У 2019 році замовники купили природний газ майже на 30 млрд грн (за кодом CPV-0912), і лише 20% закупівель пройшли за відкритими процедурами.

Ми вже писали про те, як замовники втрачають на неконкурентних закупівлях.

Замовники також втрачають на конкурентних закупівлях.

З 2017 року при сталій конкуренції середньорічна економія невпинно зростає — з 10% у 2017 році до 39% у третьому кварталі 2019 року.

На малюнку добре видно завищену очікувану вартість.

Поквартальна різниця між очікуваною і кінцевою цінами за куб м природного газу у 2017-2020 роках

Чому так відбувається?

По-перше, замовники можуть жити мірками бюджетів 2019 року, визначаючи в його рамках свої очікування на 2020 рік, тоді як цінова ситуація на ринку природного газу, на відміну від інших, докорінно змінилася в бік зниження.

Якщо в першому кварталі 2019 року ціна за кубометр газу під час конкурентних закупівель становила понад 9 грн, то в четвертому кварталі 2019 року — 5,7 грн.

По-друге, замовникам складно визначити правильний розмір очікуваної вартості, орієнтуючись на багато джерел інформації: дані біржі NCG, які є у відкритому доступі, дані "Нафтогазу" чи дані торгів на УЕБ.

По-третє, замовники можуть побоюватися, що не надто висока очікувана вартість не зацікавить учасників, і тендер може виявитися неуспішним. Ці побоювання ми розвінчали в дослідженні, у якому обґрунтували, що завищення очікуваної вартості не впливає позитивно ні на успішність процедури, ні на конкуренцію.

Навпаки, завищена очікувана вартість — пряма дорога до втрат. Щоб довести це, ми побудували регресійну модель на основі даних про закупівлі природного газу з 1 січня 2019 року по 31 березня 2020 року (3,34 тис конкурентних завершених закупівель). Модель "живиться" такими показниками.

Розмір очікуваної вартості за одиницю товару (куб м)

Офіційний курс євро/гривня

Ціна газу на біржі NCG

Середній історичний показник економії для цього замовника

Середній історичний показник конкуренції для цього замовника

Регіон (область) замовника

У підсумку модель пояснює, як ці фактори впливають на кінцеву ціну аукціону.

Модель показує, що ці фактори пояснюють 64% коливань ціни, а решта залежить від інших факторів, наприклад, ефекту демпінгу та "додаткових угод".

Найсильніше на ціну впливає курс євро: кожне зростання курсу євро на 1 гривню додає 43 (+/- 2) копійки до ціни одного кубометра газу. Також підтверджується теза про те, чому замовникам важливо правильно визначати очікувану вартість.

Модель показує, що при збільшенні стартової ціни на 1 грн за один кубометр газу кінцева ціна зростає на 0,22 грн (+/- 1,5 коп). На прикладі це виглядатиме так.

Замовник А оголосив тендер з очікуваною вартістю на рівні 7 грн за куб м й отримав ціну 6 грн. Замовник Б оголосив аукціон з 10 грн, але в ході аукціону, за нашими розрахунками, не опуститься до 6 грн, а буде становити (при всіх інших однакових факторах): кінцева ціна для замовника Б = 6 грн + 4 грн х 0,2 = 6,8 грн.

Безумовно, багато замовників готові жертвувати втратами заради більшої вірогідності успішної процедури. Але, як показують наші розрахунки, вплив розміру очікуваної вартості на конкуренцію фактично наближається до нуля: збільшення очікуваної вартості на 1 грн сприяє збільшенню конкуренції всього на 0,04 учасника.

Набагато більше на конкуренцію впливають гарні практики замовника, його досвід та репутація. Тож як оптимально визначити очікувану вартість при закупівлях газу?

У листі Мінекономрозвитку щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі пропонується кілька підходів для визначення очікуваної вартості. Один з них — розрахунок очікуваної вартості товарів чи послуг методом порівняння ринкових цін або середнє арифметичне хоча б трьох аналогічних закупівель.

На ринку газу як монотовару більш доречним є пошук середніх значень не кінцевої ціни, а середніх ставок у нульовому (закритому) раунді, тобто серед цінових пропозицій, з якими учасники приходять і готові брати участь в тендері.

Саме цей орієнтир найкраще пояснюється різними факторами: на 72,5% або майже +10% порівняно з поясненням фінальної ціни.