Не всі профспілки однаково корисні, наголошує міністр економіки Тимофій Милованов.

Уряд, додає він, хоче створити умови, щоб профспілки стали ефективним інструментом захисту працівників.

Це історія про те, чим є українські профспілки, чим вони не повинні бути і чим вони мусять стати.

У якій ви профспілці? Це питання ставить у глухий кут більшість працівників великих промислових підприємств країни.

За кілька хвилин вони згадують, що під час прийняття на роботу в обов'язковому пакеті документів були заяви на вступ і внески до заводської профспілки, а в розрахунковому листку можна побачити щомісячні відрахування 1% зарплати, подальшою долею яких не прийнято цікавитися.

Таких "добровільно-примусових" членів профспілок в Україні близько 4 млн. Більшість з них навіть не знає назви своєї профспілки і ніколи не зверталися до неї за захистом. А ті, хто зверталися, як правило, його не отримували.

Найбільше вітчизняне профспілкове об'єднання, Федерація професійних спілок України, спадкоємиця Всесоюзної центральної ради професійних спілок та її української секції, успадкувало від них не лише майно, а й традицію бути "привідним ременем" роботодавця. Як це працює?

Уявіть, що ви прийшли у лікарню, а там оркестр медиків грає концерт Бетховена. Це прекрасно, подумаєте ви, але мені треба запломбувати зуб. Тимчасом стоматолог грає на гобої. Вашому сусіду треба вирізати апендицит, але хірург виводить головну партію "Оди радості". Чим же займаються профспілки?

Більшість профспілок нагадують розважальні агенції: турфірми, що продають путівки, компанії з організації свят, помічники Санти, що роздають цукерки. Деякі профспілки будують фінансові піраміди, витрачаючи внески і кошти роботодавців на матеріальну допомогу для залучення нових членів шляхом підкупу.

Це те, чим є більшість профспілок, і це те, чим профспілки категорично не повинні бути. Отримуючи гроші від роботодавця, ти не можеш бути повністю незалежним від нього. Організуючи культурно-масову роботу, ти не здатний займатися правовим захистом, колективними переговорами та адвокацією.

Ось чим насправді повинні бути профспілки і чим вони є у ЄС та Північній Америці.

Організаціями, що захищають своїх членів при вирішенні трудових спорів. Переговірниками з роботодавцем про кращі умови колективних та трудових угод.

Страйковими фондами для працівників на випадок, якщо переговори не дають результатів і потрібні колективні дії. Освітніми платформами і засновниками громадських медіа. Співвласниками недержавних пенсійних фондів. Організаторами адвокаційних кампаній з просування інтересів людей праці.

Особливо важливою буде роль профспілок при укладенні і зміні умов трудових договорів. Перехід на індивідуальні угоди дає більше можливостей для працівників з унікальними компетенціями і для тих, хто вміє домовлятися. Для інших саме профспілка повинна виступати переговірником при укладенні договорів.

Український профспілковий рух необхідно перезавантажити. Профспілки мусять стати профспілками, а не туристичними фірмами або рантьє, які заробляють на радянському майні. Хто повинен це зробити?

Профспілки, які перебувають під пануванням роботодавців та пострадянської бюрократії, не здатні до самоочищення. Діяти доведеться законодавцю, який повинен напрацювати нові правила гри разом з незалежними профспілками.

Що це за правила?

По-перше, будь-яке фінансування профспілок роботодавцями слід розглядати як ухилення від сплати податків, оскільки підприємці ставлять організації працівників під свій контроль для зменшення зарплат, а отже — і відрахувань в бюджет.

Ми повинні прийти до усвідомленого членства в профспілці, коли працівник сприймає її як постачальника сервісів. Це зробить членство дійсно добровільним.

По-друге, профспілки потрібно звільнити від сплати судового збору задля активізації їх правозахисної діяльності. Зараз профспілки сплачують судові витрати на рівні з комерційними структурами.

По-третє, потрібно якнайшвидше ухвалити проєкт закону №2682 "Про страйки та локаути", розроблений нашою профспілкою разом з лідером незалежних профспілок авіапрацівників Веніаміном Тимошенком.

Цей закон спростить реалізацію конституційного права на страйк і дасть працівникам вагомий законний аргумент в діалозі з роботодавцями.

Крім того, потрібно вирішити питання сотень об'єктів нерухомості, що дісталися профспілкам від радянських структур. Це створює для них невиправдану конкурентну перевагу перед незалежними профспілками.

Рекреаційну складову цих об'єктів слід передати місцевим громадам для оздоровлення дітей, людей з інвалідністю та ветеранів. Від цього оздоровляться і профспілки, бо головне багатство — не майно, а людські відносини.