення – це "виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній, у тому числі цифровій, оптичній або іншій формах, яку може зчитувати комп'ютер".

Чи відбувається відтворення при завантаженні файлу в гаджет

Відтворення – це значно ширше використання. Воно відбувається при розміщенні власних відеороликів з чужою музикою в соцмережах і збереженні файлів у хмарних сервісах, при створенні резервних копій і синхронізації телефона з комп'ютером, при перегляді фільму на стримінговому сервісі.

У 178 країнах, у тому числі в Україні, відтворення є винятковим правом: без дозволу автора, виконавця чи продюсера здійснювати відтворення заборонено.

"Якась маячня, – подумаєте ви. – Якщо я слухаю пісню на смартфоні, яка без мого активного втручання синхронізується на Ґуґл-диску, я повинен шукати автора і платити гроші? Я вже заплатив за доступ до цієї пісні на Ґуґл-плей".

З цього місця починаються відрахування за приватне копіювання. З 1966 року у ФРН був започаткований альтернативний підхід. У ціну носія й обладнання, за допомогою яких особа здійснювала відтворення, закладалася невелика сума, яка давала право відтворювати у приватних цілях будь-які твори.

Компенсацію за втрати правовласників від приватного відтворення сплачували імпортери або виробники обладнання. Кошти йшли не правовласникам, а визначеній державою організації (організації колективного управління), яка представляє більшість репертуару, що використовується в країні.

Згодом ця практика поширилася на більшість країн, бо це зручно і просто.

У відеоролику ЄБА говорить про бідну Олену, яка платить двічі: один раз – купуючи музику, другий раз – купуючи смартфон. Насправді це не так.

"Купуючи музику", Олена платить за доступ до музики (окреме право), а купуючи смартфон, Олена платить за право відтворювати музику й фільми, зберігати її, синхронізувати й архівувати. Це різні речі.

Чи справедливо отримувати відрахування, якщо власник смартфона не завантажуватиме файли

Дослідження GFK, на яке посилається ЄБA, вказує, що 90% опитаних хоча б раз на пів року завантажують музику на свої девайси. Проте є ще 10%, з яких половина вагається з відповіддю, а 5% кажуть, що музику не завантажують.

Напевно, серед цих 10% є й літні люди, які користуються простими стільниковими телефонами, які не мають функції запису. За імпорт таких телефонів відрахування за приватну копію не сплачуються.

Є обладнання, у тому числі смартфони, яке використовується у професійних цілях. З нього теж не сплачується відрахування за приватне копіювання.

Утім, і серед звичайних власників смартфонів може трапитися той, хто ніколи не відтворював на смартфоні фільми чи музику. Кількість таких споживачів перебуває в межах статистичної похибки, але теоретично такі можуть існувати.

Світова система відрахувань за приватне копіювання передбачає, що відрахування сплачується і з обладнання таких користувачів. Це відбувається передусім тому, що виявити таких споживачів, на жаль, неможливо.

Проте, враховуючи, що відтворення відбувається і під час перегляду відеоролика, і під час створення резервної копії контенту телефону, такі випадки на наближаються до нуля. Тож навряд чи можна сказати, що система відрахувань за приватне копіювання в цьому випадку несправедлива.

Як розподіляються відрахування за приватне копіювання

Після реформи колективного управління закон вказав, як і кому сплачуються відрахування. Отримані за приватне копіювання 100 грн поділять так.

23 грн – Українському культурному фонду на підтримку культурних проєктів, 13,8 грн – авторам і видавцям музичних творів, 13,8 грн – продюсерам фільмів, 13,8 грн – авторам фільмів та акторам, 13,8 грн – музичним продюсерам і рекординговим компаніям, 13,8 грн – виконавцям музики, 8 грн – організації колективного управління щодо збору й розподілу відрахувань.

Як розподілятимуться ці 13,8 грн? Яким авторам і виконавцям вони підуть? Неможливо ж зібрати звіти з громадян про те, які твори вони завантажували. Тому в Україні та решті країн застосовується імператив: більше завантажується популярних об'єктів авторського й суміжних прав, менше – менш популярних.

Оскільки такий же принцип працює на радіо, музична частина відрахувань розподілятиметься за звітами радіостанцій. Кінематографічна частина – за комплексним підходом, вагому частину в якому становитимуть дані щодо продажів квитків на фільми в кінотеатрах України. Ці дані доступні й об'єктивні.

Чи вводиться новий податок (спойлер: ні)

Цей підхід, сплата відрахувань за приватне копіювання, прийняла більшість країн: у ціну електроніки вони заклали невеликий відсоток відрахувань за приватне копіювання. З 2003 року ця система діє і в Україні. У ціні, наприклад, смартфона закладені 0,15% відрахувань за приватне копіювання.

Великі продавці побутової електроніки мають хороше лобі, у тому числі ЄБА. Свого часу саме ЄБА (нинішні противники відрахувань за приватне копіювання) лобіювала чинні тарифи за приватне копіювання – найнижчі у світі.

