Де фінполіція?

Минулого тижня Верховна рада прийняла проект закону №7275, який є першим кроком для забезпечення дотримання прав підприємців, в яких проводяться обшуки та вилучається майно у рамках кримінальних проваджень. 

Будь-хто, в чиєму приміщенні проводиться обшук, має право на адвоката, і після набуття цим законом чинності ані податкова міліція, ані прокуратура, ані поліція не зможуть не допускати захисника на обшук.

Слідчий муситиме задовольнити вимогу керівника підприємства, в приміщеннях якого проводиться обшук, щодо присутності адвоката. Саме для цього в статтю 236 КПК були внесені такі зміни:

"Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії  проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність".

Також законопроект частково дає відповідь на питання щодо безпідставного вилучення під час обшуків техніки, серверів, системних блоків. Велика кількість підприємств постраждала від необґрунтованого (іноді навіть без мети слідчого здійснювати подальше розслідування, — авт), вилучення комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, що мало наслідком кількаденну паралізацію діяльності підприємства.

Відповідно до вимог оновленої статті 168 КПК України, слідчий матиме право вилучати електронні інформаційні системи під час обшуку лише у разі, якщо вони є знаряддям чи засобом вчинення злочину або якщо є потреба провести їх експертизу.

В іншому разі слідчий зобов'язаний запросити на обшук спеціаліста та просто скопіювати інформацію з комп’ютера головного бухгалтера чи директора, не вилучаючи при цьому самі носії інформації.

Виготовлені належним чином копії такої інформації прирівнюються до оригіналу з метою забезпечення їх доказової сили.

Підприємці часто скаржаться, що в проведенні обшуків, окрім слідчого, беруть участь інші особи, які навіть не представляються, не пред'являють документів, не вносяться до протоколу, водночас поводять себе зухвало, як "господарі" ситуації. Внаслідок їх дій до протоколу обшуку може вноситися недостовірна інформація про докази, начебто отримані під час його проведення. Непоодинокі випадки підкидання "потрібних" доказів. 

Важливою гарантією дотримання законності під час обшуку відтепер стане обов'язкова відеофіксація цієї слідчої дії, а також відеофіксація під час розгляду клопотань слідчим суддею за виключенням вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

При цьому відеозапис, забезпечений слідчим чи прокурором є невід'ємним додатком до протоколу обшуку, то ж докази, зібрані під час обшуку без відеозапису, визнаватимуться недопустимими, відповідно, на них не можна буде далі будувати обвинувачення.

Окремо передбачено право сторони захисту самостійно здійснювати відеофіксацію проведення обшуку. Водночас? такі особи попереджаються про їх обов’язок не розголошувати відомості досудового розслідування.

Також очікуємо зменшення випадків силового тиску на бізнес через використання без достатньої потреби спецпідрозділів (так званих "маски-шоу") на обшуках; слідчий матиме право це робити лише у випадках загрози для життя чи здоров’я учасників слідчих дій і тільки на підставі ухвали слідчого судді.

Нарешті, парламент поклав край ходінню співробітників різних правоохоронних органів по черзі на одне і те ж саме підприємство за одним і тим самим фактом "можливого порушення" законодавства.

Йдеться про ситуації, коли спочатку приходить запит від СБУ чи поліції, а через кілька місяців за цим самим фактом в двері стукає прокуратура з ухвалою слідчого судді, бо інформація передається "між своїми" по колу.

Тепер закон не дозволяє правоохоронним органам проводити розслідування і навіть зобов’язує закрити кримінальне провадження, якщо є не скасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження щодо того ж діяння, яке вже розслідувалось з дотриманням вимог по підслідності.

Законопроект №7275 є беззаперечним першим кроком вперед на шляху захисту підприємств та їх службових осіб від свавілля з боку правоохоронців, але дотримання його положень буде значною мірою залежати від того, хто та як його виконуватиме.

Поки наші правоохоронні органи залишаються фактично не реформованими, я маю певний скепсис, що ухвалений закон запрацює на корить бізнесу. Тому, уряду варто бути послідовним та зробити другий, більш важливий крок: створити фінансову поліцію та ліквідувати економічні підрозділи прокуратури, нацполіції та податкову міліцію, а також оперативні "економічні" підрозділи СБУ.  

Якщо ми боремося за підприємця та інвестиційний клімат, то повинні нарешті створити один дієвий орган, який буде розслідувати злочини проти публічних фінансів держави. Третій рік фінансова поліція, на заміну податкової міліції та іншим
"економічним" підрозділам, лише обговорюється.

Депутатський законопроект майже два роки не ставили на голосування і не розглядали в Раді. Мінфін його переробив на догоду силовикам в бік погіршення, однак, навіть у такому, спотвореному, вигляді, так і не спромігся зареєструвати в Раді.

В грудні цього року відбудеться Національна рада реформ з цього питання та анонсоване внесення президентом нового законопроекту — про Бюро фінансової безпеки. Для мене не принципово, як називатиметься новий орган.

Натомість, важливо, щоб новий орган з самого початку його створення не був політично залежним і не став кишеньковим "військом" для когось з можновладців для зведення рахунків з політичними опонентами, конкурентами тощо. Це має бути новий центральний орган виконавчої влади, окремий від ДФС, від МВС, від будь-яких інших органів:

- сформований на конкурсній основі, за аналогією з НАБУ, який не втручається в роботу бізнесу до встановлення факту злочину;

- з посиленою аналітичною, а не силовою функцією;

- з обмеженням для колишніх силовиків на роботу в ньому; 

- орган, який буде розслідувати всі злочини проти публічних фінансів держави, органів місцевого самоврядування, зловживань із міжнародною допомогою та кредитами.

Але найголовніше — це те, щоб нова фінансова поліція була незалежною від політичних впливів, в тому числі і від президента, уряду, окремих політиків і виконувала просту функцію: карати тих, хто ухиляється від сплати податків, а не тих, хто наповнює бюджет.

Тільки політична незалежність нового органу та чесний конкурсний добір керівництва, детективів, аналітиків забезпечать належний результат: чесний бізнес зможе спокійно займатися своєю господарською діяльністю, а не відбиватись чи відкупатись від нападів різних силовиків, суспільство зможе побачити не фактові політично вмотивовані справи. 

Перетягування політичних канатів та боротьба за впливи на орган фінансових розслідувань, за повноваження призначати його голову та фактично керувати діяльністю в таких умовах неприпустимі.