Минулого року Аграрний фонд став об’єктом розслідувань правоохоронних органів та джерелом численних скандалів. 

У лютому у фонді відбулись обшуки НАБУ через розтрату коштів фонду на понад 240 млн грн, агентство підозрює екс-керівництво фонду у змові з одним із олігархів, а сам екс-голова фонду виписував собі та топ-менеджерам 9 млн грн матеріальної допомоги.

Навіть після зміни керівництва деякі працівники фонду чинили опір при проведенні аудиту, що його ініціювало Мінекономіки.

У листопаді, не дивлячись на спротив та спроби публічного тиску на уряд та президента, ми змінили керівника фонду. 

Новий керівник проводить аудит діяльності та форензік – фінансове розслідування економічних злочинів. Що ми побачили у фонді і які його подальші перспективи?

Кінці у воду

Перебрати керівництво у фонді виявилося не просто – з офісу вивезли документи компанії по жовтень 2019 року включно, записи в 1С знищили до 2019 року, справи ніхто не передавав. 

Упевнений, все це робилось із однією метою: приховати причини чому баланс на папері був 7,4 млрд грн, а по факту – 2,9 млрд грн, чому прибуток на папері був 16 млн грн, а по факту – мінус 1,5 млрд грн. 

На рахунку фонду на той час залишилося 200 тис грн, а прострочені кредити Укргазбанку та Укрексімбанку становили майже 1 млрд грн.

Зараз відкрито кілька кримінальних справ, якими опікується поліція, НАБУ та СБУ. 

Дуже сподіваюсь, що відбудеться швидке, прозоре та неупереджене слідство, а суд визначить винних у доведенні фонду до такого стану.

Геть від Москви і ближче до Фірташа, або Як фермерів перевели на "патріотичний" азот

Наведення ладу розпочали із масштабної перевірки звітності та інвентаризації. На жаль, виявили недостачу ще на 408 млн грн. Але більшість документів вдалося знайти та повернути. 

Повернули також активів на 32,7 млн грн та контроль над основними дочірніми підприємствами. Фонд почав проводити прозорі закупівлі через Прозорро, оптимізував персонал, знизив тарифи. 

Тягар банківських боргів також вдалося знизити, адже фонд домовився про реструктуризацію на 3 місяці.

Окрім заходів по відновленню фінансової спроможності, фонд активізував роботу із профільними асоціаціями – ВАР, АФУ, Аграрною палатою та приєднався до проекту міжнародної фінансової корпорації "Аграрні розписки в Україні".

Що далі?

У планах на 2020 рік – повернути активів ще на понад 200 млн грн, зменшити операційні витрати на 10-15%, зберегти понад 150 робочих місць. 

Це короткострокові цілі, які я підтримую. Але потрібно визначитися зі стратегічними засадами його діяльності на майбутнє у більш широкому горизонті.

Одна із ініціатив фонду – стати лідером інвестиційних проектів з будівництва нових та модернізації існуючих елеваторів. 

До участі у таких проектах на партнерських засадах пропонується залучати малих та середніх агровиробників. 

Фінансувати проекти фонд буде частково власним коштом, частково – за допомоги зовнішніх інвестицій.

Зараз фонд працює над стратегією до 2022.

Фонд прагне стати локомотивом побудови прозорого ринку сільськогосподарської продукції, врахувавши потреби головного клієнта – малого та середнього виробника (50 - 10 000 га) та об’єднань. 

Серед задач: мати частку на внутрішньому ринку продовольчого зерна до 20%, потужності для первинної переробки, зберігання, перевалки зернових, диверсифіковану базу постачальників та зберігання по всій Україні.

Добре, що фонд перестав бути джерелом збитків для бюджету.

Однак його перспективи залежать від того, чи зможе фонд стати реальним помічником для ринку, запропонувати доступ до фінансування на прозорих ринкових умовах, рівний доступ до інфраструктури, ефективні механізми кооперації та впровадження кращих практик ведення бізнесу.