Влада декларує новий виклик - створити "державу в смартфоні".

Прорив можливий тільки в тому випадку, якщо глобальна "оцифровка" охопить усі сфери життєдіяльності суспільства.

Помилково прирівнювати цифрову економіку до електронного уряду. Цифрова держава неможлива без цифрової економіки.

Кілька цифр для роздумів: Україна на 47-му місці в загальносвітовому заліку недавнього рейтингу Глобального індексу інновацій ООН.

Однак за результатами цього ж дослідження, серед країн з доходом нижче середнього Україна посіла друге місце. Ми - одні з лідерів своєї групи щодо впровадження інновацій.

Непогано. Але як домогтися радикальних змін, яких вимагає суспільство?

На мій погляд, для цього потрібно вирішити як мінімум сім завдань.

Крок 1. Розширення доступу до високошвидкісного інтернету.

Приблизно 60-70% українських сіл, а це близько 10 млн жителів України, не мають доступу до широкосмугових інтернет-каналів.

Ні до мобільних, ні до стаціонарних. Телеком не розглядає розвиток мережі в селах через низьку платоспроможність населення. Нерентабельно.

Що ж, значить треба забезпечувати пільгові умови діяльності в сільських районах телекомунікаційним компаніям. Видавати доступні кредити. Мотивувати особливим режимом оподаткування. А в деяких випадках забезпечувати пряме державне субсидіювання.

Крок 2. Створення системи правового регулювання цифрової економіки.

Наше законодавство залишилося в ХХ столітті й абсолютно не відповідає сучасним реаліям. Успішні кейси поруч.

Рейтинг країн з найпривабливішою цифровою економікою очолює Естонія. Вона цього досягла завдяки ефективному профільному законодавству, необмеженому доступу до інтернету і першому в світі електронному уряду.

З моменту отримання незалежності країна почала активно інвестувати в цифрову інфраструктуру.

Держпрограма електронного уряду перевела в онлайн-формат голосування на виборах усіх рівнів, програми охорони здоров'я і банкінг.

Отримання держпослуг і ведення бізнесу максимально спрощено як для громадян, так і для іноземців.

Останнє стало можливим завдяки введенню інституту цифрового резидентства для осіб, які не є її громадянами і не проживають на території країни.

Водночас сліпе копіювання нам не підійде: масштаби Естонії та України непорівнювані.

Населення прибалтійської республіки ледь перевищує 1,3 млн осіб. А за площею Україна перевершує Естонію в 13 разів.

Так що необхідно придивитися і до інших країн-лідерів. Серед них, зокрема, Канада, Фінляндія, Південна Корея та Ізраїль.

У кожної з цих країн абсолютно різний досвід побудови цифрової економіки. Кожна виробила свої ефективні моделі, які можуть стати в нагоді і нам.

Крок 3. Якнайшвидше запровадження єдиної системи цифрової ідентифікації громадян.

Кожному жителю країни повинен бути привласнений унікальний електронний ID. Це необхідно для спрощення та підвищення надійності електронних транзакцій, підвищення довіри користувачів до взаємодії в цифровому полі.

Зараз проводяться консультації на рівні профільних міністерств і відомств.

Цифрова ідентифікація - ключова складова "держави в смартфоні", і вона в цілому необхідна для трансформації економіки.

Упровадження єдиної системи цифрової ідентифікації забезпечить повноцінну роботу безлічі нових електронних послуг.

Крок 4. Розробка державної стратегії протидії загрозам в кіберпросторі. Діджиталізація державного управління та економічної діяльності тягне за собою посилення специфічних ризиків.

Зокрема, це загрози злому баз даних, інформаційних атак і втручання в роботу різних типів технічних систем.

Неможливо відгородитися від нових викликів, але слід докласти максимум зусиль, щоб завчасно до них підготуватися.

Крок 5. Цифровізація шкільної освіти. Школа повинна давати запас знань і навичок відповідно до викликів часу.

Відмова від паперових підручників і зошитів дозволить знайти на це гроші. Нові технології - інтерактивні, мультимедійні, віртуальної реальності роблять навчання цікавим. У таку школу діти захочуть йти самі.

Упровадження мультимедійних технологій, зокрема, дозволяє усунути хронічну проблему недостатнього оснащення матеріально-технічної бази навчальних закладів.

Навряд чи вийде оснастити всім необхідним для проведення дослідів і експериментів фізичні та хімічні кабінети, лабораторії в кожній школі країни.

Але в інтернеті вже так багато мультимедійного контенту, що будь-який експеримент дитина зможе побачити своїми очима. Й навіть взяти участь в ньому з використанням технологій віртуальної реальності.

Крок 6. Переорієнтація вищої і середньої спеціальної освіти на підготовку висококваліфікованих кадрів для нової цифрової економіки.

Рішуче скорочення бюджетних місць по незатребуваним спеціальностям.

Знання десятків тисяч майбутніх менеджерів, економістів і маркетологів безнадійно застарівають ще до того, як їм видають диплом.

Скорочення їхньої підготовки за бюджетний кошт навряд чи зашкодить економіці. А вивільнені гроші можна спрямувати на фінансування навчальних програм за затребуваними і перспективними спеціальностями.

Крок 7. Широкомасштабне впровадження телемедичних технологій. Сучасні засоби зв'язку укупі з технологіями доповненої реальності дозволяють проводити не тільки онлайн-консультації, а й хірургічні операції через інтернет.

Цифрова медицина - це шанс для мільйонів жителів віддалених містечок і сіл. Не виїжджаючи за їхні межі, вони отримають можливість отримувати якісну допомогу в провідних медичних центрах України та інших країн.