Стипендії по-новому, або Чого очікувати студентам
У 2016 році уряд та парламент підтримали ініціативи Мінфіну щодо зміни підходів до виплат стипендій.
Нові правила діють з початку 2017 року.
Напередодні нового навчального року вважаю за необхідне роз’яснити, в чому полягають нововведення.
Тут не варто шукати "зради" та створювати домисли. Мінфін завжди відкрито заявляв свою позицію: стипендії мають отримувати кращі з кращих, "зрівнялівка" в освіті мусить відійти в минуле.
Розставлю крапки над "і"
Мінфін ставив за мету підвищити розмір стипендій, аби вони були дійсно потужною фінансовою підтримкою для студентів, які хочуть вчитися, паралельно запровадивши адресну соціальну підтримку тих студентів, чиї батьки не можуть на гідному рівні їх утримувати.
Якщо коротко, то ми "за" те, щоб за успішне навчання була достойна винагорода, щоб розмір стипендій був вищим, а їх адресатами були тільки найкращі. Це загальноєвропейська практика, де академічні стипендії мотивують краще вчитися.
Такі наміри Уряду підтверджуються Бюджетною резолюцією на 2018-2020 роки, що схвалена Кабміном та подана на розгляд парламенту.
Так, одними із основних завдань бюджетної політики на наступні три роки є:
— значне підвищення розміру стипендій та приведення частки студентів, які матимуть право на отримання академічної стипендії, до середнього значення в країнах Європейського Союзу;
— збільшення кількості студентів із сімей з низьким рівнем доходу, охоплених соціальними стипендіями;
— надання права на отримання академічних стипендій студентам-контрактникам.
Таким чином, наша мета — забезпечити такий розмір стипендій, який стане відчутним джерелом існування студентів, який буде стимулом до навчання, а не просто мало пов'язаною з результатами навчання студентів фінансовою підтримкою від держави.
Для цього ми й ініціювали зміни стипендіальної політики — осучаснили систему нарахування стипендій і привели правила їх призначення до загальноприйнятих в європейських країнах.
Мовою цифр
До 2017 року академічну стипендію отримувало близько 70% студентів, розмір якої становив 825 грн. Це позбавляло будь-яких стимулів до навчання.
З 1 січня 2017 року, вперше за останні роки, уряд суттєво підвищив розмір стипендії. На даний час мінімальний розмір стипендії встановлений на рівні 1 100 грн. Для студентів, які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (освіта, математичні, природничі, технічні науки), розмір стипендії становить 1 400 грн.
Це буде додатковим стимулом для залучення на ці спеціальності талановитої молоді. Для студентів, які займають найвищі рейтингові позиції і мають особливі успіхи у навчанні, розмір становить 1 600 грн. Ліміт студентів, яким може бути призначена академічна стипендія, на даний час, встановлений у діапазоні від 40% до 45% від фактичної кількості студентів.
Однак до 2020 року ми плануємо поступово привести цю цифру до середньоєвропейського рівня — 15%. Про це було домовлено в ході відкритих нарад з Міністерством освіти і науки та студентськими активістами. Саме 15% найкращих і найуспішніших студентів мають отримувати академічні стипендії до 2020 року.
Паралельно ми плануємо розширювати перелік категорій студентів, які мають право на отримання соціальних стипендій.
Щодо реалізації вказаних норм
Успішність реформи стипендіального забезпечення залежить, перш за все, від Міністерства освіти і науки та Міністерства соціальної політики, від їх бажання продовжувати розпочаті реформи у поточному році. Адже ми розмежували академічні і соціальні стипендії. Тому кожен буде виконувати свої функції - це наша принципова позиція.
Зі свого боку Мінфін виконує взяті на себе всі фінансові зобов'язання: при розрахунку граничних обсягів видатків на 2018 рік ми врахували додаткові видатки на виплату стипендій, загальний обсяг яких складає 6,3 млрд грн.
Проте, все це — лише одна з багатьох складових, з яких має складатися реформа вищої школи в Україні, та яку буде наполегливо та послідовно відстоювати Мінфін.
Зокрема, це механізм формування державного замовлення, який на даний час себе повністю дискредитував. Тому попереду нас очікує ще багато змін, спрямованих на підвищення якості освітніх послуг та вихід на якісно інший рівень освіти.