Окремі реформи результату не приносять. Що треба міняти
Давно хотів написати про трикутник відповідальності за стан справ у країні: влада — бізнес — суспільство.
Переконаний, що всі ці сторони, тобто ми з вами, тією чи іншою мірою відповідають за стан справ, за те, яку країну ми збудували.
Ключова характеристика діяльності влади — відповідальність.
Відповідальність може бути високою тільки тоді, коли буде невідворотним покарання. За некомпетентність, аморальність і непрофесійність — звільнення, за хабарі чи крадіжки бюджетних коштів — ув'язнення та компенсація збитків.
Для кожної посадової особи в органах влади слід чітко визначити показники персональної результативності.
Думаю, що небагато людей задоволені станом справ в країні, хоча серед нас є багато й тих, хто гордиться власною державою. Критикувати і висловлювати власне незадоволення — найлегше, але для того, щоб змінити країну, цього недостатньо. Навпаки, критика часто тільки шкодить.
Наприклад, я вважаю, що постійні розмови в країні та за її межами про корупцію руйнують країну, а не сприяють подоланню корупції. Переконаний: не корупція наша основна проблема, хоча вона є і її треба мінімізувати. Саме мінімізувати, адже позбутися її повністю неможливо, бо це світова проблема.
Корупція — інтегральний показник недосконалості правил гри і низької культури в суспільстві, відсутності верховенства закону, принципу невідворотності покарання.
Толерантним ставленням до казнокрадів-посадовців чи політиків-бізнесменів, які наживаються на бюджетних можливостях, ми часто самі стимулюємо корупцію, а дехто не проти і сам добратися до корупційних можливостей.
Святих немає, але вважаю, що Майдан повинен був стати вододілом: до і після. Заради змін на краще загинули люди. Зміни проходять, але дуже повільно. Так країну не змінити, так ми не станемо конкурентоспроможною країною у світі.
Трикутник відповідальності я трансформував би у трикутник конкурентоспроможності, оскільки саме ця характеристика надзвичайно актуальна в умовах економічних, політичних і кліматичних викликів для України.
Консолідація зусиль і наявність спільних цілей та дій у влади, бізнесу і суспільства допоможе нам збудувати конкурентоспроможну державу. Що робити? Як досягти конкурентоспроможності? Перш за все, ми повинні визначитися, яку країну ми хочемо збудувати і що є нашою національною ідеєю.
Виходячи з наших реалій, треба забути про соціалістичне минуле. Спираючись на наш економічний потенціал та враховуючи досвід розвинених країн, ми повинні будувати ліберальну державу з ринковою економікою. Економікою і ринком, де діють і об'єктивні ринкові закони, і помірковане державне регулювання.
План побудови такої держави після недовгих дискусій повинен стати керівництвом до дії для усіх гілок влади. Дискусії можуть тривати лише щодо ефективності дій. Національна ідея — "Заможна людина — конкурентоспроможна країна" — повинна об'єднати владу, бізнес і суспільство в бажанні змінити країну.
Косметичний ремонт та окремі реформи, як бачимо, результату не приносять. Потрібно докорінно міняти систему. Пострадянський потенціал країни вичерпаний.
Докорінні зміни повинні початися з нового якісного суспільного договору між владою, бізнесом і суспільством. Він повинен зафіксувати, яку країну ми будуємо і що робить кожна сторона. День підписання цього договору стане початком відліку будівництва країни по-новому для всіх: влади, бізнесу і суспільства.
Влада з дня старту повинна стати ефективною, моральною і патріотичною. Вона повинна брати на себе зобов'язання докорінно змінитися і гарантувати це.
Потрібно перестати формувати владу за квотним партійним принципом і за принципом "свій-чужий", перестати брехати, красти і піаритися. Замість протекціонізму і кумівства слід запровадити прозорість, відкритість та конкурентність і нарешті здійснити реформи, про які так багато говориться.
Якщо ми будуємо країну з ринковою економікою, то необхідно провести приватизацію на прозорій конкурентній основі, демонополізувати економіку, створити ринок аграрної землі, запровадити фондовий ринок, провести максимальну дерегуляцію бізнесу, максимально забезпечити економічні свободи.
