Форс-мажор як інструмент порятунку бізнесу

Форс-мажор як інструмент порятунку бізнесу

Значна частина бізнесу в Україні не може вести господарську діяльність унаслідок карантину. Це форс-мажорні обставини. Як уникнути втрат?
Понеділок, 23 березня 2020, 14:23
cтарший юрист Legal House

Пам’ятаєте отой розділ у договорах, який усі читають навскоси або взагалі подумки промовляють: "ага, ага, ну тут зрозуміло" і переходять до наступного?

Саме те, про що йдеться у цьому розділі – форс-мажор – у нинішніх обставинах може стати своєрідним рятівним колом для вашого бізнесу.

Далі розповім, як це працює і які кроки потрібно зробити, щоб мінімізувати збитки, отримані внаслідок епідемії коронавірусу. 

Форс-мажор – це надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору та/або обов’язків згідно з законодавчими та іншими нормативними актами.

Реклама:

Перелік таких обставин визначається законом. Наприклад: збройні конфлікти, військові дії, акти тероризму, революція, аварія, тривалі перерви в роботі транспорту, встановлені державними органами влади, заборона (обмеження) експорту/імпорту, стихійні лиха.

17 березня парламентом прийнято новий закон, яким карантин включено до переліку форс-мажорних обставин.   

Це означає, що з 12 березня в Україні настали форс-мажорні обставини. Як це може допомогти бізнесу?

Значна частина бізнесу в Україні зупинилася через неможливість ведення господарської діяльності внаслідок карантину.

Сюди потрапили салони краси та косметичні кабінети, спортзали та групові секції, магазини (крім господарчих та продуктових), ринки, кафе та ресторани (крім доставки), міжміські перевізники та інші.

Частина підприємств перейшла виключно в онлайн простір, що також зменшило ринки реалізації товарів та послуг, а відповідно, і обсяги доходів.

При цьому зобов’язання підприємств та приватних підприємців залишаються, а за їх невиконання договорами або законом передбачена відповідальність.

Хроніки кризи бізнесу: кого в Україні найбільше накриє шторм коронавірусу

Що потрібно робити, щоб урегулювати ситуацію та витягнути бізнес з-під ярма штрафних санкцій?

Крок 1

Зберіть нормативну базу. Вам знадобляться:

1) закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", а саме п. 7.

2) закон України "Про торгово-промислові палати в Україні", а саме ст. 14¹.

3) постанова №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 р.

Крок 2

Складіть перелік наявних зобов’язань, які ви не можете виконати через введення карантину.

Крок 3

Перегляньте свою договірну базу, а саме розділи про форс-мажор, та визначте, яким чином форс-мажор впливає на невиконання зобов’язань саме за цим договором.

Зазвичай у разі настання форс-мажорних обставин сторони договору:

– звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань;

– мають змогу відкласти виконання зобов’язань на строк дії форс-мажорних обставин;

– вправі достроково розірвати договір без сплати штрафних санкцій.

Пам’ятайте, що форс-мажор не знімає з вас обов’язку виконати взяті на себе зобов’язання, а звільняє від штрафних санкцій, передбачених за прострочення їх виконання або дозволяє виконати їх після закінчення дії форс-мажорних обставин.

Крок 4

Вступити в переговорний процес з контрагентом, повідомивши про неможливість виконання зобов’язань у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин.

Обов’язково направляйте такі повідомлення письмово і зберігайте докази направлення, це ваші докази на випадок судового оскарження.

Але не кваптеся радіти, цього не достатньо! Не дивлячись на те, що карантин визнано форс-мажором, на підтвердження цього факту необхідно надати контрагенту сертифікат ТПП (торгово-промислової палати).

Крок 5

Звернутися до ТПП України або до відповідних регіональних торгово-промислових палат з заявою про отримання сертифікату щодо форс-мажорних обставин.

Форми заяв можна знайти на сайті ТТП за посиланням: https://ucci.org.ua/zaiavi-pro-zasvidchiennia-fors-mazhornikh-obstavin.

Заява підписується керівником підприємства або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою (якщо підприємство використовує печатку).

 Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або довіреною особою.

Важливо! Сертифікат потрібно отримувати на кожен окремий договір чи кожне окреме зобов’язання перед держорганами (податкові зобов’язання, зобов'язання для списання безнадійного податкового боргу тощо).

Звертаю увагу, що отримати сертифікат ТПП можна не на будь-яке зобов’язання, а лише у разі наявності і належного обґрунтуванням причинно-наслідкового зв’язку між введенням карантину та неможливістю виконання певного зобов’язання.

Наприклад: неможливість поставки товару через зупинення авіасполучення, неможливість надати придбані послуги у домовлений строк через закриття підприємства на підставі карантину, відстрочення оплати орендних платежів через закриття торгових центрів тощо.

Утриматися на плаву: п'ять порад бізнесу на час карантину

Сертифікат видається протягом семи днів з дня подачі заяви суб’єктом господарювання та протягом 21 дня з дня подачі язви фізичної особи.

За отримання сертифікату справляється плата, крім суб’єктів малого підприємництва, які його отримують безкоштовно.

З тарифами ви можете ознайомитись за посиланням: https://ucci.org.ua/media/filemanager/law-tarifs.pdf.

Зауважую, що зазначені тарифи можуть бути вищими у разі:

– термінового розгляду заяви (до тарифу застосовується коефіцієнт "2");

–  перекладу іноземною мовою (до тарифу застосовується коефіцієнт "3");

–  переклад іноземною мовою при терміновому розгляді (застосовується коефіцієнт "5").

Підставою відмови у розгляді заяви може стати неподання або подання не всіх передбачених додатків або несплата послуг ТПП.

Якщо ТПП відмовила у видачі сертифікату про настання форс-мажорних обставин, ви можете повернути сплачені кошти, звернувшись з відповідною заявою.

Бережіть себе та свій бізнес!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: