Імітація та саботаж: чому Київ пручається запровадженню антикорупційних інструментів

Який зв'язок між розробкою комп'ютерних програм і попередженням корупції?

Мій досвід проштовхування у Київраді рішень про встановлення прозорої комп'ютерної системи оренди комунального майна показує: цей зв'язок прямий.

Часто найпростіший спосіб забезпечити чесність і прозорість рішень — заміна чиновника комп'ютерною програмою.

Не лише тому, що знайти чесного програміста легше, ніж чесного чиновника. Справа радше в тому, що цифрові технології створюють технологічну неможливість використання старих непрозорих схем ухвалення рішень, у межах яких було просто реалізовувати корупційні оборудки.

Вибудувати підкилимні схеми на нових цифрових платформах значно складніше. Внаслідок запровадження таких платформ чиновники втрачають частину впливу на користь комп'ютерників — людей, які за старого режиму розглядалися як допоміжний персонал, який не ухвалює рішень.

Алгоритмізація процесів ухвалення рішень і наділення програмного забезпечення частиною функцій чиновника — це справжня революція державного управління.

Коли ви спитаєте в комп'ютера, скільки буде два плюс два, він просто відповість. Він не стане питати, як чиновник, чи маєте ви довідку із Спецдержматематики або чи телефонував з приводу вашого питання Іван Іванович.

Про те, що ця революція відбулася, споживачі адміністративних послуг дізнаються, коли з'ясують, що подати документи можна лише через електронний кабінет. Коли людина буде відвідувати сайт установи замість її канцелярії.

Коли вона на сайті переглядатиме статус розгляду свого питання і не стане дізнаватися номер телефону людини, яка знає зсередини, як рухаються папери.

У новій цифровій парадигмі виконання вимог закону забезпечують не люди, а програмні засоби, які задають чіткі рамки для ухвалення рішень. Масиви ухвалених рішень складають бази даних. Це робить інформацію доступнішою.

Скорочується обсяг зусиль, які потрібно витратити на отримання інформації та її аналіз. Якість інформації про управлінські рішення зростає в рази. Кожна зацікавлена особа за лічені хвилини дізнається про управлінські зловживання, для виявлення яких раніше команди професійних аудиторів витрачали місяці.

У грудні 2017 року депутати Київради підтримали ініціативу про переведення процесів приватизації в електронний формат. Сучасний софт для організації електронних аукціонів отримав назву ProZorro.Продажі. Його розробила для України Transparency International — громадська організація з присутністю у багатьох країнах світу, діяльність якої спрямована на запобігання корупції.

Минулого тижня депутати також підтримали запровадження у Києві VlasCom — програмного комплексу, який допоможе перевести в онлайн-формат взаємодію орендарів комунального майна із столичними чиновниками і депутатами.

Це база даних, до якої інтегрована інформація про вільні для оренди приміщення, про розгляд заявок, поданих для отримання цих приміщень в оренду, про всі укладені договори оренди, а також про внесені до них зміни.

На відміну від ProZorro, VlasCom є результатом зусиль київських програмістів та авторів. При цьому обидва продукти були розроблені на замовлення громадського суспільства і на їх створення не було витрачено жодної копійки публічних коштів.

Обидва проекти рішень ухвалювалися після двох читань та опрацювання численних поправок. Роботу щодо їх просування ми почали майже рік тому.

Історія вчить, що реальні зміни відбуваються через сутички й опір. Бюрократичний опір реформам має три основі форми: імітація, дискредитація і саботаж. Для кожного наступу нового старе вибудовує специфічну форму опору. Просуваючи проекти лабіринтами Київради, довелося зіткнутися з усіма цими видами спротиву.

Як працює імітація? Завдяки їй можна вдавати, що люди, які отримують вигоду від схем, самі творять зміни. Наприклад, у Києві існує цільова програма "Електронна столиця", яка фінансується коштом місцевого бюджету.

Її завдання — імітація виконання владою суспільного запиту на електронне врядування, заповнення простору справжніх реформ фейками.

Коли намагаєшся втрутитися у цей простір реальною ініціативою, отримуєш начебто професійну пораду про необхідність узгодити її із чинними напрацюваннями, які можуть суперечити твоїй пропозиції.

Тактика добре працює перші дванадцять місяців, аж поки не зрозумієш, що напрацювань насправді нема, а є імітація, яку не слід брати до уваги. Додаткова перевага цієї стратегії полягає у тому, що на її розгортання виділяються десятки мільйонів гривень з кишень платників податків.

Дискредитація. Привласнивши авторитет інститутів влади, стара гвардія також вибудовує стратегію дискредитації нового. Наприклад, під час ухвалення рішення про запровадження у Києві ProZorro.Продажі чиновники та окремі депутати поширювали інформацію про низьку якість цього програмного продукту, бо права на нього належать "громадській організації сумнівного походження".

Опоненти VlasCom посилалися на намір розробників-волонтерів пред'явити рахунок місцевому бюджету. Критики висунули слоган про "спритних дільців " і запустили маховик стратегії дискредитації. Насправді ж автори VlasCom офіційно, в нотаріуса, відмовилися від прав на нього на користь київської громади.

Саботаж. ProZorro і VlasCom у Києві перебувають на стадії саботажу їх повного запровадження. Попри рішення депутатів і запевнення міського голови, замість ProZorro продовжують використовувати власні кишенькові біржі.

Щоправда, вони тепер працюють і в електронному форматі, а не переховуються від заявників за зачиненими дверима. Надвеликими зусиллями вдалося виключити з проекту рішення щодо VlasCom згадку, що він запроваджується не раніше, ніж виконавчий орган ухвалить рішення про його "готовність до запровадження".

Для запуску VlasCom і повноцінної роботи ProZorro.Продажі потрібен подальший тиск громадського суспільства на владу. Хоча, можливо, потрібна інша влада?

Київ вартий влади, яка здатна привести величне європейське місто в цифрову епоху. Схильність влади Києва до інтриг, лукавства і саботажу — якостей, які були запущені для відкладення цих змін, — не забезпечить лідерство столиці у сучасному світі, побудованому на довірі та інноваціях.