Восени 2018 року ми викрили корупційні схеми у власній альма-матер — Київському політехнічному інституті.

Ми виявили, що лише за останні три роки один з проректорів КПІ без тендерів віддав близько 37 млн грн безпосередньо пов’язаним із ним фірмам.

Ми надали журналістам докази того, що ректор КПІ Михайло Згуровський не задекларував продаж нерухомості у США вартістю у півтора мільйони доларів.

Він також "забув" вказати у декларації фірму у Чорногорії, яка успішно будує люкс-апартаменти поблизу Адріатики.

На фоні жалюгідних умов проживання у гуртожитках КПІ такі приховані статки та корупційні схеми виглядають просто знущанням.

Та схоже, це не одноразова акція із розпилювання державного бюджету, а регулярний бізнес керівництва КПІ, яким вони займаються дуже давно.

Ми вперше публікуємо докази того, як фірми близькі до ректора Згуровського отримали монополію на будівництво та ремонти в КПІ, коли ніхто ще навіть не мріяв про систему ProZorro.

На дворі далекі 2008–2011 роки. Більшість договорів на ремонти та будівництво у КПІ в цей час отримують два підприємства: ДП "Спецбудінвест" та ДП "Сучасні Меблеві Технології "СМТ’".

Це два дочірніх підприємства, які заснувала фірма ТОВ "Інтертех". Відповідно до "Вісника державних закупівель", лише за три роки ці фірми отримали з бюджету КПІ близько 37 млн грн.

ДП "Спецбудінвест" з’їв 26,7млн грн. "Спецбудінвест" отримав два найбільших за останні 15 років підряди на будівництво: добудова до навчального корпусу (7,2 млн грн) та міні-спортивний комплекс (9,6 млн грн). ДП "Сучасні Меблеві Технології "СМТ’’ отримав 10,2 млн грн. 

До того ж, перша фірма майже усі підряди отримала лише у КПІ, а друга — отримала кошти виключно від університету.

І як тільки у 2011 році підряди від КПІ закінчились, ці дочірні підприємства були ліквідовані.

За свою історію підприємства зазнавали значних змін: змінювали адреси, кінцевих бенефіціарів та керівників.

Зокрема, ТОВ "Інтертех" з 2002 до 2013 року було зареєстроване на вулиці Металістів, 7а (зараз Металістів, 5а).

За цією адресою знаходиться 31-й навчальний корпус КПІ, у якому сьогодні працює департамент навчально-виховної роботи.

Улітку 2013 року ТОВ "Інтертех" змінило юридичну адресу на вулицю Дашавська, 25. Це також територія КПІ, на якій компанія "Столиця Груп" побудувала житловий комплекс "Дубовий Гай".

Будували його за інвестиційним договором із КПІ. Ту ж Дашавську 25 (оф.89) свого часу вказував і "Спецбудінвест" на власному сайті, хоча юридично підприємство було зареєстровано на іншу адресу.

Тобто компанії, які робили левову частку ремонтів у КПІ, були зареєстровані на території самого КПІ. Підозріло? Тримайтеся, далі буде.

Офіс 89 на Дашавській 25 також є українською адресою американської компанії System Analysis and Decisions.

У США ця компанія була зареєстрована на будинок, який належить Тетяні Померанцевій — теперішній дружині ректора КПІ.

Реєстр юридичних осіб штату Каліфорнія вказує, що керівниками цієї компанії були саме Михайло Згуровський з дружиною. Вони ж скоріше за все були і засновниками.

У січні 2016 року вони ліквідували компанію, це сталося як раз перед, тим як вона мала з'явитися у електронній декларації ректора.

Також ми з’ясували, що факсовий номер компанії System Analysis and Decisions співпадає з робочим номером ДП "Спецбудінвест", який вказано на старому сайті компанії.

До речі, і син ректора, Олександр Згуровський, також мав фірму за адресою Дашавська 25 — ТОВ "Сучасний Менеджмент Технології "СМТ", назва якої відрізняється лише одним словом від ДП "Сучасні Меблеві Технології "СМТ".

Фірма сина займалась торгівлею мебелями, освітлюючими приладами та іншими товарами для дому, але поки що ніяких прямих зв’язків між компанією сина ректора та КПІ ми не знайшли.

І тепер до особистостей. ТОВ Інтертех", який існує з 1997 року, має довгий список бенефіціарів та керівників, але найбільш цікаві всього декілька осіб, які безпосередньо пов'язані з ректором.

Один із перших співзасновників фірми, який пізніше вибув зі складу, — Роман Воронка. Згуровський ще будучи проректором запросив Воронку читати лекції до КПІ.

Роман Остапович згадує Згуровського як близьку людину і у своїх спогадах пише: "Серед численних гостей з України, які зупинялися у нашому гостинному домі у вісімдесятих та дев’яностих роках, була одна особа, яка мала значний вплив на моє подальше життя. Професор Михайло Згуровський був ініціатором непересічних для мене подій, які сталися після його побуту... Всім, чого я досяг упродовж того року, я завдячую і з вдячністю поділяю з моїм приятелем — теперішнім ректором НТУУ-КПІ Михайлом Згуровським".

Друга важлива людина — випускник КПІ 2002 року – Гранат Володимир. Він довгий час був керівником усіх трьох фірм.

А з 2007 по 2011 роки він також був кінцевим бенефіціаром ТОВ "Інтертех". Саме під час його керівництва дочірні підприємства вигравали мільйонні підряди у КПІ.

Найцікавіше те, що він двоюрідний племінник Згуровського — син двоюрідного брата ректора.

І далі зв’язок фірм із родиною ректора тільки глибшає. Головним бухгалтером ТОВ "Інтертех" була Ольга Петрівна Ярошевська — сестра першої дружини ректора Людмили Петрівни Згуровської (дівоче прізвище — Ліхота).

Узагалі Ярошевська є співвласницею багатьох фірм, які пов’язані з КПІ та ректором, і ми припускаємо, що через таке посередництво ректор представляє у компаніях власні інтереси. Просто не хоче, щоб його згадували в українських реєстрах.

Тобто фірми, керівниками яких були родичі Згуровського, отримували підряди від установи, якою керував сам Згуровський.

Упродовж кількох років вони працювали виключно на території КПІ. І заключали договори на мільйони гривень ще при курсі долара по п'ять–вісім гривень.

Ось приклад того, як незмінний з 1992 року ректор вірогідно зловживав своїм службовим становищем задля збагачення. Та чи єдиний?

P.S.: Щоб досягти хоча б відсторонення Ковальова від виконання обов’язків на час розслідування, студентам довелося організувати півтисячний мітинг.

Тоді ректор заявляв, що ніколи не знав про сімейні підряди Ковальова, і тому не має до того ніякого відношення.

Згуровський відмовився ініціювати звільнення проректора Ковальова, хоча закон "Про запобігання корупції" дозволяв йому це зробити.

Проте сьогодні ми розуміємо таку нерішучість ректора. Схоже, що він сам був прикладом для своїх підлеглих. То може дійсно студенти будуть змушені шукати нового ректора самотужки?