Роттердамом по рейтингах... політичних та інвестиційних

Нова модель ринку електроенергії має запрацювати на початку липня 2019 року. Кардинальне оновлення правил роботи ринку змінить і підходи до ціноутворення на електроенергію.

Встановлення тарифів на електроенергію національним регулятором буде замінено на біржові торги та договірне ціноутворення між продавцями і споживачами.

Новий підхід до ціноутворення на електроенергію означатиме й відхід від застосування "Роттердам+".

За понад два роки застосування, серед усього іншого, ця формула перетворилась фактично на інструмент боротьби всередині країни. У тому числі й політичної.

Ми стали свідками цілої серія взаємних звинувачень представників компаній, експертів, політиків та офіційних осіб.

Але у війні не буває без жертв. Не обговорюючи деталей застосування підходу імпортного паритету для ціноутворення на електроенергію, слід розуміти, які наслідки цих публічних метань списів опонентів та прихильників "Роттердам+".

Починаючи з березня 2017 року НАБУ розслідує можливу злочинну змову у формулюванні та затвердженні порядку тарифоутворення.

Розслідування розпочалося за позовом нардепа Віктора Чумака, який навіть оголосив про плани брати участь в президентських перегонах. І

нша група депутатів зареєструвала законопроект, який передбачав зміну підходу до ціноутворення. За ним ціна мала б бути нижчою, ніж за "Роттердам+".

Проте НАБУ не лише не оприлюднило суттєвих попередніх результатів розслідування, але й засекретило частину матеріалів. Спалахнула "війна експертиз".

Три експертизи назвали формулу обґрунтованою, НАБУ посилається на певні економічні висновки, не розкриваючи джерело їх походження.

Внутрішня боротьба не може не позначитись на інвестиційній привабливості галузі. Іноземні інвестори усвідомлюють, що запровадження ринку може бути відкладеним, а тариф може змінитись окремим законом у парламенті, тому ніщо не гарантує ефективної роботи інвестицій.

Перелік учасників конкурсу з приватизації "Центренерго" - непогане цьому підтвердження. Жодної пропозиції із країн ЄС чи США, де звикли жити за прогнозованими правилами.

Безумовно, значну роль у цьому зіграло розхитування ситуації навколо так званої "справи "Роттердам+".

Інвестори розуміють, що купівля "Центренерго" - це перепустка до тарифного болота, з яким станеш заручником протистояння. Фактично ця справа зробила сферу теплової енергетики іще більш токсичною для західних інвесторів.

Інша складова боротьби – політична, що особливо актуально напередодні президентських та парламентських виборів. Тему "Роттердаму+" використовуватимуть політики з закликами про необхідність зниження тарифів.

Її вже використовували проти президента Порошенка, якого звинувачували у зацікавленості таким підходом до тарифоутворення.

Після офіційного старту президентської кампанії тема цін на енергоносії буде розкручена з новою силою. А відтак не втомляться говорити і про "Роттердам+", що вноситиме нову і нову розбалансованість у життя політикуму та суспільства в цілому.

Не можна виключати, що матиме місце відтермінування повноцінного запуску нової моделі ринку електроенергії, як це вже сталося з газовим.

Закон про ринок природного газу прийнято ще у 2015 році, а єдиного рівня цін на газ в країні, який формувався би на основі внутрішніх торгів, немає й досі.

Така ж доля може чекати і на ринок електричної енергії, якщо скасування крос-субсидування відкладатиметься.

Якщо ж рішення про запровадження ринку відтерміновуватиметься, то продовжуватиметься і внутрішня боротьба з використанням теми "Роттердам+".

І спекулюватимуть на цій темі передусім ті політики, які зажили слави популістів, обіцяючи зниження тарифів швидко і назавжди.