В Україні діють два наглядачі за чесною торгівлею: Антимонопольний комітет (АМКУ) та Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства (МЕРТ) у тандемі з Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ).

Об'єкти досліджень цих "ринкових контролерів" з різними завданнями та функціями можуть перетинатися або навіть збігатися, тож видається доцільним і справедливим врахування регуляторами позицій одне одного.

Наприклад, аби АМКУ в рамках антимонопольних розслідувань використовував як встановлені певні обставини справи, що вже досліджувало МЕРТ, і навпаки.

Аналіз практики свідчить, що принаймні АМКУ, розглядаючи справи про конкурентні порушення, використовує результати торгових розслідувань МКМТ.

Наприклад, у справі щодо перегляду рішення про надання дозволу на концентрацію групі "Інтерфом" на ринку еластичного пінополіуретану (ППУ) АМКУ використав факт значного зростання імпорту виробів з ППУ, встановлений у рамках спеціального розслідування, для аналізу конкуренції на ринку ППУ.

Іншим прикладом використання комітетом результатів антидемпінгового розслідування є справа проти групи Ostchem на ринку азотних добрив.

Визначаючи бар'єри для вступу на ринок, АМКУ кваліфікував заходи щодо імпорту в Україну аміачної селітри та карбаміду з Росії як адміністративні бар'єри вступу на ринок первинної̈ реалізації азотних мінеральних добрив.

Враховуючи предмет конкретної справи АМКУ та об'єкт дослідження торгових розслідувань (тенденції імпорту, цін та економічних факторів національного товаровиробника), певна координація позицій АМКУ та МЕРТ є доцільною.

Як бачимо, АМКУ опирається на факти, встановлені в рамках торгових розслідувань. А як щодо МЕРТ? Цікавим буде розвиток ситуації, що складається з новими торговими розслідуваннями щодо імпорту добрив в Україну.

Справа Ostchem

Наприкінці понад чотирирічного розслідування АМКУ про зловживання монопольним становищем групою Ostchem на ринку реалізації азотних добрив виникла певна колізія. 28 серпня 2019 року почалися два спеціальні розслідування щодо імпорту в Україну добрив, незалежно від країни походження та експорту.

Розслідування почалося головно за заявою трьох виробників Ostchem — ПАТ "Азот", ПрАТ "Рівнеазот" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот".

Заявники стверджують, що протягом 2016 року — першого кварталу 2019 року імпорт азотних добрив в Україну здійснювався у таких обсягах і на таких умовах, що міг суттєво перешкоджати національному товаровиробнику.

АМКУ встановив, що протягом періоду, який частково припадає на період розслідування, відбулася неправомірна зупинка виробництва заводами Ostchem та невжиття заходів для його відновлення протягом чотирьох місяців.

Комітет кваліфікував це як зловживання монопольним становищем у вигляді обмеження виробництва, що призвело до штучного збільшення імпорту на 41%.

Крім того, АМКУ встановив, що такі дії групи Ostchem мають ознаки заздалегідь спланованих і призвели до недопоставки азотних добрив покупцям, які на той час переказали попередню плату за добрива групі Ostchem.

Це відбулося протягом сезону весняно-польових робіт, отже, могло завдати шкоди принаймні 170 іншим суб'єктам господарювання — покупцям. Такі висновки АМКУ ставлять під сумнів як раптовість зростання імпорту добрив, так і заподіяння або загрозу заподіяння значної шкоди групі Ostchem протягом 2016-2017 років.

Тобто в умовах дефіциту добрив вітчизняного виробництва, створених національним виробником, зростання імпорту було очікуваним та неминучим, а також рятівним для вітчизняних аграріїв.

Інтереси аграрної галузі

Метою торговельного захисту є відстоювання інтересів національного виробника, однак в контексті національних інтересів. Тобто розслідування щодо імпорту добрив повинні враховувати й інтереси суміжних галузей, оскільки питома вага вартості добрив у вартості аграрної продукції становить 12-30%.

Рішення МКМТ матимуть вплив на ринок рослинництва прогнозованим розміром 22-56 млрд грн, тобто можуть навіть перевищити загальний обсяг очікуваної Україною допомоги МВФ у 2019 році.

Аграрії почали ширше використовувати імпортовані азотні добрива у виробництві сільгосппродукції, оскільки, як дослідив АМКУ, група Ostchem встановлювала необґрунтовано завищені ціни, зупиняючи аграрне виробництво.

Тому цікаво, чи будуть і яким чином враховані інтереси аграрної галузі у вказаних розслідуваннях. Недавно АМКУ почав нове дослідження ринку реалізації добрив за 2017-2018 роки, тому антимонопольна історія може отримати продовження.

Багатьом фахівцям нові торгові розслідування цікаві з огляду на підходи МЕРТ до використання рішень АМКУ. Оскільки розслідування перебувають на початковому етапі, то робити якісь прогнози передчасно. Група Ostchem оголосила про плани оскаржити рішення АМКУ, що також може породити багато нових питань.

Підсумовуючи, нові розслідування є подвійним викликом для МЕРТ у пошуку балансу. По-перше, чи наслідувати підходи АМКУ, який вбачає збільшення імпорту наслідком дій самої Групи Ostchem.

По-друге, яким чином враховувати інтереси аграрної галузі, оскільки після початку розслідувань до сфер відповідальності МЕРТ додалося сільське господарство.

Тобто для МЕРТ ситуація несподівано змінилася – тепер питання не у виборі між захистом національного виробника добрив чи вільним імпортом, а між протилежними інтересами виробників добрив та значно ширшої аграрної галузі України.

Співавтор — Маріанна Бек, юрист "Астерс"