В Україні розмір відрахувань встановлений у відсотках від фактурної вартості імпортованого товару, а в більшості країн ЄС – у фіксованих ставках.

Утім, не секрет, що ціни на техніку, яка використовується для запису музики й фільмів, в Україні та ЄС схожі. Подекуди за кордоном бувають навіть нижчі ціни, ніж у вітчизняних магазинах, тому суми відрахувань за приватне копіювання, що сплачуються в Україні, цілком можна порівняти з європейськими.

В огляді Всесвітньої організації інтелектуальної власності щодо приватного копіювання за 2016 рікзазначаються такі ставки відрахувань.

Як бачимо, відрахування суттєво відрізняються залежно від країни. Які ж суми встановила Україна? За даними компанії IDC Ukraine, середня вартість смартфона для покупців становить 150 дол, планшета – 120 дол.

В інтернет-магазині Rozetka зовнішній жорсткий диск в середньому коштує 1 928,25 грн, MP3-плеєр – 1 160,8 грн, CD-диск – 7,3 грн, DVD-диск – 8,96 грн.

Від зазначених цін можна сміливо віднімати щонайменше 50%, бо відрахування в Україні сплачуються як відсоток від фактурної вартості, тобто від вартості, вказаної в договорі імпортера і зарубіжного продавця, без торгової націнки роздрібного магазину, ПДВ, мита й логістичних витрат. Суми виходять такі.

Додавши для зручності відрахування, встановлені Україною, до сум відрахувань в країнах Євросоюзу, можна побачити таку картину.

Можливо, відрахування менші, бо Україна бідніша і її ВВП нижчий, ніж, скажімо, в Австрії? Ні, це так не працює. IРhone в Австрії та Україні коштує приблизно стільки ж, тож і відрахування за приватне копіювання повинні бути схожими.

Збитки правовласників

Така ситуація не влаштовує правовласників, адже їхні збитки від приватного копіювання значні. Згідно з дослідженням GFK, хоч б раз на пів року музику з інтернету завантажують 90% опитаних, 14% завантажують музику майже щодня, 27% – раз на тиждень, 16% – раз на два тижні, 17% — раз на місяць.

Тобто 42 млн українців за рік завантажують музику 2 047 млн разів. Навіть якби ціна одного відтворення треку становила 15 коп (найнижча ціна непопулярного треку, більшість цін вища), то збитки музичної індустрії від приватного копіювання сягнули б 307 млн грн на рік, а є ще кіноіндустрія, збитки якої вищі.

Якими повинні бути тарифи відрахувань

Для компенсації збитків важливо привести тарифи відрахувань хоча б до середньосвітового рівня і хоча б до тих країн, де стягуються відсоткові ставки від вартості товару, а не фіксовані ставки. В інших країнах відсотки такі.

Арифметично підрахувавши середній відсоток, Український музичний альянс, організація колективного управління, акредитована здійснювати збір і розподіл цих відрахувань в Україні, запропонував ринку такі попередні тарифи.

Як бачите, порівняно з іншими країнами тарифи цілком зважені. На найпоширеніші товари – смартфони, ноутбуки та комп'ютери – запропоновано тариф у розмірі 0,52% від фактурної вартості товару.

Чи подорожчає електроніка, якщо тарифи будуть підвищені

Звісно, будь-які витрати виробника і продавця сплачує кінцевий покупець. Наприклад, на RozetkaIРhone 11 продається за 24 тис грн. Чи вважає хтось, що його собівартість 23,9 тис грн і тільки 100 грн – прибуток компанії Apple? Якщо так, то чому він дешевшає після виходу нових моделей телефонів?

У провідних виробників та імпортерів техніки непогана маржа між собівартістю і контрактною вартістю. У них непогані прибутки і є куди "утискатися".

В Україні тариф відрахувань за приватне копіювання для смартфонів становить 0,15% від фактурної вартості, Український музичний альянс запропонував середньосвітовий тариф – 0,52% від фактурної вартості.

Враховуючи, що йдеться про фактурну вартість (без ПДВ, мита, націнки магазинів, логістичних витрат, а все це становить понад 50% вартості товару), у разі досягнення домовленості щодо середньосвітового тарифу вартість смартфона в магазині для споживача могла б зрости на 0,18%.

Чому ж тоді здійнявся такий галас? Відповідь проста: транснаціональні компанії не бажають зменшувати свій прибуток на 0,18% від вартості товару, і в цьому не винні ні автори, ні інші правовласники, ні тим паче власники смартфонів.

Як буде розвиватися ситуація

14 квітня 2020 року Український музичний альянс провів переговори з імпортерами електроніки. Враховуючи карантин, захід пройшов в онлайн- форматі у Zoom. Сторони домовилися продовжити переговори.

Переконаний, що сторони ухвалять розумне й адекватне рішення щодо тарифів відрахувань за приватне копіювання. Тимчасом 14 травня набули чинності тимчасові тарифи відрахувань за приватне копіювання, затверджені Кабміном.