Спробуємо детально розібратися, що саме може змінитись у регулюванні трудових відносин та як це вплине на працівників та роботодавців.

Укладення трудових договорів за новими стандартами

Чинний Кодекс законів про працю не передбачає обов’язкового укладення трудового договору. Для оформлення працівника на роботу достатньо наказу роботодавця та повідомлення Державній фіскальній службі.

Новий законопроект пропонує укладення всіх трудових договорів виключно у письмовій формі в паперовому або електронному вигляді. Усі зміни умов трудового договору оформлятимуться додатковими угодами.

Законопроект також передбачає обов’язкові умови трудового договору, без яких договір не вважається укладеним, зокрема, це інформація щодо робочого місця, опис виконуваної роботи тощо.

Крім того, передбачається введення нових видів трудових договорів. Наприклад, за договором з нефіксованим робочим часом обов'язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання роботодавцем доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно.  

Учнівський трудовий договір надаватиме можливості для оформлення працевлаштування учнів та студентів на строк до 6 місяців. Договір з домашнім працівником укладатиметься при використанні домашньої праці, якщо вона займає не менше 80 годин на місяць.

З моменту набрання чинності новим законом, кожен роботодавець, від великої корпорації до фізичної особи-підприємця, повинен буде укладати з усіма працівниками досить об’ємний трудовий договір в письмовому або електронному вигляді.

Нові умови звільнення

Зміни також передбачаються і під час розірвання трудового договору як з ініціативи працівника, так і з ініціативи роботодавця.

За новим законопроектом, як і за чинним Кодексом, працівник матиме право в будь-який час за власною ініціативою розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця не менше ніж за дві тижні.

Таке попередження має бути викладене у письмовій або електронній формі. Працівнику також надається право в односторонньому порядку розірвати трудовий договір у разі порушення роботодавцем умов трудового договору.

Однак найбільше критики новий законопроект викликав саме щодо змін у порядку звільнення працівника за ініціативи роботодавця. Чинний Кодекс про працю дозволяє звільнення працівника з ініціативи роботодавця виключно з підстав, визначених законом.

Катерина Цвєткова

У новому законопроекті передбачено, що роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником. Тобто роботодавцю фактично надається право у будь-який момент звільнити працівника без підстав та пояснення причин, що суперечить нормам Конституції України.

Для того, щоб таким чином звільнити працівника, роботодавець матиме вибір: попередити працівника про звільнення заздалегідь у строк, який залежить від періоду роботи працівника у цього роботодавця (від 15 до 90 днів), або ж виплатити йому компенсацію і звільнити відразу.

Така компенсація не може бути меншою від подвійного середньоденного заробітку працівника за кожний робочий день зменшення строку повідомлення.

Крім того, новий законопроект пропонує можливість звільнити працівника, якщо він перебуває на лікарняному або у відпустці. Чинне трудове законодавство цього не дозволяє.

Боротьба проти дискримінації

Новим законопроектом передбачено посилений захист від дискримінації працівників.

Запроваджується нова категорія захисту – захист від психологічного насильства та мобінгу, яка охоплюватиме захист від психологічного та економічного тиску, цькування, висміювання, наклепу, ізоляції, приниження гідності, створення ворожої, образливої атмосфери, нестерпних умов праці, умисного, систематичного та необґрунтованого нерівномірного розподілу навантаження і завдань між працівниками, що виконують аналогічну роботу, нерівної оплати праці за аналогічну працю або працю рівної цінності.

Працівники, які зазнали дискримінації або упередженого ставлення матимуть можливість звернутися до суду із заявою про захист прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, навівши факти на підтвердження такого ставлення.

При цьому обов'язок доказування відсутності цих фактів покладається на роботодавця.

Електронні трудові книжки

Проект закону про працю пропонує запровадити електронну форму трудових книжок, на основі яких здійснюватиметься облік трудової діяльності працівників.

Електронна трудова книжка відображатиме загальний страховий стаж особи, у тому числі набутий нею за період до 01 січня 2004 року. Це вже не перша спроба законодавця відмінити паперові трудові книжки, що цілком відповідає вимогам часу.

Відпочинок та відпустки

Проект закону про працю зберігає кількість днів щорічної оплачуваної відпустки 24 календарних дні на рік. При цьому тривалість відпуски за власний рахунок збільшується з 15 до 30 календарних днів на рік.

Разом з цим, пропонується встановити щотижневий безперервний відпочинок тривалістю не менше 24 годин протягом кожного семиденного періоду.

Нагадаємо, що за чинним законодавством тривалість щотижневого безперервного відпочинку становить не менше 42 годин. Тож обов'язковим може стати лише один вихідний день замість двох.

Більш того, оплата за роботу у вихідні та святкові дні передбачена у розмірі 120% ставки, в той час як чинний Кодекс передбачає таку оплату в подвійному розмірі.

Що в підсумку?

Законопроект частково відтворює чинний Кодекс законів про працю України.

Наприклад, залишаються базові соціальні гарантії, такі як заборона звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, збереження робочого місця за мобілізованими працівниками. В той же час, передбачається цілий ряд нововведень.

Крім вищезазначених змін, законопроект фактично нівелює роль профспілок у захисті трудових прав, впроваджує процедуру медіації у трудових відносинах, змінює строки звернення до суду тощо.

Законопроект потребує значного доопрацювання та навряд чи буде прийнятий в існуючому вигляді через свою неоднозначність, а тому чекати на прийняття нового Закону доведеться ще довго.