Місія досяжна: як Україні збільшити рівень інтернаціоналізації бізнесу

Уявімо, ви живете у 10-поверховому будинку. На нижніх 2 поверхах оселилися великі підприємства, що активно торгують поза межами свого будинку. А вище знаходиться малий та середній бізнес (МСБ), що переважно торгує між собою та лише зрідка виходить на зовнішні ринки.

Це дуже нагадує українську ситуацію, де 20% бізнесу відповідає за майже 80% експорту із країни. Чи виграє МСБ  від такого принципу Парето? Не зовсім.

Адже без доступу до міжнародних ринків підприємство втрачає додаткові можливості збуту, залучення капіталу та технологій.

Майже три роки тому, 1 січня 2016 року вступила в силу зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Ця подія значно розширила доступ українських підприємств до європейських ринків: на експорт більшості товарів були встановлені нульові митні ставки, ще частина тарифів буде скасована в найближчі десять років.

Крім того, угода передбачає гармонізацію українського законодавства відповідно до норм ЄС, яка значно скоротить нетарифні бар’єри для українського експорту у Європу.

Зокрема, виконання всіх положень угоди до 2025 року стосуватиметься сфер митних процедур, технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних норм, державних закупівель та ринку послуг.

Разом з тим, попри відкритість європейського ринку для українських товарів, малий та середній бізнес досі не зміг повною мірою скористатися його перевагами.

Риc. 1. Експорт за розміром підприємств з України у 2016 році, млн доларів

дані EasyBusiness

Чому так сталося? Тут варто почати з того, що Україна не єдина країна, яка опинилася в ситуації, коли представники національного МСБ мають обмежений доступ до зовнішніх ринків.

Досвід багатьох країн як розвинених, так і таких, що розвиваються, яскраво свідчить, що експортна діяльність здійснюється в основному підприємствами великих розмірів.

Дослідження показало, що головна причина такого нерівномірного розподілу криється в наявності численних регуляторних та нерегуляторних бар’єрів, що є більш складними для МСБ, ніж для великих підприємств.

Так, за індексом інтернаціоналізації, що оцінює сприятливість регуляторного та нерегуляторного середовища для МСБ у виході на міжнародні ринки, переважна більшість країн Європи показали середній та нижче середнього результати.

Україна ж отримала найнижчий показник – 0,45 балів (де 1 є максимальним рівнем інтернаціоналізації МСБ, а 0 – мінімальним).

До порівняння: сусідня Польша має 0,64 бали, тоді як абсолютним лідером виступає Естонія - 0,74 бали. Тож як бачимо, результати є не зовсім втішними.

Рис. 2. Рівень інтернаціоналізації МСБ України та європейських країн у 2015 р.

дані EasyBusiness

Першим кроком для покращення результатів України є отримання чіткого розуміння складових регуляторного та нерегуляторного середовища, що безпосередньо впливають на інтернаціоналізацію МСБ.

Регуляторне середовище включає легкість здійснення дозвільних процедур, захист права власності, швидкість проходження митниці, адміністрування податку на додану вартість та здійснення міжнародних платежів.

За останні роки в Україні було здійснено ряд реформ, що значно покращили регуляторне середовище діяльності МСБ. Проте за даними опитування бізнесу, все ще потребуються зміни до проходження дозвільних процедур, митниці, адміністрування ПДВ та здійснення міжнародних платежів.

Надзвичайно позитивним зрушенням є набуття чинності закону про оптимізацію здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України та законодавчому запровадженні механізму "єдиного вікна" на митниці, що полегшить проходження митних процедур.

Варто зауважити, що рівень інтернаціоналізації МСБ залежить не лише від регуляторних чинників, а й від нерегуляторного середовища, яке включає доступ до фінансових ресурсів, доступ до знань та інформації та доступ до технологій та інновацій.

Починаючи з 2013 року, було започатковано велику кількість ініціатив, метою яких є стимулювання розвитку малих та середніх підприємств та подолання бар’єрів, що негативно впливають на можливості цього розвитку.

