Я розповім про банк "Михайлівський"
Прозорість. У Національного банку — це одна з п'яти цінностей, до якої ми ставимося дуже серйозно.
За останні два роки ми розкрили стільки інформації, скільки, на мою думку, регулятор не розкривав за час свого існування.
Проте час від часу лунають звинувачення Національного банку в недостатній прозорості прийняття рішень. Звинувачують нас як в непрозорості застосування заходів впливу до банків, так і в обранні переможця тендеру на закупівлю туалетного паперу.
На туалетному папері я зупинятись не буду, оскільки це тема для дуже вузької "спеціалізованої" аудиторії.
Розповім вам про роботу регулятора з банками. Сьогодні більшість із них — від найменших до, повірте мені, найбільших — мають багато проблемних питань щодо якості балансів. Причини цих проблем з'явилися ще до фінансової кризи 2008 року.
Розуміючи складну ситуацію на фінансовому ринку, Національний банк розробив трирічну програму реабілітації банківського сектору.
Тобто, кожному банку ми дали три роки на вирішення проблем із капіталом, якістю активів, кредитами пов'язаних осіб, відновленням прибуткової діяльності. Ключове слово – ВИРІШЕННЯ, а не маскування, як, зазвичай, робилося раніше.
Чому ми не розкриваємо інформацію про якість балансів банків? Дуже просто: якщо банк перебуває на "лікуванні", то інформація про його "діагноз", а особливо трактування його окремими експертами, може зашкодити як банку, так і системі в цілому.
Проте історію "хвороби" банків, які ми рятували, у той час, коли акціонери намагались їх "потопити", ми все ж таки розкриваємо.
Сьогодні я розповім про банк "Михайлівський", який ми вивели з ринку ще п'ять місяців тому, але спекуляції навколо нього не вщухають й досі.
Банк створено влітку 2013 року. Засновниками стала, як ми називаємо, "футбольна команда" — низка фізичних осіб, які тримали незначні частки акцій банку.
До 2014 року особливої активності на ринку "Михайлівський" не виявляв, потім почав працювати в сегменті роздрібних кредитів і депозитів, паралельно надаючи кредити юридичним особам, яких офіційно ніяк не можливо було пов'язати з "футболістами".
У березні 2015 року під тиском Національного банку кінцевий бенефіціар вийшов із тіні — ним виявився бізнесмен Віктор Поліщук, який, крім банківського бізнесу, мав інтереси у сфері нерухомості та роздрібній торгівлі.
У тому ж таки 2015 році за результатами інспекційної перевірки Нацбанку "Михайлівський" було визнано проблемним. Було застосовано низку обмежень.
Таке рішення ухвалене нами через недостатню якість активів та порушення обмежень щодо залучення коштів населення. Відповідно до вимог, новостворені банки мають ліміти із залучення вкладів в обсязі 50% від регулятивного капіталу.
"Михайлівський" вирішив обійти ці обмеження — він маскував залучені кошти, направляючи їх у трастове управління. Депозити не відображалися на балансі банку, а тому до інспекційної перевірки Національний банк їх не міг бачити.
На зустрічі з нами, акціонер та менеджмент банку взяли на себе зобов'язання виправити ситуацію. Процес дійсно запустився: "Михайлівський" частково погасив кредити юридичних осіб, почав дооформлювати забезпечення під кредити. Улітку 2015 року статус проблемності змінили на підписану з Національним банком Програму фінансового оздоровлення.
Однак подальше виконання програми йшло дуже складно. Вже восени працівники Національного банку ідентифікували нову креативну схему: "Михайлівський" у якості повіреного залучав для ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти від фізичних осіб за підвищеними процентними ставками.
Що цікаво? Рахунки цієї компанії були відкриті не в банку "Михайлівський", тому побачити їх у балансі банку було неможливо, а регулюванням діяльністю фінансових компаній займається інший регулятор — Нацкомфінпослуг.
ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у свою чергу спрямовувало ці кошти на свій розсуд — на придбання незрозумілих цінних паперів та надання фінансової допомоги. Звісно, регулятор побачив операції між вказаною компанією і банком та довів, що вони є пов'язаними компаніями.
Таким чином, 23 грудня 2015 року Національний банк знову відніс "Михайлівський" до категорії проблемних та висунув додаткові вимоги: припинити залучення коштів для фінансових компаній, розкрити всі пов'язані компанії, надати їх звітність та утворити банківську групу.
Також ми вимагали від банку графік повернення залучених коштів за рахунок погашення кредитів, наданих пов'язаним особам.
Далі була низка зустрічей з керівництвом банку та акціонером, запевнення з боку останніх у готовності підтримувати банк. Варто сказати, що були й спроби в залякуванні працівників НБУ, звинувачення в їх необ'єктивності.
У квітні 2016 року ми погодили План фінансового оздоровлення на зустрічі з головою правління банку "Михайлівський" Ігорем Дорошенком. Зокрема 18 травня 2016 він запевнив нас у забезпеченні виконання цієї програми своєчасно та в повному обсязі.
А вже наступного дня банк здійснив низку шахрайських операцій під прикриттям припинення роботи операційного дня банку.
У результаті таких дій навантаження на Фонд гарантування вкладів зросло на 1,1 млрд грн. З банку було виведено працюючий кредитний портфель фізосіб на суму 682 млн грн. та забезпечення під кредити підприємств на 2,2 млрд грн.
Як з'ясували пізніше працівники ФГВ, підготовка до шахрайства, включаючи підготовку необхідного програмного забезпечення для цих операцій, почалася задовго до його реалізації.
У нас нульова толерантність до шахрайських дій. У таких випадках реакція НБУ прогнозована і миттєва — виведення банку з ринку. Що і сталося з "Михайлівським".
За декілька днів всі документи, які свідчать про шахрайство в "Михайлівському", Національний банк зібрав та передав до правоохоронних органів.
Як ви знаєте, зараз Ігор Дорошенко перебуває під вартою. Йому ще має скласти компанію й акціонер банку, який довів банк до банкрутства, свідомо вводив в оману НБУ, підписуючи гарантії та Програму фінансового оздоровлення банку, а сам тим часом спонукав менеджмент до вчинення шахрайських дій.
Тепер ми робимо все можливе, щоб вони понесли справедливе покарання.