Гучний скандал "свинарчукгейт" змусив владу пообіцяти провести реформи в оборонно-промисловому комплексі.

На вихідних президент Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО, що передбачає аудит державного концерну "Укроборонпрому".

Поки уряд визначиться, хто, коли та на яких засадах розпочне перевірку концерну, вже сьогодні є можливість усунути існуючі проблеми. 

Команда антикорупційного проекту "Марлін" проаналізувала два десятки звітів Державної аудиторської служби про фінансовий стан оборонних заводів, у тому числі і самого "Укроборонпрому" за 2014-2018 роки.

Аналітика окреслює порушення в таких галузях, як фінансова розвідка, фінансовий облік та менеджмент активів.

Не виключено, що саме деякі з наведених проблем стали передумовою для бізнесу друзів Гладковського-молодшого, коли все звелося до перепродажу на бронетанкові заводи радянських запчастин з подвійною накруткою.      

1. Фіктивні угоди та фірми-прокладки

Ці порушення є найчисельнішими і лягли в основу не однієї сотні кримінальних справ.  Досі без відповіді залишається сплата в кінці 2016 року посадовими особами державного підприємства "Спецтехноекспорт" 198 млн грн фіктивній фірмі ТОВ "Картер груп".

Київський бронетанковий завод втратив 20,2 млн грн і може втратити ще 3,9 млн через підставні фірми.

Директор та бухгалтер "Заводу точної механіки" через фіктивні угоди привласнили близько 600 тис. грн.

Більше того, концерн втратив на рахунках неплатоспроможних банків 101,08 млн грн, 11,93 млн доларів та 1,23 млн євро.

Загальні збитки по всіх кримінальних провадженнях, яких є близько сотні у відкритих джерелах, сягають 1 млрд грн.

Вирішення. Автоматизовані інструменти для бізнес розвідки можуть перевіряти контрагентів в режимі "24/7" із використанням широкого спектру compliance risks, які не завжди можна вирахувати вручну.

2. Відсутність контролю якості продукції

Ця проблема тотожна з попередньою. Технічні характеристики товару, отриманого через фірми-прокладки, часто не відповідають вимогам замовника. 

Як приклад, під час закупівель матеріалів до бронетехніки посадовці Львівського бронетанкового заводу прийняли запчастини неналежної якості, за які перерахували 30 млн грн.

Систематична поставка (понад три рази) неякісних товарів від фірм "Промелектроніка", "Фаст груп компані" та "Портавіа" у листопаді-грудні 2017 року не стала для концерну "Укроборонпром" причиною надати фірмам статусу "некваліфікований" і комплектуючі продовжували приймати.

Вирішення. У договірних відносинах необхідно створити запобіжники, які б уберегли заводи концерну від недоброякісних постачальників шляхом конкретизації умов виплати штрафів за неякісний товар, терміну повернення у разі виявлення недоліків, гарантійного та сервісного обслуговування. 

3. Податкові борги підприємств

Затримка виплати заробітної плати, яка є захищеною статтею бюджету, провокує також і значний податковий борг по сплаті ЄСВ.

Станом на лютий 2019 року Харківське державне авіаційне виробниче підприємство має більше 97 млн грн податкового боргу, Суднобудівний завод ім. 61 комунара - майже 45 млн грн, Київський науково-дослідний інститут гідроприладів майже 3 млн грн.

Факти злочинної невиплати заробітної плати розслідують правоохоронці.

Гендиректору заводу "Маяк" слідчі вручили підозру, адже він з грудня 2017 по вересень 2018 року керівник заводу "Маяк" не виплачував заробітну плату 380 працівникам підприємства, в результаті чого виникла заборгованість на суму 11,2 млн грн.

Вирішення. Підприємства концерну володіють значними необоротними активами, у випадку прозорого продажу яких виручені кошти можна спрямувати на виплату заробітної плати та погашення податкового боргу.

Оптимізація штату відповідно до стратегічних цілей підприємства теж важлива.

4. "Токсичні" орендарі

До сфери управління концерну "Укроборонпром" на сьогодні входить більше сотні підприємств. Останні володіють величезними ресурсами.

