Титанова галузь України довгі роки функціонувала у "сірій" зоні, не доплачуючи податки і заробітні плати, що стало основою для збагачення усім відомих олігархічних груп.

У 2014 році була створена "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", до якої увійшли Вільногірський гірничо-металургійний та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінати. 

З моменту заснування компанія опинилася під впливом фінансово-політичних груп, які продовжили вимивати кошти з підприємства.

Проте у 2019 році для України відкрилося вікно можливостей для викорінення системної корупції у державному секторі загалом і на державних підприємствах зокрема. 

Виключенням не стала АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", де, попри безпрецедентний спротив олігархів, почалося оздоровлення кадрової та фінансової ситуації. 

У підсумку наша команда повинна налаштувати операційні процеси компанії для конкурентної приватизації, яка буде здійснена Фондом державного майна України. 

Завдяки приватизації будуть залучені стратегічні інвестори, які мають довгостроковий горизонт планування і готові вкладати у модернізацію підприємства.

Шляхом кадрових змін

Рішення передати АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на приватизацію було прийняте ще в 2016 році. 

Зараз ми активно напрацьовуємо ефективні механізми управління компанією, і цьому більше не завадять ані екс-керівники підприємства, ані ті схеми, що вони будували.

З січня цього року Фонд державного майна повністю оновив склад топ-менеджменту ОГХК. 

Я приступив до оперативного управління компанією на початку травня з новою надзвичайно професійною командою. 

Упродовж двох місяців ми працюємо над модернізацією ОГХК: готуємо підприємство до приватизації, позбавляємося від непрозорості та знищуємо корупційні схеми, займаємося отриманням нових ліцензій на видобуток корисних копалин. 

Не буде перебільшенням теза про те, що запровадження нових систем управління майже повністю завершено.

Прозорість і контроль

За минулого керівництва ОГХК загрузла в корупційних схемах. Найчастіше продукція відвантажувалась сумнівним фірмам по 150 дол. за тонну. 

При цьому ринкова ціна в середині грудня минулого року становила 220-240 дол. за тонну. 

Відчутна, як мені здається, різниця. Коли я вперше почув, що таке відбувалося на Іршанському ГЗК, складовій частині ОГХК, то був просто вражений.

Або згадаємо, наприклад, ситуацію в Одесі. 16 травня мною був підписаний наказ, що ОГХК більше не працює з так званими "фірмами-прокладками" для здійснення трейдингових операцій. 

За кілька днів ми дізналися, що 20 тис. тонн ільменітового концентрату з Одеського морського торгового порту збирається вивезти офшорна фірма-посередник, яка має перед ОГХК непогашену дебіторську заборгованість у розмірі 400 млн грн. 

Ми зреагували – відвантаження було зупинене. За підтримку у цьому я дуже вдячний Дмитру Сенниченку, голові Фонду держмайна. Як показує практика, він готовий реагувати на такі ситуації в будь-який час доби — вдень та вночі.

Ситуація в Одесі була дуже простою: все, що ОГХК відвантажить невідомій офшорній фірмі, та ще й з відстрочкою платежу на 3-4 місяці, в результаті залишиться неоплаченим. 

Завтра ця фірма зникне, а грошей за продукцію ОГХК так і не отримає. Відповідно, ми не зможемо виплатити зарплату нашим співробітникам. І це тільки верхівка айсберга.

Задля уникнення подібних історій, в інтересах ОГХК та держави, наприкінці травня я підписав розпорядження, згідно з яким всі операції з відвантаження сировини в ОГХК були тимчасово заборонені до минулого тижня. 

За цей час ми активно попрацювали над змінами умов про співпрацю ОГХК з контрагентами, що дуже важливо. 

Відтепер усі нові договори ОГХК зі споживачами містять такі обов’язкові пункти: підписання контрактів має відбуватися з передоплатою та без можливості відстрочки платежів, робота здійснюється винятково з перевіреними підрядниками, що не мають прямого чи опосередкованого відношення до будь-яких корупційних схем. 

Також є офіційна заборона на привілейований статус чи право ексклюзивності для всіх контрагентів. 

Ми вже знайшли достатньо надійних партнерів, співпраця з ними, попри коронакризу, відбуватиметься на вигідних для підприємства умовах у діапазоні середніх та вище середніх ринкових цін. 

Так, ми крок за кроком виконуємо одне зі своїх пріоритетних завдань – зробити компанію повністю прозорою і перевести до Києва контроль над всією операційною діяльністю підприємства. 

Це взаємопов'язані процеси – внаслідок переміщення "центру ваги" до головного офісу, централізації процесу закупівель та підписання нових угод з контрагентами на вигідних умовах, ми назавжди попрощаємося з корупційними схемами. Корупція в ОГХК — це вже пройдений етап.