Більшість програм були створені у тісній співпраці з міжнародними інституціями, урядом України та громадянським суспільством. Проте важливим залишається питання поінформованості українських підприємців щодо нових можливостей.

Рис. 3. Фактори, що впливають на схильність бізнесу до виходу на міжнародні ринки

дані EasyBusiness

В Україні частина МСБ просто не знає або навіть не здогадується про можливості зовнішньої торгівлі, обмежуючись лише внутрішнім ринком. Таких насправді більшість.

Інша частина, більш хоробра, робила спроби, але зазнали поразки. Решта (не більше 10%) успішно експортують.

Чому вже зараз потрібні зміни?

Така ситуація із низьким доступом МСБ до зовнішніх ринків грає зовсім не на користь Україні.

У часи високого запиту на економічне зростання одним із економічно доцільних рішень є стимулювання виходу МСБ на зовнішні ринки.

Наразі малий та середній бізнес є фундаментом української економіки, адже відповідає за 99% зареєстрованих підприємств, працевлаштовує 73% населення та створює 60% доданої вартості.

А тепер уявіть, що всі ці підприємства змогли отримати рівний доступ до переваг міжнародної торгівлі, а саме розширення збуту, доступу до світових ринків капіталу та технологій.

У результаті це б позитивно вплинуло на збільшення доходів та зайнятості населення, а також посилення притоку іноземних інвестицій, що є складовими економічного зростання, якого зараз потребує Україна.

Збільшення доступу МСБ до міжнародних ринків є особливо актуальним в контексті угоди про асоціацію з ЄС, що окрім скасування ввізних мит, також передбачає коригування законодавства України відповідно до регламентів та директив ЄС.

Які саме кроки варто зробити?

Для посилення інтернаціоналізації малого та середнього бізнесу в Україні потрібно подолати низку регуляторних та нерегуляторних бар’єрів, що заважають інтеграції підприємств до міжнародних ринків.

Командою аналітичного центру EasyBusiness було складено перелік кроків, що дозволить Україні потрапити до трійки країн Європи за сприятливістю середовища для виходу МСБ на міжнародні ринки, серед яких найголовніші:

1) Зменшити кількості зовнішньоторговельних операцій, що підлягають регулюванню чи обмеженню та переглянути здійснення дозвільних процедур.

2) Оптимізувати процедури проведення державної експертизи та переглянути політику в сфері технічних, санітарних і фітосанітарних вимог, що дозволить зменшити регуляторне навантаження на МСБ.

3) Покращити захист прав інтелектуальної власності, а саме гармонізувати законодавство України з нормативно-правовими актами ЄС.

4) Полегшити процес проходження митниці, адміністрування податку на додану вартість та регулювання здійснення міжнародних платежів.

5) Забезпечення доступу до фінансових, інформаційних та технологічних можливостей.

Досягти цього можна шляхом співпраці Міністерства економічного розвитку і торгівлі, міжнародних фінансових установ та громадських організацій. 

Після впровадження запропонованих рекомендацій очікується зростання показників інтернаціоналізації України від 0,45 балів у 2015 році до 0,73 балів у 2020 році.

Отриманий результат дозволить піднятися Україні на третє місце серед країн Європи за сприятливістю середовища для інтернаціоналізації МСБ. 

Рис. 4. Топ-10 європейських країн за рівнем інтернаціоналізації МСБ

дані EasyBusiness

Отже, якщо мешканцям верхнього будинку треба покращити доступ до подвір’я, найкращим варіантом є встановлення ліфта та прибирання будь-яких обмежень із прохідних дверей. Те саме діє і в ситуації виходу МСБ на ринки ЄС. Тут рецепт простий - рівні можливості та мінімум ринкових обмежень.

Матеріал підготовлений за участю Катерини Шаповаленко, економічного аналітика EasyBusiness

Колонка підготовлена на основі дослідження EasyBusiness, проведеного за підтримки проекту "Громадська синергія", що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом "Відродження".