Загалом  на балансі учасників концерну перебуває понад 10 тисяч будівель залишковою вартістю 8,2 млрд грн, 6 тисяч інженерних споруд - на 24 млрд грн, 45 незавершених будівництв -  на 54 млн грн. 

Логічною є здача майна в оренду для отримання прибутку. Але через те, що орендарями є неблагонадійні фірми,часто виходить навпаки.

Зокрема, недобросовісний орендар з однойменною назвою ледь не довів ДП "Укроборонресурси" до банкрутства. 

Так, між "Укроборонресурси" та ТОВ "ОП "Укроборонресурси" було укладено договір оренди приміщення у місті Києві на земельній ділянці розміром 4,1617 га ще від 2008 року, відповідно якого ТОВ "ОП "Укроборонресурси" щомісячно відшкодовує ДП "Укроборонресурси" земельний податок та комунальні послуги.

Однак через брак контролю орендар недоотримав 4,2 млн грн.

Теж стосується і вже славнозвісного ДП "Маяк". Через брак контролю завод недоотримав 4,2 млн грн. 

При цьому завод орендував у приватної фірми ТОВ "Маяк-Вестдорм" офіси, що призвело до витрат на суму 7 млн грн, хоча саме ТОВ "Маяк-Вестдорм" володіє приміщеннями площею 17,5, м², над якими втратив контроль завод "Маяк".

Також завод "Маяк" зазнав втрат чи недоотримав дивіденди від підприємств, у які здійснив інвестиції.

У 2000 році завод "Маяк" вніс до статутного капіталу ЗАТ "Інвікта-Маяк" частину власного корпусу площею понад 7 тис. м².

У 2017 році ЗАТ "Інвікта-Маяк" проходила ліквідаційну інфраструктуру, а завод "Маяк" фактично втратив нерухомість.

Інше приміщення заводу "Маяк" площею понад 1 тис м² було внесено до статутного фонду ТОВ "Маяк-Інтер`єр".

Однак за три роки державний завод отримав дивідендів від такої інвестиції на суму 7,8 тис. грн.

Вирішення. Аукціон оренди майна на Prozorro.Sale, який передбачає відкриті торги та конкуренцію, може збільшити вартість прибутку в рази.

І знову ж таки, диявол криється в договорі - варто передбачати конкретні умови пролонганції та розірвання договору при порушенні домовленостей при експлуатації майна. 

5. Безконтрольні спецекспортери

Спецекспортери теж безпричинно позбавляють державні заводи їхніх обігових коштів.

Концерн не розробив розпорядчий документ, який би встановлював обмеження комісійної плати спецекспортерам і це дає змогу таким монополістам, як ДП "Укрінмаш", прописати в договорі оплату на власний розсуд.

Це призвело до витрат ДП "Миколаївський бронетанковий завод" на суму 609,6 тис. грн та ДП "НВК "Фотоприлад" на суму 380,33 тис. доларів.

Через брак контролю спецекспортери безоплатно користуються виручкою на своїх рахунках. Через що протягом тривалого часу (від місяця до року) державні заводи не мають змоги спрямувати їх на свої потреби.

Наприклад, "Укрспецекспорт" не перерахувало вчасно 2 млн доларів на Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (ЛДАРЗ).

А зарезервовані з грудня 2012 року 945,6 тис. доларів на ЛДАРЗ перебували рахунку "Укрспецекспорту" протягом 4,5 років.

Теж і з 268,9 тис. доларів Шепетівського ремонтного заводу та 1,7 млн грн ДП "Оризон-Навігації" тощо.

При цьому директори заводів, які чекають на гроші, прямо вказують, що жодного впливу на спецекспортерів не мають.

Вирішення. Визначення методики комісійної плати спецекспортерам та строки повернення виручки за виконані контракти сприятиме більш прозорому та справедливому використанні коштів, дозволить вчасно спрямовувати їх на потреби підприємств-виробників. 

Оголошений президентом Петром Порошенком аудит може розтягнутися на роки. Власне тендер на попередній незалежний аудит триває з 2017 року.

Але "режим очікування" в оборонно-промисловому комплексі небезпечний новими втратами.

На руках у чиновників висновки державних аудиторів, які містять інформацію про багатомільйонні порушення.

Тож уряду є над чим попрацювати, поки тривають пошуки міжнародного аудитора.