Колектив: відповідальність і довіра

Ми активно працюємо над внутрішньою комунікацією в колективі. ОГХК – це близько шести тисяч співробітників. 

І всі вони щодня виконують дуже складні процеси. Наші технологи та інші фахівці — це професіонали екстра-класу. Але є величезні виклики. 

Перший — ці люди отримують незаслужено низькі зарплати. Другий — вони довгий час піддавалися маніпуляціям і залякуванню з боку екс-керівників, які переконували, що "компанію продадуть, а ви залишитеся на вулиці, адже нікому не потрібні".

Зараз і новим керівництвом, і державою вибудована виважена інформаційна політика.

Ми разом пояснюємо людям, що приватизація комбінатів — це не банальний продаж з втратою робочих місць; що інвестор не буде витрачати свої гроші для того, аби розвалити щойно придбане підприємство; що обкрадали співробітників якраз ті, хто найчастіше говорив: "Бійтеся, вас продадуть якнайдешевше".

Такі підприємства, як ОГХК, взагалі немає сенсу тримати на балансі держави. 

Вони, на мій погляд, можуть ефективніше розвиватися в приватних руках. 

Титановий бізнес привабливий для інвестицій тоді, коли він включений у замкнутий виробничий ланцюжок. 

Фонд держмайна планує продати ОГХК не першому-ліпшому, а вбудувати його в ланцюжок великого холдингу, який вже працює на ринку титану і цирконію. 

У такому разі приватизація стане інвестицією в Україну, призведе до розвитку виробництва, створить нові робочі місця і забезпечить високі зарплати для співробітників, адже потенційним інвесторам буде цікаво отримати ресурсну базу для свого бізнесу і вибудувати вертикально інтегрований титановий холдинг.

Розвиток і перспективи: нові ліцензії

Станом на сьогодні ОГХК — це 3% світового видобутку ільменіту, 2% світового видобутку рутилу, а також 1% світового видобутку цирконію.

Багато іноземних компаній зацікавлені прийти в Україну, щоби згодом, став інвестором ОГХК, отримати додаткові ліцензії на видобуток, адже завжди зручніше працювати через компанію з довгою історією (яка до того ж є найбільшим українським підприємством з видобування титанової руди), ніж створювати фірму з нуля.

Поки що про точну вартість ОГХК неможливо говорити з упевненістю. Зараз компанія — це фактично родовища з гірничо-збагачувальними комбінатами біля них. 

Для того, щоб давати відповідну оцінку, потрібно не тільки розуміти поточні фінансові показники, але й необхідно розібратися з основним активом ОГХК — запасами. 

Умовно кажучи, у нас може бути надзвичайно високий прибуток, але якщо запасів залишилося на рік-два, то для потенційного інвестора компанія не є дуже цікавою.

Потенційні покупці дивляться не на поточні фінансові результати, а на наші запаси. Це розуміє і наш акціонер — Фонд держмайна, і "Держгеослужба".

Для того, щоб підприємство на момент приватизації вийшло на свою максимальну вартість, повинні бути вирішені питання ліцензій. 

Тому зараз ми ведемо інтенсивну роботу зі збору даних про поклади, щоб отримати спецдозволи на користування надрами на інших родовищах титанової руди в межах Житомирської області для Іршанського ГЗК. 

Тоді як на Вільногірському ГМК розробляють програму ведення гірничих робіт, яка дозволить збільшити запаси корисних копалин, що підлягають видобутку. 

Радий, що у нас склалися плідні стосунки з новим керівництвом "Держгеослужби".

Зокрема, днями ми досягли домовленостей про створення спільних робочих груп щодо отримання ОГХК ліцензій на видобуток корисних копалин на нових ділянках Межирічного родовища ільменітових руд. 

Нові ліцензії забезпечать видобуток сировини на понад 10 років.

Станом на сьогодні ОГХК має офіційний спеціальний дозвіл на користування надрами, що діє до 2035 року. 

Відповідно до цього спецдозволу можна стверджувати, що запаси ільменіту на відведених нам ділянках Межирічного родовища Іршанського ГЗК складають понад 4 млн тонн. 

Однак загальна кількість покладів двоокису титану на підприємстві вважається інформацією з обмеженим доступом. 

ОГХК навіть за нинішніх обставин цікава потенційним інвесторам. Зацікавлені покупці вже є, і я переконаний, провівши якісну підготовчу роботу, ми зможемо провести прозору та конкурентну приватизацію, яка стане запорукою довготривалого розвитку ОГХК. 

Від цього виграють і працівники підприємства — у вигляді підвищення заробітних плат і розширення соціального пакета, і бюджет країни — у вигляді збільшення податкових надходжень, і держава загалом – у вигляді ліквідації навіть теоретичної можливості створення корупційних схем, які збагачували олігархічні клани.