Хороші дороги – запорука гарного стану економіки, адже кожен долар, вкладений у побудову дороги, дорівнює близько 2,5 дол приросту до ВНП.

У березні 2020 року в рамках програми "Велике будівництво", ініційованої президентом Володимиром Зеленським, почалися масштабні роботи з реконструкції та будівництва доріг у всіх куточках нашої країни.

У 2020 році планують збудувати і реконструювати понад 6 500 км автошляхів.

Не зважаючи на безпрецедентні заходи з покращення дорожньої інфраструктури, загальний стан автомобільних доріг України залишається незадовільним і в багатьох випадках потребує негайного поліпшення.

Однією з основних причин незадовільного стану доріг, окрім тотального та систематичного розкрадання дорожніх бюджетів упродовж багатьох років незалежності, було недостатнє фінансування ремонтів та утримання шляхів.

Через це порушувалися нормативні міжремонтні строки, не було можливості здійснити технічне переоснащення галузі, запровадити новітні технології.

Неконтрольоване навантаження від великогабаритних авто та висока інтенсивність руху спричинили швидке руйнування дорожнього покриття.

У світі для нагляду за станом автомобільних доріг використовують спеціальні системи управління, зокрема PMS (Pavement Management System) та HDM (Highway Design and Maintenance Standards Model).

У дорожній галузі України експлуатуються кілька інформаційно-аналітичних систем: "Система управління станом покриття" (СУСП), "Аналітична експертна система управління мостами" (АЕСУМ), "Електронний паспорт автомобільної дороги" (ЕПАД), "Проєкт організації дорожнього руху" (ПОДР).

Однак велика кількість програмних комплексів не переросла в якість. Досвід запровадження та експлуатації цих систем дозволив визначити низку проблем.

* Відсутність широкого доступу зацікавлених організацій та окремих спеціалістів до інформації про стан дорожньої інфраструктури.

* Недостатній рівень підготовки рішень в перспективному та поточному плануваннях, а також в обґрунтуванні їх ресурсного забезпечення.

* Відсутність належною обліку виконаних робіт з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання доріг.

* Дублювання багатьох функцій в різних програмах, розбіжності нормативно-довідкових даних.

* Недостатні можливості для створення історичних даних, необхідних для наукового аналізу при розробці моделей прогнозування транспортно-експлуатаційних якостей доріг та їх стану.

* Відсутність програмних засобів перевірки адекватності моделей прогнозування стану доріг та споруд фактичній динаміці стану інфраструктури.

* Необхідність модернізації аналітичних модулів програмних комплексів.

* Наявність додаткових витрат на супроводження локального ПЗ та локальних баз даних програмних комплексів в організаціях-користувачах.

* Наявність додаткових витрат на імпорт даних з локальних баз даних до центральних баз даних.

* Недостатній рівень наповнення баз даних результатами інструментальних і візуальних обстежень стану дорожньої інфраструктури.

* Відставання програмних комплексів від сучасних досягнень інформаційних технологій.

Крім того, дані для цих систем збираються та використовуються розрізнено. З цього випливає, що в Україні необхідно запровадити інформаційну систему галузі, яка б була уніфікованою і мала захищені канали зв'язку.

Важливою проблемою в експлуатації доріг є обґрунтування об'ємів робіт і дати початку ремонту, які забезпечують мінімальні витрати.

Особливо актуальна ця проблема в умовах обмеженого фінансування галузі. За винятком 2020 року, ця проблема хронічна для України. Через це особливого значення набуває визначення об'єктивного стану доріг для планування та розподілу фінансових ресурсів на їх відновлення та розвиток.

Керуючись провідним світовим досвідом, Україні варто розробити власну систему управління дорожньою інфраструктурою.

Вона повинна враховувати та виправляти недоліки наявних інформаційно-аналітичних систем, аналізувати сумарні транспортні витрати, шукати альтернативні варіанти вдосконалення доріг, моделювати динаміку руйнації покриття, розраховувати річні витрати на будівництво та утримання шляхів.

Запровадження аналогу міжнародних систем мінімізує фінансові витрати на збирання та обробку даних, зекономить час, знизить аварійність, підвищить екологічність і дасть поштовх розвитку дорожньої інфраструктури всіх рівнів.