Чому потрібно знову підвищити ставки алкогольних акцизів
У липні 2017 року Кабмін подав законопроект №6776, в якому, зокрема, запропонував збільшити ставки акцизів на всі види алкогольних напоїв на 11,2%.
Рівень інфляції в Україні за січень-жовтень 2017 року становив 11,2%, тобто запропоноване збільшення акцизів буде меншим за рівень інфляції за 2017 рік.
Проте 14 листопада 2017 року в першому читанні був ухвалений законопроект №6776д. У пояснювальній записці до нього зазначено таке.
"Пропозиції законопроекту №6776 щодо збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво не включені до доопрацьованого проекту (загальний ресурс за розрахунками Мінфіну — 1 572 млн грн) з огляду на суттєве збільшення цих ставок протягом 2012-2016 років, негативні наслідки такого збільшення для вітчизняних виробників, а також відсутність тенденції збільшення бюджетних надходжень".
Бюджетні надходження від алкогольних акцизів
За даними Держказначейства, у 2016 році надходження до держбюджету від акцизів на алкогольні напої суттєво перевищили надходження у 2012-2015 роках.
Надходження зростали лише у 2014 році та 2016 році, коли були суттєво підвищені ставки акцизу. У 2017 році надходження продовжували зростати. Якщо порівнювати надходження за перші дев'ять місяців, то надходження до держбюджету від алкогольних акцизів загалом за два останні роки зросли на 46%.
Темпи зростання були набагато більшими у 2016 році, бо тоді ставки акцизу зросли на 50% на лікеро-горілчані вироби — ЛГВ, на 200% — на слабоалкогольні напої, на 100% — на інші алкогольні напої, а у 2017 році — лише на 20% на ЛГВ та на 12% — на інші алкогольні напої, а на слабоалкогольні напої ставку знизили.
Тим не менш, завдяки підвищенню ставок акцизу протягом січня-вересня 2017 року держбюджет отримав додатково 842 млн грн, що на 9% більше, ніж у цей же період 2016 року, незважаючи на зменшення виробництва алкогольних напоїв.
| січень-вересень | зміни за рік, % | ||||
| 2015 | 2016 | 2017 | 2016 | 2017 | |
| Акцизні надходження, млн грн, Держказначейство | |||||
| Лікеро-горілчані вироби | 4 016 | 4 665 | 4 791 | +16 | +3 |
| Виноробна продукція | 689 | 901 | 1 136 | +31 | +26 |
| Пиво | 1 922 | 3 314 | 3 790 | +72 | +14 |
| Алкоголь в цілому | 6 720 | 8 976 | 9 818 | +34 | +9 |
| Виробництво, млн дал, Держстат | |||||
| Горілка | 13,0 | 11,5 | 9,6 | -12 | -16 |
| Слабоалкогольні напої | 9,0 | 6,1 | 5,7 | -32 | -7 |
| Вино | 8,8 | 9,1 | 8,2 | +3 | -10 |
| Пиво | 153,0 | 146,0 | 142,0 | -5 | -3 |
Виробництво алкогольних напоїв
Наведені в пояснювальній записці до законопроекту №6776д порівняння тенденцій виробництва алкоголю за п'ять років або за 2014-2016 роки не показові. Там не враховується, що через тимчасову окупацію Криму та Донбасу кількість споживачів алкоголю в Україні у 2015-2017 роках була суттєво меншою, ніж у 2012-2014 роках.
Більш коректним є порівняння даних за дев'ять місяців 2015-2017 років.
Після суттєвого підвищення ставок акцизу у 2016 році та 2017 році виробництво вина і пива зменшилося за два роки на 7%. Виробництво слабоалкогольних напоїв впало у 2016 році, бо тоді на такі напої діяли підвищені ставки акцизів. У 2017 році підвищені ставки були скасовані, і темпи скорочення виробництва уповільнилися.
Виробництво горілки зменшилося суттєвіше — на 26% за два роки, але зростання ставок акцизу не було головним фактором цього явища. За ініціативи горілчаних виробників уряд періодично підвищує мінімальну ціну на горілку.
Постановою Кабміну №634 від 9 серпня 2017 року із серпня 2017 року мінімальна роздрібна ціна пляшки горілки місткістю 0,5 л (40% спирту) повинна становити 79,55 грн. Аналогічна постанова уряду встановлювала, що із серпня 2014 року мінімальна ціна пляшки горілки повинна становити 39,9 грн.
За три роки мінімальна ціна пляшки зросла на 40 грн, а ставка акцизу — лише на 11,3 грн. Якщо врахувати ПДВ і запроваджений у 2015 році роздрібний акциз, 5% від ціни, безподаткова ціна пляшки горілки зросла за три роки з 19 грн до 37 грн.
Споживач товару реагує не на ставку податку, а на кінцеву роздрібну ціну. Якщо така ціна суттєво зростає, то споживання зменшується. Виробництво горілки в Україні за три роки скоротилося не лише через зростання акцизу на 11 грн на пляшку, але і через підвищення виробниками безподаткової частки ціни на 18 грн.
Споживання алкогольних напоїв
У пояснювальній записці до законопроекту №6776д стверджується, що збільшення ставок акцизу призвело до зростання нелегального обігу алкоголю. Методики оцінки споживання нелегального алкоголю не існує, але можна визначити тенденції споживання алкоголю загалом за наслідками його споживання.
За даними Держстату, кількість смертей в Україні, пов'язаних з алкоголем, скоротилася з 11 181 у 2013 році до 8 631 у 2016 році або на 23%. Тобто нема підстав говорити про суттєве зростання вживання нелегального алкоголю.
Непрямим показником споживання алкоголю в країні є кількість ДТП з вини водіїв у нетверезому стані. Протягом 2014-2016 років кількість ДТП, у яких постраждали громадяни при керуванні транспортним засобом у нетверезому стані, скоротилася з 2 344 до 1 959, а число загиблих зменшилося за два роки з 352 до 228.
Отже, споживання алкоголю в Україні суттєво зменшилося, і підвищення ставок акцизів було одним з головних факторів цього позитивного явища.
Зростання ставок акцизу на алкогольні напої суттєво збільшило надходження до бюджету: більш ніж на 3 млрд грн у 2016 році і мінімум на 1 млрд грн у 2017 році.
За оцінками Мінфіну, ухвалення запропонованих у законопроекті №6776 ставок акцизу здатне збільшити надходження до державного бюджету у 2018 році більш ніж на 1,5 млрд грн, але автори законопроекту №6776д пропонують відмовитися від цих грошей і залишити їх виробникам алкоголю.
Зростання ставок акцизу в останні роки також спричинило скорочення пов'язаної з алкоголем смертності, тому доцільно і надалі продовжувати політику суттєвого підвищення ставок акцизу на всі алкогольні напої.