Через тривалий карантин у зв’язку з пандемією коронавірусу не тільки громадяни опинились сам на сам з фінансовими труднощами.

Адже якщо роботодавець не виплачує або частково виплачує зарплату своїм працівникам (а вони є споживачами послуг водопостачальних підприємств), то вони, відповідно, не сплачують водоканалу чи іншому житлово-комунальному підприємству за отримані послуги.

Тоді ми у свою чергу не маємо чим заплатити за електроенергію, реагенти для знезараження води тощо.

Важко уявити, як люди будуть дотримуватись гігієни і частіше мити руки в умовах, коли водоканали через нестачу коштів почнуть постачати воду в домівки за графіком, щоби зменшити свої витрати.

Особливо критично постане питання, якщо вузькокваліфіковані та незамінні за нинішніх реалій працівники водоканалів почнуть масово звільнятися через проблеми з отриманням і без того найнижчої у галузі ЖКГ зарплати.

Щоб не допустити таких, без сумніву, глобальних проблем з водопостачанням в Україні, асоціація "Укрводоканалекологія" пропонує зосередити зусилля на подоланні кореня проблеми касових розривів – тимчасового дефіциту коштів на рахунках водопостачальних компаній, що виник у зв’язку з карантином та епідемією коронавірусу в Україні.

Слід вирішувати проблему з тієї ланки, в якій вона зароджується, тобто з платоспроможності споживачів.

На думку фахівців нашої асоціації, у постанову Кабінету міністрів від 25.03.2020 № 247 про особливості надання житлових субсидій потрібно терміново  внести кілька поправок, що дозволять допомогти тим споживачам, які в період карантину:

– або звільнені; 

– або не отримують зарплату через перебування у відпустці без збереження заробітної плати; 

– або перебувають у простої не з вини працівника і отримують лише ⅔ зарплати. 

Новий "антикризовий" бюджет: як уряд рятуватиме країну від коронавірусу

При цьому необхідно, щоб інформація про накопичення боргів надходила до управлінь соціального захисту населення, а відомство звіряло цю інформацію з надавачами комунальних послуг. 

Запропоновані поправки трохи схожі з тим, як надавались субсидії до 2019 року, але це була цілком робоча схема, що реально допоможе вирішити фінансові проблеми, що зараз виникають у багатьох споживачів з оплатою житлово-комунальних послуг. 

Важливий момент – субсидія має направлятись з бюджету в немонетизованій формі напряму надавачам послуг.

Інакше є ризик, що кошти, призначені на підтримку підприємств ЖКГ, будуть витрачені споживачем на інші, більш нагальні для нього особисто потреби. 

Безумовно, збільшення кількості субсидіантів стане додатковим навантаженням на бюджет країни, але за нинішніх кризових умов це вирівняє взаєморозрахунки між суб’єктами ринку і не тільки у водопровідно-каналізаційній сфері, а й у інших галузях ЖКГ.

Якщо ж зараз упустити момент і не розробити відповідний механізм компенсації касового розриву, він дуже швидко наростатиме до критичної позначки, коли нам нічим буде розраховуватись за витрати наших підприємств.

Тоді не тільки перед водоканалами, а й перед усіма нами швидко й гостро постане питання, де взяти воду, щоб регулярно мити руки в умовах епідемії. 

Тому відповіддю на питання "Хто крайній в оплаті за воду в період карантину?" буде – здоровий глузд.

Бо тільки він допоможе запобігти більш серйозним проблемам, пов’язаним з відсутністю достатньої фінансової підтримки населення і, як наслідок, відсутністю водопостачання 24/7.