Незаконні рубки лісу – болюча тема для небайдужих громадян і для тих, хто має справу із захистом та розвитком лісів.

"Чорні лісоруби", лісовози на глухих ґрунтовках, оголені схили Карпат – про це говорять давно.

Скажу більше: незаконно рубають не тільки в Карпатах, а в усіх лісистих областях.

Просто про Карпати частіше говорять завдяки туристам та екологам.

Мораторій на дірках в законодавстві

Поради, що треба "просто перестати рубати", не працюють так, як би нам хотілося. Земля, дороги, будівництво та ліси – сфери, де корупційні схеми вибудовувалися десятиліттями. Тут немає простих і швидких рецептів, результат принесуть тільки системні зміни та їх послідовна реалізація.

Мораторій на експорт лісу-кругляку здавався очевидною відповіддю на проблему. Проте минуло майже п'ять років і маємо визнати: сам по собі мораторій – не панацея. Він може бути частиною стратегії захисту та використання лісів, але не може бути всією стратегією.

Є складність з відкриттям легального бізнесу, це займає близько року і вимагає купи дозволів, і є відсутність будь-якої відповідальності за перероблення незаконно заготовленої деревини. Варто спиляти дерева і загнати їх на лісопильню, і "чорний" ліс автоматично перетворюється на "білий".

Далі можна експортувати вироби без сертифіката про походження деревини.

Дірки в законодавстві заохочують працювати нелегально. Довкола серйозних "чорних лісорубів" вибудована ціла інфраструктура. Кишенькові "екологічні" організації за командою починають відпрацьовувати задану повістку: валити спроби реформування або відбілювати керівників окремих лісгоспів.

Збитки держави від незаконних рубок за п'ять років становлять близько 1 млрд грн. Це набагато більше, ніж державне фінансування лісової галузі.

Утім, ситуація змінюється. Результат першого кварталу 2020 року – зменшення незаконних рубок на третину. "Наземні" операції Держлісагентства та правоохоронних органів з патрулювання лісів підсилюють зміни у правилах гри.

Наприклад, до системи електронного обліку Держлісагентства (73% лісів) під'єднали всіх інших лісокористувачів в Україні, а це ще третина ринку. До цього часу 27% лісів існували в "сірій" зоні. Комунальні та військові лісгоспи, природо-заповідний фонд – окреме питання прозорості лісової галузі.

Запровадили механізм реалізації необробленої деревини лише на електронних аукціонах. Тепер зрозуміло, хто і що продає. Не може бути зрубаного дерева без бирки, не може бути непрозорих "прямих продажів". Проте для фундаментальної трансформації нам потрібна допомога парламенту.

Прозоро або ніяк

Подолання незаконних рубок вимагає не тільки роботи на місцях, а й системних рішень у вигляді законів про ринок деревини, національну інвентаризацію лісів та зміну підходів до фінансування галузі. Що мають запровадити закони?

По-перше – кримінальну відповідальність за закупівлю незаконно заготовленої деревини, тобто "дерева без бирки". По-друге – обов'язкову сертифікацію походження деревини. По-третє – раціональне використання лісових ресурсів.

З іншого боку, потрібні прозорість і простота для тих, хто працює чесно: електронний квиток на заготівлю деревини, електронний сертифікат про походження лісоматеріалів, реєстр постійних лісокористувачів, інформація про електронні аукціони та GPS-контроль за роботою лісової техніки.

Відповідні законопроєкти вже розроблені, а законопроєкт про інвентаризацію пройшов перше читання і готується до другого. Зараз м'яч на полі Верховної Ради, і я сподіваюся, що парламентарі не будуть затягувати з розглядом.

Незаконні рубки нівелюють довіру суспільства до галузі. Щоб змінити це, ми дали можливість перевіряти законність рубок через онлайн-мапу і легальність походження деревини – за номерами авто, що її перевозить, та номером бирки.

Ми розворушили осине гніздо: почали ламати усталені корупційні практики, чим викликали вогонь на себе в прямому та переносному сенсах.

"Чорні лісоруби" – не унікальне українське явище. Вони з'являються там, де є попит і дірки в законодавстві. Усуваючи дірки, ми будемо зменшувати простір маневру, збільшуючи витрати тіньовиків на підтримку схем. Адже один з найефективніших способів позбутися корупції – зробити її невигідною.