Серед великої кількості законодавчих ініціатив є одна, яка має бути розглянута найближчим часом новобранцями-депутатами, і яка не набрала широкого обговорення.

Це проект закону про створення та діяльність Бюро фінансових розслідувань (далі – БФР). Ми для себе виділили декілька моментів, до яких хотіли б привернути увагу суспільства та тих, хто прийматиме цей закон.

Перше, це порядок призначення керівника. Він призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів України.

При чому для забезпечення прозорості та неупередженості при відборі кандидатів на посаду керівника БФР міністр може оголошувати консультативний конкурс.

Отже, конкурс може бути, а може і не бути. З іншого боку, без проведення такого конкурсу чи можна вважати таке подання непрозорим та упередженим?

Вважаємо доречним передбачити безальтернативне проведення конкурсу.

Друге, це повноваження органу. Їх аналіз свідчить про те, що БФР далеко від податкової міліції не відійшло, бо має схожий набір функціоналу із репресивно-слідчим нахилом і лише трошки аналітичної роботи.

Таким чином, ми отримуємо монстра, який, з одного боку, може займатися виявленням та фіксацією фінансових злочинів, хоча, з іншого боку, запобіжники зловживань такими широкими повноваженнями залишаються старими, тобто неефективними.

Переконані, що така служба має бути переважно цивільним органом, як це відзначено у пояснювальній записці проекту закону, з основним нахилом на аналітику та створення умов для запобігання скоєння фінансових злочинів.

Третє, це щорічний аудит діяльності органу. Головний принцип такого аудиту – незалежність.

Цей аудит БФР мають провести представники від президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів, які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію.

Тому можна прямо сказати, що за декларацією незалежності аудиту, стоїть конкретний контроль та потенційний конфлікт інтересів.

Пропонуємо проводити реальний незалежний аудит з числа міжнародних організацій, які здійснюють подібний контроль, на основі конкурсного відбору.

Четверте, це громадський контроль за діяльністю органу. При БФР пропонується створити громадську раду, що буде постійно діючим колегіальним органом для здійснення громадського контролю.

Діяльність такого органу, як громадська рада, регулюється постановою Кабінету міністрів "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", де громрада визначається як тимчасовий консультативно-дорадчий орган.

При чому відповідно до законопроекту, громадська рада має повністю оновлюватись кожні два роки, тобто жодний член ради не може приймати участь у діяльності дорадчого органу більше дворічного терміну, що протирічить вищенаведеній постанові уряду і має бути усунене до остаточного прийняття законопроекту депутатами.

Поза увагою залишаються більш масштабні питання реформування фіскальної міліції:

1. Кількісний склад БФР. Впевненні, що кількість працівників БФР має істотно зменшитися за рахунок проведення аналітично-направленої роботи, а не безпідставного розшуку, опитування, допиту громадян або безглуздого встановлення місцезнаходження бізнесу.

2. Нова система мотивації працівників БФР. За рахунок створення конкурентних чинників побудувати сучасну та гідну мотивацію для нового штату БФР, що має бути виражена не тільки у грошовому вигляді, а й в забезпеченні соціального захисту нових кадрів.

3. Якісний склад БФР. Окрім підвищення якісного складу БФР, проведення переатестації співробітників, необхідно приділити окрему увагу підготовці та перепідготовці майбутніх працівників БФР з метою запобігання та поновлення старих методів роботи та тиску на бізнес.

4. Підвищення значимості обміну міжнародним досвідом функціонування аналогічних інституцій.

5. Посилення масово-роз’яснювальної роботи серед населення та бізнесу.

Адже минулий досвід роботи податкової міліції говорить про закритість, віддаленість працівників від публічної діяльності з висвітлення своїх задач та планів роботи.

Без урахування наведених зауважень та пропозицій при реформуванні податкової міліції та створенні нової структури усі потуги будуть марними та малоефективними.

Адже прослідковується не бажання створити щось якісне нове з урахуванням минулого досвіду та напрацювань, а побудувати та очолити нову структуру, відштовхнувши попередників та сконцентрувати владу податкової міліції в руках нових очільників.

Співавтор –  Дмитро Сушко, член ради Аудиторської палати України, сертифікований аудитор, керуючий партнер міжнародної аудиторської компанії MGI PSP Audit