У 17 разів більше. Як державі отримати справедливу ціну за землю
Останніми роками один з найпривабливіших бізнесів в Україні — аграрний.
Усі, хто мав доступ до фінансів, дешевих іноземних кредитів, державних програм, був близький до владних структур, "пішли працювати" в сільське господарство.
За кілька років "такої праці" вони ставали латифундистами, олігархами з мільярдними статками, яхтами, літаками, зарубіжними віллами.
Сприяло цьому наше недосконале земельне законодавство. Найкращі землі набули статусу державних і були передані різним державним підприємствам та міністерствам у постійне користування на практично безоплатній основі.
А ті, не маючи досвіду роботи на землі, відповідної техніки і спеціалістів, віддавали ці землі за різними шахрайськими схемами тим, хто міг їх обробляти. Розрахунки проводилися тільки через кишені керівників цих ДП. Усім сторонам було добре.
Мова йде про площі земель, які дорівнюють території Болгарії. Усе так переплелося і заплуталося, що навести лад простим невеликим "хірургічним" втручанням не вдасться нікому. Та й досі ніхто особливо за це не брався.
Йдеться про самовільно зайняті землі за межами населених пунктів, які обробляються без жодного дозволу відповідних органів. Ці поля знаходяться в "тіні", за них не платиться орендна плата та інші збори у місцеві бюджети.
Чи можливо вивести з тіні ці мільйони гектарів, які є годівницею для невеликої кількості чиновників та різних аферистів, поборовши таким чином одну з найбільших корупційних схем у земельних відносинах і землекористуванні? Ціна питання — кілька десятків мільярдів гривень щороку, які держава втрачає.
Звичайно, це можна зробити. У лютому 2016 року парламент вніс зміни до Земельного кодексу щодо продажу права оренди на землю на земельних торгах.
Такі аукціони проходили ще у 2015 році, але тоді виникла низка правових колізій. Держгеокадастр радив спочатку провести пробні торги в областях, щоб врахувати помилки і виробити ефективний механізм їх проведення. Результати вражаючі. Продемонструю результати таких аукціонів у Тернопільській області.
Отже, сільрада села Ігровиця: стартова ціна орендної плати за рік — 595 грн за га, фініш — 7 295 грн за га, що в 12,26 разу більше за стартову ціну. Підгаєцька сільрада: старт — 275 грн, фініш — 4 750 грн, більш ніж в 17 разів. Різдвянська сільрада: 696 грн і 8 872 грн відповідно, ріст — у 12,7 разу.
Таких прикладів на Тернопільщині і в Україні багато, але вони можливі лише там, де керівник Держгеокадастру на місці, де нема підкилимних угод, де голова громади — справжній патріот села, який вміє рахувати і хоче зберегти село.
Ще один важливий ресурс: такі аукціони на продаж оренди земель державної власності спричиняють суттєве зростання ціни на всю українську ріллю. У невеличкій Тернопільській області є близько 180 тис га державних земель. Якщо навіть по 4 тис за га — це понад 700 млн грн щороку.