Однією із головних умов ефективного функціонування нового ринку електроенергії є ліквідація перехресного цінового субсидіювання між різними категоріями споживачів.

Отже, законодавчо передбачено, що регулятор мав спочатку ліквідувати крос-субсидії, а тільки потім реалізувати повномасштабну модель ринку. Але так не сталося – явище перехресного субсидіювання в обсязі приблизно 50 млрд грн інтегрується в нову модель.

Це було типовим для пострадянських країн явищем, суть якого в тому, що частина тарифу на електроенергію для населення перекладається на підприємства промисловості.

Сума дотацій тарифу для населення включається в оптову ринкову ціну. У підсумку ціна електроенергії для підприємств перевищує її вартість для населення.

Словосполучення "ліквідація перехресного субсидіювання" означає на сьогодні підвищення цін для населення щонайменше в 1,5-2, а може й більше разів.

Але чи є для цього достатньо умов по сукупності всіх факторів, включаючи платоспроможність? 

Однак проблему потрібно вирішувати. Перше липня ще ніхто не відмінив і так може статися, що підготовлений проект закону про подовження терміну впровадження нового ринку електроенергії швидше за все так і залишиться проектом.

Головне питання - як це зробити найбільш безболісно, хто стане донором, які можуть бути наслідки та як довго?

Отже, на кого покласти спеціальні обов’язки з постачання електроенергії для потреб населення?

Кабінет міністрів передбачив забезпечення потреб населення в електроенергії за рахунок товарного відпуску електроенергії державної генерації, зокрема ДП "НАЕК "Енергоатом".

Представники "Енергоатому" публічно підтвердили, що компанія згодна компенсувати частину тарифу для населення.

Схема дуже непроста, адже "Енергоатом" має укласти угоди на постачання електроенергії для населення з 25 постачальниками універсальних послуг.

Однак, існує думка, що спеціальні обов’язки по компенсації різниці тарифів для населення повинні поширюватися і на компанії, в яких є теплова генерація, ну і щоб була вже повна рівність між виробниками – сюди, мабуть, мають потрапити і ПрАТ "Укргідроенерго" і всі теплоелектроцентралі.

Чи можна так зробити? Теоретично – так, практично – ні, бо це недоцільно та затратно.

Важко уявити систему адміністрування цього процесу, коли кожен з виробників має укласти аналогічні угоди з усіма 25 постачальниками універсальних послуг. При тому, що порівняно з діючим ринком суть крос-субсидіювання не змінюється – і зрештою весь ціновий тягар буде покладений на непобутових споживачів.

Коли є перехресне субсидіювання – хороших рішень немає. Кабмін вибрав найкраще з поганих.

Головне питання полягає не в тому, яким буде механізм, а як надовго розтягнеться тимчасовий процес існування механізму крос-субсидій?

Адже як тільки запропонований механізм буде зашитий в тіло повномасштабного ринку електричної енергії, державні інституції негайно втратять до нього інтерес і тоді нова модель ринку продовжить генерувати цінові деформації.

Негативний досвід впровадження дотаційних сертифікатів вже маємо…