Результатом адміністративної реформи мусить стати команда компетентних людей, а їх місією — служіння інтересам суспільства. Громаді потрібні якісні сервісні послуги з іншою філософією та ментальністю. Важливо не відставати від графіка виконання дорожньої карти відповідно до угоди з ЄС про асоціацію.
Бізнес давно чекає на стимулюючу й пом'якшувальну податкову реформу. Амністія капіталу, його декларування і сплата податку в розмірі хоча би 5% дозволить переступити через "хуліганство" в минулому і почати працювати по-новому.
Справедливі і вимоги суспільства: скасування депутатської недоторканості, нова виборча система, дієва судова система включно з антикорупційним судом.
Влада для побудови конкурентоспроможної моделі держави повинна запровадити багато змін, але ключовою є зміна засадничих цінностей її функціонування. Недосконалість політичної системи спотворює функції окремих посадовців.
Бізнес повинен взяти на себе зобов'язання припинити оптимізацію податків і забезпечити їх максимальну сплату в новій поміркованій податковій системі.
Мусить змінитися мета використання офшорів, повинні канути в лету конвертаційні центри та "сміттєві" акції. Супермаркетам та іншим системним бізнесам слід перестати працювати як ФОП. Треба забути про необліковану готівку, виплату зарплати в конвертах чи використання неофіційної робочої сили.
Що ми отримаємо в результаті? Позитивний сценарій приблизно такий.
Економіка детінізована, бізнес працює в умовах добросовісної справедливої конкуренції. Контрабанда та сірі схеми відсутні. Бізнесмен як платник податків — найбільш поважна особа в суспільстві. Правила гри максимально спрощені і стабільні, доступ до фінансів легкий, бізнес-клімат сприятливий, влада конкурує за інвестора. У світових рейтингах Україна посідає найвищі сходинки.
Розвивається діяльність громадських об'єднань бізнесу як цивілізованих лобістів, функції регулювання передаються від держави до саморегулюючих організацій. Культура ведення бізнесу, етика та чесність зростають, а такі прикрі явища як рейдерство та корпоративні конфлікти залишаються в минулому.
Ознаками конкурентоспроможності бізнесу стають зрозуміла стратегія, ефективна бізнес-модель, привабливий бренд, соціально-відповідальна корпоративна культура. Справедлива конкуренція, розвинута і доступна інфраструктура, демонополізовані енергетичні і сервісні компанії стають реальністю.
Суспільство теж змінюється. Користуючись свободами демократії, воно обирає ефективну владу без гречки та патерналізму і тримає її в постійній напрузі. Відповідальна взаємодія, терпіння і толерантність, причетність та активна громадська позиція стають поширеними характеристиками.
Потенціал децентралізації та створення об'єднаних територіальних громад допоможе в зростанні конкурентоспроможності регіонів. Важливо використати ресурсні можливості територій та їх інвестиційний потенціал. Ефективні інституції вертикалі влади повинні не допустити проявів феодалізму на місцевому рівні.
Суспільство повинно мати всі інструменти для реалізації своїх демократичних прав: імпічмент президента, відкликання депутатів, місцеві і національні референдуми з механізмом імплементації їх результатів. Це закріпить монополією держави на застосування сили і мінімізує можливості народних виступів.
Справедливий суд, верховенство права, невідворотність покарання зможуть відвернути небезпеку руйнування суспільства і відновити довіру в державі.
Удосконалення системи освіти повинно змінити світоглядний та професійний рівень особистості в конкурентному світі. Гарантований соціальний дохід для нас ще в далекій перспективі, тому кожен повинен забезпечити власну конкурентоспроможність, професійність, уміння формувати цілі і їх досягати.
У світі думають не лише про роботу, а й про самореалізацію. Розвиток економічних свобод, заохочування до підприємництва, його підтримка та розвиток повинні стати пріоритетом в суспільстві. Успішні кар'єра чи бізнес можливі при наявності лідерських якостей та сучасних знань, умінь і навичок.
Євроремонт приміщення зробити нескладно, а от стати європейцем без болю не вийде. Революція гідності, війна та економічна криза відчинили вікно для змін, але щоб вікно можливостей не перетворилося на довгий коридор, потрібно діяти. Це зробить або старий клас, або новий, який прийде до влади.