Рейтинги чинних політиків і партій свідчать: народ загалом не любить владу.

Рейтинг Зеленського — протест проти старих політиків.

Можна довго розмірковувати про причини такого ставлення народу до влади, але воно сформоване не лише справами політиків, а і їх бездіяльністю.

Саме через бездіяльність влади протягом останніх п'яти років були запущені корозійні явища, які негативно впливають на соціально-економічний стан країни.

У міру посилення таких явищ зменшувалися рейтинги політиків. Так буде й надалі, адже чимало процесів далекі він стандартів європейської країни.

Хороша новина для нового президента в тому, що завдяки виправленню соціально-економічних негараздів минулих періодів він зможе вирости в очах суспільства. Питання лише в тому, який варіант він обере: заробити на цих проблемах чи вирішити їх і підкріпити свій рейтинг реальними справами.

Якщо президент вибере другий варіант, то список пріоритетів може бути таким.

Зупинити будівельний хаос

Протягом останніх років у великих містах спостерігається справжній будівельний бум. Основні причини — банківська криза, внаслідок якої гроші населення почали перетікати в нерухомість, та часткова законодавча анархія на ринку забудови.

У 2018 році зведення житла у великих містах країни досягло піку. "За кількістю новозбудованих квартир на тисячу осіб Україна випередила ЄС (2,9 порівняно з 2,8)", — сказано у "Звіті про фінансову стабільність" Нацбанку.

Проте у цій "бочці меду" є ложка дьогтю. Якщо у ЄС працюють закони та будівельні норми і зводиться якісне житло, то українські міста забудовуються хаотично. Інфраструктура міст не готова до таких темпів забудови, в результаті чого вже зараз у Києві кричуща проблема з дитячими садками та школами.

Забудовники не дотримуються норм щодо кількості місць для автомобілів та знищують останні природні зони. Через надмірну корупцію забудовники рідко відповідають за недозволену поверховість споруд. Міста втрачають гармонійні панорами, руйнуються архітектурні ансамблі історичних центрів.

"Раніше в ДАБІ треба було давати хабарі, якщо у вас були якісь порушення. Сьогодні навіть якщо таких порушень нема, то просто за дозвіл на введення житла в експлуатацію потрібно заносити кошти за кожний квадратний метр", — так у розмові з автором описує ситуацію один з великих забудовників.

Тимчасом більшість українців не можуть дозволити собі купити житло.

У 2018 році в країні ввели в експлуатацію майже на 30% будинків менше, ніж за аналогічний період 2017 року. Вартість грошей украй висока для роботи іпотечних програм. Будується багато — купується мало. У такій ситуації над ринком нависла проблема "бульбашки", яка може лопнути в будь-який момент.

За словами співрозмовника, деякі забудовники перекидають робочі ресурси з одного об'єкта на інший, щоб удавати проведення робіт. Введення в експлуатацію багатьох об'єктів затримується, частина з них — на невизначений час.

Легалізувати індустрію азартних ігор

Азартні ігри під виглядом державних лотерей — типове явище останніх років. Попри заборону азартних ігор, фасади міст "прикрашають" вивіски "Грайте тут". Через законодавчий вакуум відкрилися десятки тисяч гральних закладів.

Ліцензії на лотерейну діяльність були видані ще на початку 2000-х років. Тоді їх отримали компанії УНЛ, "Патріот" та М.С.Л. Термін їх дії закінчився кілька років тому, але компанії змогли пролобіювати трактування від Мінфіну про те, що лотерейна діяльність може продовжуватися до ухвалення профільного закону.

Гральні заклади мають негативний соціальний вплив. Вони не додержуються жодних стандартів, які б стримували зростання випадків ігроманії. У таких закладах дозволено курити, там навіть роздають безкоштовний алкоголь.

Крім того, це колосальні потоки тіньових коштів. Раніше екс-міністр фінансів Олександр Данилюк стверджував, що мінімальний обсяг цього ринку становить 1 млрд дол. Усі ці кошти йдуть повз бюджет, а сфера криміналізується. Брудні тіньові кошти можуть фінансувати деструктивні для країни процеси.

