Останнім часом діяльність митниці як державного інституту стала однією з головних тем обговорення та одним з основних пунктів програм політичних сил.

Про необхідність створення механізму реалізації начебто різних за формою, але пов'язаних за суттю та цілями функцій — захист економічної та митної безпеки, протидія контрабанді та порушення митного законодавства — говорять давно.

Так само, як і про створення сприятливих умов для бізнесу, спільний митний простір з ЄС, розвиток міжнародної торгівлі через реформування митниці.

Щоправда, лише одиниці здатні пояснити, яким чином це можна реалізувати.

Нарешті створена Державна митна служба. А що потрібно зробити, аби вона була інституційно сильною та функціонально незалежною, захищала економічні інтереси країни, сприяла міжнародній торгівлі, а не лише наповнювала бюджет?

У результаті штучного об'єднання у 2013 році податкової та митної служб в Міністерство доходів і зборів, яке пізніше змінило вивіску на Державну фіскальну службу, відбулося структурне, організаційне та функціональне "поглинання" митної складової, що спричинило низку негативних результатів у митній справі.

Це і "гіпертрофія" фіскальної функції митних органів, і зниження рівня організаційного та кадрового забезпечення процедур митного контролю та митного оформлення, і відсутність належного рівня аналітичної роботи та пост-контролю, і недостатній обмін інформацією та низький рівень міжнародного співробітництва.

Як наслідок, значно знизилася ефективність системної та комплексної протидії митним правопорушенням та проявам контрабанди. У стані стагнації — функції митних органів щодо захисту прав інтелектуальної власності, контролю застосування заходів нетарифного регулювання, організації та контролю здійснення транзитних перевезень, експортного контролю, класифікаційної роботи.

У 2013-2018 роках зупинився розвиток інфраструктури. Матеріально-технічне забезпечення діяльності митних органів з урахуванням специфіки виконання функцій в пунктах пропуску на державному кордоні було вкрай незадовільним.

Через це не вживалися дієві заходи щодо організації спільного з митними органами суміжних держав контролю на кордоні України, вдосконалення взаємодії між відповідними органами, введення в дію модулів "фільтр пункту пропуску".

Керівництво ДФС нехтувало системою і механізмом постійного моніторингу та аналізу стану здійснення процедур митного контролю й митного оформлення, а також механізмом адекватного реагування на ускладнення в діяльності митниць, оперативного реагування на неправомірні дії посадових осіб митниць.

У посадових осіб митних органів часто формувалося відчуття безкарності, а через кадрову нестабільність — і відчуття тимчасовості перебування на посаді.

Звісно ж, у ДФС не були зацікавлені в подальшій автоматизації та інформатизації процесів митного контролю та митного оформлення, розробці програмно-інформаційних комплексів. Навіть супроводження окремих інформаційних баз даних, у тому числі на міжнародному рівні, було недостатньо ефективним.

Такий стан справ потребує ухвалення низки рішень для відновлення чіткої, повноцінної, функціональної та ефективної управлінської вертикалі, належного кадрового, технічного та інформаційного забезпечення, аналітичної роботи.

Кабмін, Мінфін та ДМС повинні вжити такі заходи.

1. Повноцінний запуск роботи ДМС з правами та повноваженнями в тому числі у кадровій сфері. Кадрове забезпечення ДМС не буде ефективним у разі реалізації заходів з кадрового забезпечення підрозділами та особами ДФС. ДМС повинна створюватися як нова юридична особа в результаті припинення діяльності ДФС.

2. Створення в організаційній структурі ДМС повноцінних підрозділів, що забезпечують організацію та контроль здійснення митної справи.

Зокрема — за напрямами митного постаудит-контролю, митної статистики та проведення аналітичної роботи, класифікації товарів, визначення країни походження товарів, застосування заходів нетарифного регулювання.

Також — підрозділів з розвитку інформаційних технологій, захисту прав інтелектуальної власності, контролю за міжнародними передаваннями товарів військового та подвійного призначення, організації та контролю за здійсненням транзитних перевезень, міжнародного митного співробітництва.

Крім того — підрозділів з кадрового забезпечення, розвитку митної інфраструктури із збільшенням кількості особового складу, проведення організаційних змін на митницях. Це забезпечить побудову управлінської вертикалі за функціональними напрямами на рівні центрального апарату і територіальних органів.

3. Відновлення діяльності моніторингового центру з питань здійснення митної справи. Відновлення роботи моніторингових центрів на територіальному рівні.

4. Побудова чіткої системи підпорядкування з організації та контролю реалізації митної справи, ухвалення рішень на рівні центрального апарату.

5. Обґрунтоване збільшення особового складу підрозділів митного оформлення митниць, особливо в пунктах пропуску на державному кордоні.

6. Проведення прозорих конкурсів з призначення керівників профільних підрозділів центрального апарату ДМС та митниць з метою припинення негативної практики необґрунтовано тривалого тимчасового виконання обов'язків.

7. Ефективна організація та координація взаємодії митних органів та інших правоохоронних органів з метою протидії митним правопорушенням та проявам суспільно небезпечної контрабанди винятково в межах чинного законодавства.

8. Широке залучення громадських рад, профільних бізнесових асоціацій та інших профільних інститутів громадянського суспільства до процесу протидії митним правопорушенням та мінімізації незаконних схем ввезення товарів шляхом підписання меморандумів, проведення спільних робочих та селекторних нарад.

9. Зміна дислокації ДМС на будівлю на вулиці Дегтярівській, 11 у Києві.

Що може і повинна зробити нова Верховна Рада?

По-перше — ухвалити інституційний закон, що визначає функції та повноваження центрального органу виконавчої влади, відповідального за реалізацію митної справи, та встановлює порядок проходження служби в такому органі.

Потрібно внести зміни і до Митного кодексу — трансформувати його у процесуальний кодекс, що визначає порядок проведення митних процедур.

По-друге — схвалити в цілому законопроекти, ухвалені в першому читанні. Зокрема — про спільний режим транзиту: №9532 (для старту тестування нового різновиду транзиту і приєднання до конвенції NCTS) та №7473 (для запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора).