Напередодні Конституційний суд України визнав ряд положень закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" неконстититуційними.

Рішення суду стосується положень статей 1, 4 і 5, які визначають статус НКРЕКП як повністю незалежного органу, а також статті 8, яка визначає процедуру призначення та звільнення з посад членів НКРЕКП.

Що визнав Конституційний суд

1) НКРЕКП за своїм функціями, сферою діяльності та повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується уряду і не належить до системи органів виконавчої влади.

2) Верховна Рада вийшла за межі власних повноважень, передавши повноваження щодо призначення членів НКРЕКП президенту України, адже такі повноваження президента прямо не передбачені в Конституції.

3) Повноваження Верховної Ради щодо призначення членів конкурсної комісії, яка здійснює попередній відбір кандидатур-членів НКРЕКП, також суперечать Конституції.

Чого немає у рішенні Конституційного суду

Рішення суду не ставить під сумнів відповідність Конституції інших статей закону, що визначають повноваження, правовий статус членів та порядок організації роботи НКРЕКП.

На що вплине рішення Конституційного суду

По-перше, після цього рішення суду положення закону, що визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.

Тобто рішення Конституційного суду не впливає ані на правовий статус поточного складу НКРЕКП, ані на рішення НКРЕКП, що були прийняті до 13 червня 2019 року та будуть прийняті до 31 грудня 2019 року.

По-друге, навіть з 1 січня 2020 року НКРЕКП не буде позбавлена можливості виконувати свої повноваження, адже положення закону, що визначають повноваження, правовий статус членів та порядок організації роботи регулятора, не втрачають своєї чинності.

Відзначу, що правова невизначеність статусу НКРЕКП та відсутність чітких правил її взаємодії з органами виконавчої влади може дестабілізувати впровадження нового ринку електроенергії.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що Конституційний суд фактично визнав, що відповідно до чинної редакції Конституції України, НКРЕКП не може бути повністю самостійним та незалежним органом, а повинен належати до системи органів виконавчої влади та підпорядковуватися Кабінету міністрів.

Окрім того, рішення суду унеможливлює конкурсний відбір та призначення нових членів НКРЕКП після 1 січня 2020 року.

Чого варто очікувати

Конституційний суд не дарма відтермінував момент, з якого втрачають законну силу положення закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" до 31 грудня 2019 року.

За цей час Верховна Рада повинна привести правовий статус НКРЕКП у відповідність до положень Конституції України.

Для цього парламент може обрати один з двох шляхів.

Перший - включити НКРЕКП до системи органів виконавчої влади та визначити у законі її правовий статус, правила взаємодії з урядом та іншими органами виконавчої влади.

Другий - внести зміни до Конституції України з метою визначення у ній правового статусу НКРЕКП як окремого єдиного органу державної влади на зразок Вищої ради правосуддя, Національного банку України або Рахункової палати.

До моменту вирішення цього питання, тобто як мінімум до  1 січня 2020 року доцільним буде і відтермінування запуску ринку електричної енергії, успіх якого напряму залежить від ефективної взаємодії НКРЕКП та Кабінету міністрів.