Зберегти українські ліси

У 2015 році Верховна Рада ввела мораторій на вивезення лісу-кругляку. Чи вирішило це проблему незаконного вирубування лісів? У 2018 році "Дзеркало тижня" опублікувало приголомшливу доповідь про стан лісів  в Україні.

З доповіді випливає, що з України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу, і більше, ніж з країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії разом узятих.

Згідно з висновками Earthsight, під час дії мораторію на вирубування лісу в обхід національного законодавства і регламентів та сертифікацій ЄС український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт до країн ЄС зріс на 75%, перевищивши 1 млрд євро у 2017 році.

За даними експертів, майже 60% вирубок порушують законодавчі обмеження, найчастіше — під надуманим приводом санітарних рубок. Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах, виконане на замовлення Earthsight, показало, що 67-78% рубок є незаконними.

Якщо екстраполювати ці дані на національний рівень, виходить, що незаконне вирубування становить 38-44% від загального виробництва й експорту лісу. Експерти зазначили: якби країни ЄС не підтримували високий попит на українську нелегальну деревину, темпи зростання корупції та схем у галузі були б нижчими.

Тимчасом в Україні закривають кримінальні справи щодо "чорних" лісорубів через начебто технічну помилку, яку допустила Верховна Рада при ухваленні закону.

Отже, якщо влада не наведе лад у діяльності правоохоронців, які часто саботують справи про незаконні вирубки, та не почне боротися із самими незаконними вирубками, Україна втратить галузь та отримає нові екологічні проблеми.

Перемогти бурштинові "народні республіки"

Україна є одним з європейських лідерів за запасами бурштину. Це одночасно національне багатство і проблема. Ліси Полісся починають нагадувати місячну поверхню через неконтрольований видобуток дорогоцінного каміння.

Екологи давно б'ють на сполох, адже землі після такого видобутку неможливо рекультивувати. Над Поліссям повисла загроза екологічної катастрофи.

Вирішити проблему бурштинових "народних республік" президент обіцяв "за два тижні", однак вона досі не врегульована. Попри періодичні публікації у пресі, перші особи держави на цю ситуацію майже не реагують. Ринок українського "чорного" бурштину оцінюється 300-500 млн дол на рік, але бюджет не отримує нічого.

Спроби влади направити силовиків для вирішення цієї проблеми не увінчалися успіхом через надмірний опір населення та високу кримінальну складову галузі. Держава показала свою слабкість. Правоохоронні органи, які утримуються на кошти платників податків, не можуть виконати покладену на них функцію.

Дочистити банківську систему

За останні п'ять років банківський ринок покинуло понад 100 фінансових установ. 38% ВВП — такою, за розрахунками Ради НБУ, виявилася ціна банківської кризи для української економіки. Торкнулася вона абсолютно всіх, адже ця криза була одним з головних драйверів девальвації гривні та, відповідно, інфляції.

Найбільше втратили ті, хто мав у банках вклади понад 200 тис грн. Таких людей було сотні тисяч. Це і просто заможні громадяни, і ті, хто продали своє майно. Вони не зможуть повернути свої гроші, якщо держава не притягне до відповідальності банкірів, винних у виведенні з установ сотень мільярдів гривень.

За останні роки Фонд гарантування вкладів подав до правоохоронних органів понад 5 тис заяв про вчинення злочинів на понад 400 млрд грн. Проте до суду спрямовано лише 1% справ, а обвинувальні вироки ухвалені лише за 12 справами.

В Україні не буває гучних арештів банкірів, які вивели сотні мільярдів гривень українських вкладників та бізнесу. Навпаки — правоохоронці та корумповані суди іноді допомагають фігурантам кримінальних справ уникнути покарання. Сотні тисяч вкладників через це не можуть повернути свої кошти.

Окремо варто виділити проблему Приватбанку. "Порятунок" цієї установи коштував платникам податків близько 200 млрд грн. З моменту націоналізації банку минуло два роки, а суспільство досі не отримало відповіді на питання, де ці кошти, кому вони належать і хто буде відповідати за цю масштабну аферу.