Поки більшість українців поринула у пошуках інформації про COVID-19, дехто вже підраховує збитки від цієї пандемії.

Уряд пішов на певні міри заради полегшення несприятливих наслідків коронавірусної хвороби, у т. ч. тимчасово введено мораторій на проведення документальних та фактичних податкових перевірок, звільнено бізнес від відповідальності за податкові правопорушення, вчинені у період карантину.

Крім того, готується низка й інших антикризових проектів змін до законодавства.

Як же можуть скоротитися податкові надходження до державного бюджету?

Згідно з даними Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України, за результатами контрольно-перевірочної роботи  у 2019 році до бюджету донараховано 39 млрд грн.

Якщо умовно розподілити дану суму рівними частинами на 12 місяців - на кожен місяць припадає сума у 3,25 млрд гривень.

Таким чином, за відсутності перевірок державний бюджет недоотримає за два місяці карантинних заходів щонайменше 6 млрд грн.

Якщо будемо говорити про фактичні перевірки, яких у 2019 році було проведено 13,5 тисяч, то останні забезпечили у 2019 році застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій на суму 7,77 млрд грн. Тобто майже 1,3 млрд грн за два місяці.

Відтак на приблизно таку ж цифру фіскальні органи могли орієнтуватись і цього року.

"Кредитні канікули" під час карантину: хто і як може їх отримати

Звичайно, перевірки не були скасовані, а перенесені на більш пізні періоди (місяці) 2020 року.

Тому можна припустити, що податкові органи мають намір наздогнати свої плани діяльності.

Проте варто враховувати, що плани перевірок були  розподілені помісячно відповідно до завантаженості ревізорів, тож перспектива "надолуження втраченого" є сумнівною  з огляду на те, що штат податкового органу навряд чи збільшиться, якщо не зменшиться.

Привернуло увагу і те, що з оприлюдненого 24 березня на сайті ДПС України плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік (далі – План-графік) було виключено 57 компаній та включено 56 нових.

Тобто 57 компаній уже не будуть підлягати перевірці, а "нововключені" зможуть оскаржити коригування плану-графіка, оскільки внесення нових платників податків до плану-графіка є незаконним, як свідчить про це судова практика.

Але окрім вище окреслених можливих наслідків відсутності перевірок, не варто забувати і про вплив ситуації на економіку країни в цілому.

Часткове призупинення нашої економіки на час карантинних заходів неминуче призведе до зменшення обсягів підприємницької діяльності, що, відповідно, потягне за собою зменшення надходжень від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Проте вражає, що, незважаючи на відчутність впливу COVID-19, платники податків самостійно взялися за допомогу державі і громадянам.

До того ж, додаткові втрати можуть бути і від скорочення працівників, заробітних плат, тривалості робочого дня або тижня, оскільки скоротяться надходження від податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

Такі втрати ще поки не оцифровані, хоча й потягнуть негативні наслідки для бюджету.

Чи постраждають місцеві бюджети?

Варто врахувати і зменшення надходжень від плати за землю (земельний податок та орендна плата), адже вона є третім за розміром видом надходжень місцевих бюджетів.

У 2019 році сума надходжень від плати за землю лише юридичних осіб складала 28,7 млрд грн (5,2%). З урахуванням звільнення від плати за землю з 1 березня по 30 квітня 2020 року, можна припустити, що місцеві бюджети недоотримають суттєві суми доходів.

Звичайно, що запроваджені пільги – це  вимушене реагування держави на зміни задля полегшення відчуття наслідків COVID-19.

Однак давайте звернемось до інформації Державної казначейської служби України.

Так, станом на 25.03.2020 р. у січні-березні 2020 р. було заплановано надходжень від податкових органів до державного бюджету 117 360,2 млн грн, фактично було отримано 98,382 млрд грн, тобто недовиконання бюджету у відсотковому співвідношенні по податках становить 16,2%,  при тому, що у січні-лютому 2020 р. недовиконання становило лише 5,4%.

Очевидно, що пандемія COVID-19 уже негативно вплинула на економічну діяльність країни.

Як бачимо, податкові ненадходження до бюджету вимірюються навіть не сотнями мільйонів гривень… Тобто українцям залишається потурбуватися про своє здоров’я і не хворіти, аби допомогти державі і кожному з нас, шляхом зменшення поширенню COVID-19.

А бізнесу – знайти нові можливості у період карантину, можливо, перепрофілюватися, пристосуватися до дистанційної роботи, щоб однозначно вийти з кризи з "щепленням" від випробувань і турбулентності.