У травні 2019 року відбудеться ювілейний концерт групи "Spice Girls", хоча і без Вікторії Бекхем, але все одно на втіху фанатам.

Група розпочала благодійну кампанію: випустила футболки #IwannaBeASpiceGirl, кошти від реалізації яких будуть перераховані на допомогу жінкам та для просування гендерної рівності жіночими громадськими організаціями (11,6 фунтів з кожної футболки).

Проте розслідування The Guardian, проведене на початку 2019 року, довело, що футболки було виготовлено жінками в Бангладеші, яким платили в середньому 35 пенсів за годину.

Самі жінки визнали, що їх примушували працювати по 16 годин на день, а якщо вони не виконували поставлених завдань, то на них кричали та доводили до сліз. Компанія-власник футболок вже заявила, що постачальників перевіряли, а в ході перевірки до них не виникло жодних запитань.

Враховуючи зірковий статус замовників футболок, в експертному середовищі знову піднялись питання прав людини та як перевіряти їхнє дотримання.

В Україні також існує порушення прав людини в компаніях. Нещодавно ЗМІ розказали про трагічний випадок у Львові.

У березні 2019 року на заводі Fujikura померла працівниця від запалення легенів, тому що запізно звернулась до лікарів.

Працівники у роботі з медіа говорили, що вона боялась йти на лікарняний, оскільки лікарняні на підприємстві вважаються "ухиленням від роботи". 

Можна говорити і про інші випадки, які є в Україні: заборона компаніями створення профспілок, дискримінаційна рекламу, сексизм, скандали з конфіденційністю даних та багато інших.

У цьому аспекті варто згадати міжнародні стандарти - керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних компаній.

Сьогодні Україна підтримує ці принципи, а в Мінекономрозвитку створено Національний контактний пункт для прийняття скарг від громадян, профспілок, громадських організацій, якщо міжнародні компанії в Україні порушують ці принципи ОЕСР, у тому числі і права людини.

Близько 50% всіх скарг, які приходять до національних контактних пунктів різних країн, - про порушення компаніями прав людини.

В українському НКП ще немає жодної скарги. І це не тому, що немає випадків порушень, а тому, що люди та організації або не знають, або недооцінюють цей інструмент.

На глобальному рівні найважливішим документом наразі є Керівні принципи ООН з прав людини у підприємницькій діяльності (надалі – Керівні принципи), що визначають:

- обов'язок держави гарантувати права людини;

- обов'язок компаній поважати права людини;

- організації мають надати доступ до механізмів оскарження, якщо права порушені.

На національному рівні країни мають розробити плани дій з імплементації Керівних принципів.

В Україні цей процес відбувається, але для його успішності бракує єдності основних учасників.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України доробляє Концепцію щодо соціальної відповідальності, де присутнє питання прав людини.

Міністерство юстиції України також розпочало процес з підготовки Національного плану дій.

Зазвичай у всіх країнах цей процес розпочинається з оцінки статусу прав людини в бізнесі. Тому Мінюст розробив анкету з опитуванням, яку бізнес може заповнити.

Я б рекомендувала до анкети додати проведення ще декількох фокус-груп з бізнесом для отримання більш чіткої картини щодо питання прав людини у бізнес-середовищі. Тому що не завжди бізнес розуміє, що ж таке права людини для бізнесу. Це довів і нещодавній захід від Kyiv Post, де обговорювалися ці питання.

Декілька особистих висновків.

1. Українцям на 28-ому році незалежності вже варто відходити від обговорення, чи має бізнес бути відповідальним.

У часи, коли країни приймають закони щодо підзвітності компаній, інвестори обходять стороною "токсичні" компанії, а споживачі шукають компанії, яким небайдужий сталий розвиток, обговорювати це вже трохи запізно.

Варто процитувати Євгена Шевченка, генерального директора Carlsberg в Україні: "Бізнес – це частина суспільства, і тому він має бути відповідальним перед суспільством".

2. Багато компаній ще сприймають права людини в контексті використання дитячої праці. Права людини потрібно розглядати ширше. Права людини є:

- у відносинах зі співробітниками (створення профспілок, заключення колективного договору, гарантії трудових прав),

- у відносинах з клієнтами (права споживачів),

- у відносинах з партнерами та громадами (тут і культурні права, і екологічні права тощо).

Два роки тому я проводила оцінку впливу компанії на права людини в Казахстані, і можу запевнити, що виявлення такого впливу є дуже важливим.

Тоді представник служби безпеки був першою людиною, яка зустрічала відвідувачів офісу компанії.

Але компанія не могла відповісти на ряд питань: які права та повноваження має служба безпеки, які дії вони можуть і не можуть робити щодо відвідувачів компанії – аргументуючи тим, що функції служби безпеки виконують підрядники.

І тут вже можна побачити ризики негарантування прав людини з боку підрядників компанії.

Отже, питання аудиту, оцінка і виявлення потенційних та реальних ризиків, як у випадку з футболками Spice Girls, має значення.

3. Тільки міжнародні компанії в Україні сьогодні мають політики з прав людини та бізнесу.

Деякі з них мають процедуру щодо доступу та оскарження рішень компанії – наприклад, посада омбудсмена в компанії Mars. Омбудсмену можуть подати скаргу працівники, також він/вона періодично проводить перевірки та спілкується зі стейкхолдерами, а потім дає поради топ-менеджерам.

Що ж український бізнес може зробити в контексті прав людини:

1) визначити права людини, на які впливає компанія та розробити політику з прав людини;

2) провести оцінку та виявити потенційні та реальні впливи на права людини, розробити дії щодо профілактики негативного впливу та його зменшення;

3) забезпечити доступ до механізмів оскарження в компанії – створити канали, за якими стейкхолдери компанії можуть подати скаргу та забезпечити чесний розгляд скарг та прийняття рішень;

4) інтегрувати підхід важливості прав людини по всьому ланцюжку компанії та стимулювати працівників до впровадження такого підходу;

5) працювати зі стейкхолдерами та залучати їх, особливо тих, хто постраждав від дій компанії.

Права людини важливі для бізнесу. Тому що це – про попередження ризиків. Про повагу. Про відповідальність. Про репутацію.